Ту-14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Туполєв Ту-14
Ту-14
Ту-14
Призначення: бомбардувальник-торпедоносець 
Перший політ: 1947 
Прийнятий на озброєння: 1951 
Історія виробництва
Виробник: Завод № 39 
Всього збудовано: 89 
Характеристики
Екіпаж: 3 чол.
Максимальна швидкість (МШ): 845 км/г
Бойовий радіус: 1200 км
Дальність польоту: 2930 км
Практична стеля: 11300 м
Розміри
Довжина: 21,95 м
Висота: 5,69 м
Розмах крил: 21,67 м
Площа крил: 67,36 м²
Маса
Споряджений: 20930 кг
Силова установка
Двигуни: ТРД ВК-1 
Тяга (потужність): 2×2700 
Озброєння
Гарматне озброєння: 4 гармати НР-23 
Внутрішнє бомбове навантаження: до 3000 кг

Ту-14 (за кодифікацією НАТО: Bosun) — радянський реактивний бомбардувальник-торпедоносець.

Історія створення[ред.ред. код]

Робота над створенням Ту-14 (початково, проект «73») була розпочата в ДКБ Туполєва в січні 1947 року.

До кінця грудня того ж року дослідний зразок вже виконав перший політ.

На цьому літаку вперше у світі було встановлено три турбореактивних двигуна — два основних (Nene-1) та один допоміжний (Dervent-V).

Двигуни були вироблені у Великобританії фірмою «Роллс-Ройс». Трохи пізніше, радянська промисловість опанувала на основі згаданих англійських двигунів випуск аналогічних силових установок — РД-45 та РД-500.

Таким, чином, наступна дослідна модифікація Ту-14 (літак «78») комплектувалася вже радянськими двигунами. Результати державних випробувань цих модифікацій літака виявилися не дуже успішними й ДКБ Туполєва приступило до подальшої модернізації проекту.

В ході робіт над Ту-14 було прийнято рішення про зняття третього допоміжного двигуна (на його місці була обладнана ще одна гермокабіна) і заміну основних двигунів новими — ВК-1, розробленими в КБ В. Я. Климова. До початку 1951 року завершилися державні випробування нової машини, які були, в цілому, успішними і літак був прийнятий на озброєння.

Цікаво, що розробка Ту-14 йшла в умовах жорсткої конкуренції з ДКБ Іллюшина, що спроектував в той час на громадських засадах літак Іл-28, що перевершував Ту-14 за деякими своїми характеристиками. Підсумком цього, оброшшого інтригами, протистояння стало прийняття на озброєння обох літаків. Втім, «сухопутна» авіація від нього відмовилася на користь Іл-28, і машина літала тільки у «моряків», в якості базового торпедоносця і розвідника. Побудовано всього 89 серійних літаків на заводі № 39.

Експлуатувалися літаки Ту-14 аж до 1957 року, коли було прийнято рішення про переведення їх до резерву. Однак двигун ВК-1 виявився затребуваним ще не одне десятиліття, але вже для наземного використання. За допомогою ВК-1 аеродромні служби обдували смугу, застосовували для видалення льоду з ЗПС і рульових доріжок. У теперішній час цей авіадвигун ще можна зустріти в деяких аеропортах Росії.

Конструкція[ред.ред. код]

Літак Ту-14Т має фюзеляж типу напівмонокок, з двома гермокабінами для екіпажа й устаткування. Крила — трапецієподібні, кесонної конструкції, оснащені чотирисекційними злітно-посадковими щитками. Шасі триточкові з відкидними назад по польоту колесами та додатковою хвостовою запобіжною опорою.

Для зменшення відстані посадкового пробігу літак обладнаний стрічковим гальмівним парашутом.

Двигун ВК-1 є подальшою модернізацією розробленого на основі англійських силових установок двигуна РД-45Ф. ВК-1 — перший радянський крупносерійним турбореактивний двигун, що випускався заводом «Салют». По конструкції ВК-1 являє собою одновальний турбореактивний двигун з одноступінчатим відцентровим двостороннім компресором, дев'ятьма індивідуальними трубчастими камерами згоряння і одноступінчатою турбіною.

Літак Ту-14 має розвинену і надзвичайно енергоємну протиобмерзаючу систему, апаратуру для посадки за приладами, систему розпізнання, порівняно потужний для свого часу комплекс пілотажно-навігаційного обладнання.

Для аварійного покидання літака передбачені крісла екіпажа, що катапультуються. Причому льотчик катапультувався вгору, а штурман і стрілець-радист — вниз.

Модифікації[ред.ред. код]

  • Ту-14 «73» — перший дослідний літак з трьома ТРД виробництва фірми «Роллс-Ройс»;
  • Ту-14 «73Р» («74») — розвідувальна модифікація літака проекту «73»;
  • Ту-14 «78» — модифікація проекту «73», оснащена трьома ТРД радянського виробництва;
  • Ту-14Т («81») — бомбардувальник-торпедоносець (основна що пішла в серію модифікація), оснащувався двома двигунами ВК-1;
  • Ту-14Р («89») — розвідувальний літак.

Посилання[ред.ред. код]