Тегея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тегея
Τεγέα
Руїни храму Афіни Алеї
Руїни храму Афіни Алеї
Тегея (Греція)
Тегея
Тегея
Координати: 37°27′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 37.45533° пн. ш. 22.42050° сх. д. / 37.45533; 22.42050
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Пелопоннес
Периф. одиниця Аркадія
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Пелопоннес
 - Ном Аркадія
Розташування на мапі ному 
Dimos Tegeas.png
Висота над р.м. 650 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 3858
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 220 12
Телефонний код(и) 2710
Авто TP

Тегея (грец. Τεγέα) — місто в Греції у номі Аркадія, область Пелопоннес. На території сучасного міста існував давньогрецький поліс Тегея (дав.-гр. Τεγέα), який був цетром області Тегеатида.

Історія[ред.ред. код]

Тегея була заснована в архаїчний період дев'ятьма дрібнішими поселеннями в Аркадії як фортеця для відбиття нападів войовничих спартанців, на перехресті важливих торговельних шляхів. Проте знайдені археологами вотивні бронзові фігурки у формі коней та газелей датуюються геометричним періодом.[2]

Після тривалих війн зі Спартою поліс членом Пелопоннесського союзу (550 — 371 до н. е.), пізніше членом Аркадійського, а потім і Ахейського союзу. Проте у 6 столітті до н. е. Тегею остаточно підкорила Спарта.

У 473 до н. е. спартанці розгромили об'єднані сили Аркадійського союзу і Аргоса під стінами Тегеї. Однак здобута перемога сильно послабила спартанське військо, і воно не наважився продовжувати штурм. Головна мета — захоплення Тегеї — не була досягнута.

Лише у 4 столітті до н. е. після поразки Спарти у битві при Левктрах в 371 до н. е. місто отримало незалежність.[3]

Мешканці Тегеї поклонялися богині Афіні Алеї. Храм, присвячений богині, зведений ще за тегейського царя Алея, постраждав 395 до н. е. від пожежі, був відновлений в 365 до н. е. під керівництвом славетного давньогрецького скульптора, архітектора та художника Скопаса і був одним з останніх храмів, побудованих у строго доричному стилі. Стіни целли були прикрашені коринфськими напівколонами. Від прикрас на фронтоні, виконаних самим Скопасом, залишилося досить багато фрагментів.

Місто зберігало цивільне життя і за часів Римської імперії, доки 395 року його не пограбували готи.[2]

Сучасні розкопки[ред.ред. код]

У червні 2009 року розпочався пятирічний (2009—2013) проект розкопок стародавньої Тегеї, який проводиться міжнародною групою науковців під керівництвом Норвезького інституту в Афінах у співпраці із Міністерством культури Греції. Нині завершено перший етап проекту.[2]

Площа розкопок знаходиться на захід від театру та базиліки Фірсоса, де за результатами магніторозвідки 2003—2004 років можуть знаходитись головна вулиця та стоа, що межували із агорою.

Населення[ред.ред. код]

Рік Місто
1991 4,539
2001 3,858

Відомі тегейці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση». Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 2009-09-09. 
  2. а б в Повідомлення від 2 грудня 2009 року ana-mpa
  3. И. А. Лисовый, К. А. Ревяко. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн: Беларусь, 2001

Джерела[ред.ред. код]

Rose des vents Тріполі Rose des vents
Вальтесіо N Борея-Кінурія
W    Тегея    E
S
Скірітіда