Трухійо (Перу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трухійо
Trujillo
Центральна площа міста
Центральна площа міста
Герб Трухійо
Герб
Прізвисько: La Ciudad de la Eterna Primavera
(Місто вічної весни)
Координати: 8°06′43″ пд. ш. 79°01′43″ зх. д. / 8.112000° пд. ш. 79.0288000° зх. д. / -8.112000; -79.0288000
Країна Перу Перу
Департамент Ла-Лібертад
Провінція Трухійо
Засноване 6 грудня 1534
Уряд
 - Мер César Acuña Peralta
Площа
 - Місто 1768,65 км²
Висота над р.м. 34 м 
Населення (2008)
 - Агломерація 811 266
 - Густота агломерації 462,63/км²
Часовий пояс PET (UTC−5)
 - Літній час PET (UTC−5)
Телефонний код(и) 44
Веб-сайт: www.muntrujillo.gob.pe
Location in Peru
Location in Peru

Трухі́льйо, вірніше за звучанням Трухі́йо (ісп. Trujillo) — місто в Перу біля узбережжя Тихого океану, адміністративний центр департаменту Ла-Лібертад. Розташований в гирлі річки Моче. У Трухійо мешкає близько 645 тис. чоловік (2005) і він є третім за розміром містом країни[1].

Історія[ред.ред. код]

Після завоювання імперії чіму інками, вся долина Трухійо увійшла до складу їх імперії. Саме місто було засноване в 1534 році і назване на честь міста Трухійо в іспанській провінції Естремадура, де народився Франсиско Пісарро. Вже в 16 столітті тут поселилися безліч іспанських ідальго, які залишили велику кількість палаців і вілл. На головній площі міста Пласа-де-Армас з 1820 року стоїть статуя свободи, що нагадує про те, що саме тут була проголошена незалежність Перу і розташовувалася штаб-квартира Симона Болівара. Стара система зрошування частково використовується досі. Завдяки ній Трухійо і його околиці є кукурудзяною і зерновою житницею північного узбережжя Перу.

Туризм[ред.ред. код]

Трухійо — найважливіше місто на півночі Перу. Завдяки унікальним пам'ятникам архітектури стародавніх культур мочіка і чіму, а також іспанської колоніальної епохи, завдяки віллам з розкішними дворами, різьбленими дерев'яними балконами і кованими віконними ґратами, Трухійо має велике значення для туризму країни. Близький Тихий океан забезпечує приємний і м'який клімат.

Близькість до стародавнього міста Чан-Чан, де сьогодні ведуться археологічні розкопки, а також до популярного курорту Уанчако, в який приїжджають серфери зі всього світу, робить Трухійо початковою базою і перевалочним пунктом для багатьох туристів. Популярні екскурсії до стародавніх пірамід Сонця і Місяця, розташованих недалеко від міста.

Відомі люди[ред.ред. код]

Тут народився художник Альберто Лінч.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Goméz Cumpa, José (2000). Universidad Nacional Pedro Ruiz Gallo. ed. Trujillo del Perú: Una visión ilustrada de la sociedad regio- nal en el norte del Perú (siglos XVI – XVIII).
  • Chanfreau, Marie-Françoise (1995) (en español). La vivienda en los pueblos jóvenes (en Perú): creación de una nueva tipologia regional. M. IFEA: Instituto fránces de estudios andinos..
  • El Concejo Provincial de Trujillo (1963) (en español). Guía de Trujillo. pp. 29.
  • Klarén, Peter (1970) (en español). Formación de las haciendas azucares y orígenes del APRA. Instituto de Estudios Peruanos.
  • Instituto Nacional de Estadística e Informática (2007). «[www.inei.gob.pe/Anexos/libro.pdf Población y crecimiento]». En Dirección Técnica de Demografía y Estudios Sociales y Centro de Investigación y Desarrollo del INEI (en español). Perfil sociodemográfico del Perú (2ª edición). Lima: Centro de Edición de la Oficina Técnica de Difusión del INEI. pp. 23-29. Consultado el 27 de diciembre de 2011.
  • Pizarro, Francisco (2007). Testimonio: Documentos oficiales, cartas y escritos varios. CSIC-Dpto. de Publicaciones. pp. 404. ISBN 9788400063849.
  • Rivera, Edgardo (1998). Antología de Trujillo. undación Manuel J. Bustamente de la Fuente,. pp. 367.
  • La Riva Vegazzo, Iván. Viajero antes que turista; 1ra. Ed. 2004; 303 págs.
  • Tinoco, Andrés (1987), Gobiernos regionales en un estado aprista. Plata S.A. Editores CIDEL: Centro de investigaciones para el desarrollo.