Тегея
|
Тегея
Τεγέα
|
|
|---|---|
 |
|
  Тегея
|
|
| Координати: 37°27′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 37.45533° пн. ш. 22.42050° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
| Периферія | Пелопоннес |
| Периф. одиниця | Аркадія |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Пелопоннес |
| - Ном | Аркадія |
|
Розташування на мапі ному
 |
|
| Висота над р.м. | 650 м |
| Населення (2001[1]) | |
| - Усього | 3858 |
| Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
| Поштовий код | 220 12 |
| Телефонний код(и) | 2710 |
| Авто | TP |
Тегея (грец. Τεγέα) — місто в Греції у номі Аркадія, область Пелопоннес. На території сучасного міста існував давньогрецький поліс Тегея (дав.-гр. Τεγέα), який був цетром області Тегеатида.
Зміст |
Історія [ред.]
Тегея була заснована в архаїчний період дев'ятьма дрібнішими поселеннями в Аркадії як фортеця для відбиття нападів войовничих спартанців, на перехресті важливих торговельних шляхів. Проте знайдені археологами вотивні бронзові фігурки у формі коней та газелей датуюються геометричним періодом.[2]
Після тривалих війн зі Спартою поліс членом Пелопоннесського союзу (550 — 371 до н. е.), пізніше членом Аркадійського, а потім і Ахейського союзу. Проте у 6 столітті до н. е. Тегею остаточно підкорила Спарта.
У 473 до н. е. спартанці розгромили об'єднані сили Аркадійського союзу і Аргоса під стінами Тегеї. Однак здобута перемога сильно послабила спартанське військо, і воно не наважився продовжувати штурм. Головна мета — захоплення Тегеї — не була досягнута.
Лише у 4 столітті до н. е. після поразки Спарти у битві при Левктрах в 371 до н. е. місто отримало незалежність.[3]
Мешканці Тегеї поклонялися богині Афіні Алеї. Храм, присвячений богині, зведений ще за тегейського царя Алея, постраждав 395 до н. е. від пожежі, був відновлений в 365 до н. е. під керівництвом славетного давньогрецького скульптора, архітектора та художника Скопаса і був одним з останніх храмів, побудованих у строго доричному стилі. Стіни целли були прикрашені коринфськими напівколонами. Від прикрас на фронтоні, виконаних самим Скопасом, залишилося досить багато фрагментів.
Місто зберігало цивільне життя і за часів Римської імперії, доки 395 року його не пограбували готи.[2]
Сучасні розкопки [ред.]
У червні 2009 року розпочався пятирічний (2009—2013) проект розкопок стародавньої Тегеї, який проводиться міжнародною групою науковців під керівництвом Норвезького інституту в Афінах у співпраці із Міністерством культури Греції. Нині завершено перший етап проекту.[2]
Площа розкопок знаходиться на захід від театру та базиліки Фірсоса, де за результатами магніторозвідки 2003—2004 років можуть знаходитись головна вулиця та стоа, що межували із агорою.
Населення [ред.]
| Рік | Місто |
|---|---|
| 1991 | 4,539 |
| 2001 | 3,858 |
Відомі тегейці [ред.]
- Грігоріс Ламбракіс — грецький політик, науковець і спортсмен.
- Алей — тегейський володар, виступав персонажем давньогрецьких міфів.
- Авга — дочка Алея.
- Кефей — син Алея.
- Аніта з Тегеї — давньогрецька поетеса.
Примітки [ред.]
- ↑ «Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση». Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 2009-09-09.
- ↑ а б в Повідомлення від 2 грудня 2009 року ana-mpa
- ↑ И. А. Лисовый, К. А. Ревяко. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн: Беларусь, 2001
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tegea |
|
|||||||
