Бережанка (Чортківський район)
| село Бережанка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ ~60 (2021) |
| Територія | 1.033 км² |
| Густота населення | 229.430 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48726 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′59″ пн. ш. 26°14′06″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
216 м[1] |
| Водойми | Збруч |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
| Карта | |
  Бережанка | |
 Бережанка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бережа́нка — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району, над річкою Збруч.
Поштове відділення — Іванківське.
Населення — ~70 особи (2021).
Назва[ред. | ред. код]
За однією з версій назва «Бережанка» походить від великої кількості берегів річки Збруч, які ділять історично село на дві частини саме село і Малу Бережанку та оточують його майже з усіх боків. До слова, країні є ще сім поселень з такою назвою та одне в Польщі, а також річка Бережанка в Рівненської області.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на перешийку невеликого півострова, утвореного закрутами річки Збруча, на правому березі якого знаходиться. Село розташоване на фізичній відстані 358 км від Києва, 94 км — від обласного центру міста Тернополя, 13 км від міста Борщів та 5 км від Скали-Подільської. Є селом-супутником Скали-Подільської[2].
До села пролягає дорога із смт Скала-Подільська. Територія села – 1 квадратний кілометр. Дворів – 76.
У селі єдина вулиця — Бережанська[3].
Сусідні населені пункти:
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Бережанка розташована у «теплому Поділлі».
| Клімат Бережанки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | −1,2 | 0,4 | 5,7 | 14,2 | 20,0 | 23,1 | 24,2 | 23,7 | 19,8 | 13,4 | 6,2 | 1,2 | |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3 | 1,6 | 8,9 | 14,4 | 17,7 | 19,0 | 18,3 | 14,5 | 8,7 | 3,1 | −1,7 | |
| Середній мінімум, °C | −7,9 | −6,4 | −2,4 | 3,6 | 8,9 | 12,4 | 13,8 | 12,9 | 9,2 | 4,1 | 0,0 | −4,5 | |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 32 | 52 | 73 | 100 | 99 | 64 | 53 | 34 | 35 | 38 | |
| Джерело: http://fr.climate-data.org/location/265467/ | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Біля Бережанки виявлено поселення трипільської та черняхівської культур. 1972 року під керівництвом І. М. Шарафутдінової велися розкопки поселення трипільської культури, яке розташоване в урочищі «Мале Поле», що на правому березі Збруча, поблизу ГЕС. На поверхні зібрано обмазку стін жител, уламки кераміки, кам'яні і крем'яні вироби, кістки тварин. Матеріали зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї[4].
Перша письмова згадка датується 24 червня 1441 року — король Владислав ІІІ записує шляхетному Махові 60 гривень на с. Бережани у Скальському повіті[5].
У період Речі Посполитої та королівства Польського належало до Скальського староства Подільського воєводства Королівства Польського (з 1569 року у складі Речі Посполитої). 1564 року належало Яцимирському, діяла церква.
Згадується у люстраціях Скальського староства від 1570 року[6] та 1616 року[7].
Перший поділ Речі Посполитої 1772 року поділив Бережанку на дві частини. Після правобережна частина Бережанки тепер у Тернопільській області, а лівобережна Мала Бережанка у Хмельницькій.
У 1907 році в селі засновано читальню товариства «Просвіта»[8].
У 1930-их роках діяла кооператива "Наше життя" (об’єднувала 76 осіб, голова – Олекса Бучок), філії кількох українських товариств.
Від 8 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село – під німецькою окупацією.
На фронтах німецько-радянської війни загинули жителі Бережанки Микола Качконога (1925–1945), Микола Кулик (1903–1944) і Михайло Мензуляк (1900–1945); пропав безвісти Юрій Кузьмінчук (1926 р. н.).
У період національно-визвольної боротьби загинули члени і симпатики ОУН та вояки УПА: Михайло Бучок (1923–1943), Петро Душенька, Степан Качконога ("Вітер"; 1928–1947), Василь (загинув у 1944 р.), Микола (1919–1943) і Михайло (1921–1943) Лисі, Микола Подіялюк (1914–1945), Василь Трибель (1928–1947), Іван Ярчук ("Вір"; 1906–1944).
10 червня 1944 року в Бережанці насильно організовано колгосп; у вересні 1950 р. його об’єднано з господарством села Трійця.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[9][10]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[11].
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 підпорядковувалося Іванківській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1900 | 524 | — |
| 1910 | 513 | −2.1% |
| 1921 | 416 | −18.9% |
| 1931 | 437 | +5.0% |
| 1952 | 283 | −35.2% |
| 2001 | 237 | −16.3% |
| 2014 | 163 | −31.2% |
Кількість населення: 1900 рік – 524 особи, 1910 – 513 осіб, станом на 30 вересня 1921 р. – 416 (99 дворів), 1931 року – 437 осіб (104 двори).
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 283 особи, з яких 125 чоловіків та 158 жінок[12].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб[13].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,58 % |
| російська | 0,42 % |
У діалектологічному плані розташоване на межі наддністрянського та подільського говорів південно-західного наріччя української мови.
Політика[ред. | ред. код]
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 167[15].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927, ПЦУ, мурована),
- костел Пресвятої Трійці (1930-ті, реставрований у 1990-их[16]).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 рік).
У минулому на високому крутому березі Збруча був замок, який нині не зберігся.
Освіта[ред. | ред. код]
Діє бібліотека.
Культура[ред. | ред. код]
Діє клуб.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
У селі працює фельдшерський пункт.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Роман Бучок (нар. 1924) — український лікар, громадський діяч.
- Гнатик Богдан Іванович (нар. 1952) — український астрофізик, професор.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Костел Пресвятої Трійці в Бережанці -
Старий млин в Бережанці -
Інтер'єр Покровської церкви в Бережанці -
Кладка через Збруч -
Річка Збруч біля Бережанки -
Будівля колишньої прикордонної застави -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Бережанка. |
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Наддністрянський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Сергій Гуменний. Скала над Збручем: 800 років історі // Гардаріка. Матеріали Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей / редкол.: І.В.Постольник та ін.– Х. : Право, 2015.– 252 с.
- ↑ Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.— стор. 648
- ↑ Михайловський, Віталій (2004). Український археографічний щорічник. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава ІІІ (1434-1444) (українська) . Київ-Нью-Йорк: М.П.Коць. с. 256.
- ↑ Грушевський, Михайло (1903). Жерела до історії України-Руси. Том VII (польська та латинська) . Львів. с. 184—196.
- ↑ Jablonowski, Aleksander (1877). Zrodla dziejowe. Tom V (польською) . Warszawa. с. 17—19.
- ↑ Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1,24.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ Бережанка. Костел Пресвятої Трійці [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.] // Костели і каплиці України
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Література[ред. | ред. код]
- Ханас В. Бережанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 105. — ISBN 966-528-197-6..
- В. Бойко, Н. Мизак, Б. Петраш. Бережанка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 467. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Bereżanka, wś, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 149. (пол.).— S. 149. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформація про село у «Географічному словнику королівства Польського»
| ||||||||