Трійця (Чортківський район)
| село Трійця | |
|---|---|
..jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Зоряне (1964—1990) |
| Населення | 48 |
| Територія | 0.574 км² |
| Густота населення | 102.79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48726 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′40″ пн. ш. 26°13′50″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 26.23056° сх. д.Координати: 48°47′40″ пн. ш. 26°13′50″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 26.23056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
203 м |
| Водойми | Збруч |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Скала-Подільська |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
| Карта | |
  Трійця | |
 Трійця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Трі́йця — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. До 2015 підпорядковане Іванківській сільраді.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
У 1964—1990 називалося Зоряне.
Населення — 48 осіб (2007).
Географія[ред. | ред. код]
Село Трійця знаходиться на правому березі річки Збруч, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Бережанка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Турильче, на протилежному березі — село Пукляки.
Село розташоване на відстані 359 км від Києва, 96 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки голіградської культури.
Михайло Крищук пов'язує походження назви села з язичницьким божества Трояна, покровителя місцевих слов'янських племен в дохристиянські часи[1].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[2][3]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 59 осіб[5]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[6].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Івана Хрестителя (1890, перебудовано з костьолу, мурована, УГКЦ).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють клуб, бібліотека, ФАП.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село Трійця межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Івана Хрестителя (перебудовано з костелу). -
Старий хрест біля костелу. -
Типова для Надзбруччя вулиця з кам'яними мурами. -
Пам'ятний знак в честь вояків УПА за селом -
Збруч біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 168.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Трійця. |
- В. Ханас. Трійця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 470.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |