Ту-95
| Туполєв Ту-95 | |
|---|---|
 |
|
| Ту-95МС | |
| Призначення: | Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець |
| Перший політ: | 12 листопада 1952 р |
| Прийнятий на озброєння: | 1956 р (МС- 1981 р.) |
| Знятий з озброєння: |  СРСР - 1991,
|
| Період використання: | 1955 - донині |
| На озброєнні у: |  Росія |
| Історія виробництва | |
| Виробник: | КБ Туполев, СРСР |
| Модифікації: | Ту-95К, Ту-95У, Ту-95КУ, Ту-95МС та ін. |
| Конструктор: | Туполєв Андрій Миколайович |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 7 чол. |
| Максимальна швидкість (МШ): | 920 км/год км/г |
| Бойовий радіус: | 6500 км км |
| Дальність польоту: | 13 000 км км |
| Практична стеля: | 12 000 м м |
| Розміри | |
| Довжина: | 47,09 м м |
| Висота: | 13,2 м |
| Розмах крил: | 50,05 м м |
| Площа крил: | 295 м? м² |
| Маса | |
| Пустий: | 94 400 кг кг |
| Споряджений: | 171 000 кг кг |
| Силова установка | |
| Двигуни: | ТВД НК-12МП |
| Тяга (потужність): | 4 x 15 000 к.с. |
| Озброєння | |
Ту-95 (за кодифікацією НАТО: Bear — «Ведмідь») — стратегічний бомбардувальник-ракетоносець, розробленний на прийнятий на озброєння в СРСР в 50-х рр. Ту-95 створювався як аналог американського стратегічного бомбардувальника Convair B-36 Peacemaker. Цей літак, що став одним з символів Холодної війни, призначався для знищення стратегічних об'єктів у тилу ворога, за будь-яких погодних умов та в будь-який час доби.
Зміст |
Історія створення [ред.]
На початку 1950-х рр. СРСР опинився в досить хиткому політичному становищі: США вже мали стратегічний міжконтинентальний бомбардувальник, Convair B-36, який міг досягнути кордонів Радянської держави, що ставило під загрозу саме існування СРСР та комуністичної ідеології. Враховуючи тиск обставин, 11 липня 1951 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР № 2396—1137 і наказ Міністерства авіаційної промисловості № 654, що вимагали якнайшвидше розробити радянський стратегічний бомбардувальник, який міг би досягнути території США та атакувати супротивники ядерною зброєю. Розробити новий літак було доручено ОКБ А. Н. Туполєва.[1]
З серпня 1951 року почалося підготовка робочих креслень майбутнього бомбардувальника і будівництво його дерев'яного макету.
31 жовтня 1951 комісія ВПС затвердила розроблений проект, в грудні того ж року був схвалений і затверджений макет літака. На авіаційному заводі № 156 (Москва) було розпочато будівництво двох прототипів літака «95».
До 20 вересня 1952 один з цих літаків в розібраному вигляді перевезли на аеродром міста Жуковський, де його зібрали і розпочали заводські випробування.
12 листопада1952 екіпаж льотчика-випробувача А. Д. Перельоту здійснив перший політ на дослідному зразку «95-1».
До 1953 року випробування літака були завершені.
Перші серійні Ту-95 почали надходити на озброєння 1956 року в 409-й ТБАП, аеродром Узин, Україна.
Конструкція літака [ред.]
Літак Ту-95 є цільнометалевим монопланом з чотирма турбогвинтовими двигунами НК-12, розташованими в стріловидний крилах. На кожному двигуні встановлено по два співвісних металевих чотирилопатевих гвинти. Літак має електричну систему обігріву кінцівок крила, стабілізатора, кіля і повітряних гвинтів. У середній частині фюзеляжу розташований вантажний відсік. Шасі літака має три стійки. Передня стійка має два не гальмівні колеса, а основні стійки оснащені чотирма гальмівними колесами. Основні стійки вбираються в крильові гондоли, носова — в нішу фюзеляжу. Екіпаж розташовується в двох гермокабінах. Катапульт крісел для членів екіпажу в Ту-95МС не передбачено. У разі необхідності, екстрена евакуація передньої гермокабіни здійснюється через вхідний люк, розташований у ніші носової стійки шасі. При цьому носова стійка випускається, а частина підлоги кабіни, що представляє собою подобу транспортерної стрічки, приводиться в рух від гідроакумуляторів, дозволяючи прискорити евакуацію членів екіпажу. Екстрений вихід з задньої гермокабіни забезпечується через вхідний люк задньої гермокабіни. На випадок вимушеної посадки на воду літак обладнаний рятувальними плотами.
Ту-95 обладнаний найпотужнішими у світі турбогвинтовими двигунами НК-12. Турбіна та редуктор цього двигуна мають рекордно високий коефіцієнт корисної дії. На двигуні НК-12 була вперше застосована єдина система регульованої подачі палива, сконструйована в єдиному блоці. Чотири високопотужні двигуни НК-12 роблять Ту-95 одним з найгучніших літаків у світі, що негативно впливає на його непомітність. Цей літак можуть засікти навіть гідроакустичні системи підводних човнів, що знаходяться на бойовій глибині занурення.
Історія експлуатації [ред.]
Стратегічні бомбардувальники Ту-95/Ту-95МС експлуатувались в частинах стратегічної авіації СРСР з 1956 року. Основними авіабазами дислокації для Ту-95 в СРСР були :
- 43 ЦБП и ПЛС, Дягілєво
54°38′30″ пн. ш. 39°34′18″ сх. д. / 54.64167° пн. ш. 39.57167° сх. д.;
- 49 ТБАП, Дягілєво, Ту-95МС, Ту-95У
54°38′30″ пн. ш. 39°34′18″ сх. д. / 54.64167° пн. ш. 39.57167° сх. д.;
- 1006 ТБАП, Узин, Ту-95МС, Ту-95
49°47′19″ пн. ш. 30°26′05″ сх. д. / 49.7888556° пн. ш. 30.4347778° сх. д.;
- 182 гв. ТБАП, Моздок, Ту-95МС
- 1223 ТБАП, Семипалатинськ, Ту-95МС, Ту-95М
- 1226 ТБАП, Семипалатинськ, Ту-95МС
- 40 гв. ТБАП, Українка, Ту-95К, Ту-95КМ
51°10′12″ пн. ш. 128°26′42″ сх. д. / 51.17000° пн. ш. 128.44500° сх. д.
- 79 гв. ТБАП, Українка, Ту-95К, Ту-95К
51°10′12″ пн. ш. 128°26′42″ сх. д. / 51.17000° пн. ш. 128.44500° сх. д.
- 304 ОДРАП, Хороль, Ту-95РЦ
- 392 ОДРАП, Федотово, Ту-95РЦ
Після розпаду СРСР в 1991 році Ту-95, окрім Росії, дісталися Казахстану та Україні. Ту-95 з Казахстану вдалося перегнати до Росії, а Україна експлуатувала свої Ту-95 до 2001 року.
Росія після розпаду СРСР переживала ненайкращі фінансові часи, тому польоти стратегічної авіації в цій країні було призупинено. Лише в 2007 році російське керівництво після 15-ти річної перерви відновило польоти стратегічної авіації, що дало можливість відновити присутність Ту-95МС на міжнародній арені.[2]
Ту-95 в Збройних Силах України [ред.]
Коли в 1991 році Радянський Союз розпався Україна отримала у спадок стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-142. У 1998 році Україну приступила до знищення успадкованих стратегічних бомбардувальників на виділені США за програмою Нанна-Лугара кошти, але після переговорів Україна передала Росії вісім Ту-160 і три Ту-95MC (і партію крилатих ракет) в обмін на списання частини боргу за закупівлі газу.[3] Три літаки Ту-95МС, один з яких зараз виконує роль музейного експонату, залишилися в України, решта — утилізовані.
Модифікації [ред.]
- «95-1» — дослідний зразок з ТГД 2ТВ-2Ф (1952);
- «95-2» — дослідний зразок з ТГД ТВ-12 (1955);
- Ту-95 (видавництво «В»,Bear-A за класифікацією НАТО) — серійна модифікація стратегічного бомбардувальника з бомбовим озброєнням, побудована на базі другого дослідного літака " 95 / 1 "(1955);
- Ту-95 замовлення 244 — серійний Ту-95М зі збільшеним запасом палива;
- Ту-95A (Bear-A) — стратегічний бомбардувальник — носій ядерної зброї зі спеціальною забарвленням, системою обігріву та термоізоляцією бомбового відсіку, світлозахисними шторками для екіпажу (1956);
- Ту-95К (виріб «ВК»,Bear-B) — бомбардувальник-носій надзвукових крилатих ракет Х-20, що входять в комплекс К-20 (1956);
- Ту-95У — (виріб «ВУ») навчальна модифікація літака Ту-95 і Ту-95М;
- Ту-95КУ — (виріб «СКУ») навчальна модифікація літака Ту-95К, що використовувалась для навчання екіпажів застосування комплексу К-20 з крилатими ракетами Х-20 (1956);
- Ту-96 — дослідний зразок висотного стратегічного бомбардувальника; модифікація Ту-95 з додатковими висотними турбогвинтовими двигунами ТВ-16 і збільшеною площею крила. Заводські випробування літака проводилися з невисотних двигунами ТВ-12 в 1955–1956.
- Ту-95Н — (замовлення 236) літак-носій стратегічного бомбардувальника підвісноїРС розробки КБ П. В. Цибін (1956);
- Ту-116 — серійний бомбардувальник Ту-95, переобладнаний в дальній пасажирський літак, що використовувався для літерних рейсів (1956);
- Ту-95М — (виріб «ВМ») серійна модифікація стратегічного бомбардувальника з двигунами НК-12М, побудовано 19 машин (1957);
- Ту-95М-5 — досвідчена машина — носій КР КСР-5
- Ту-95В — (замовлення 242) переобладнаний серійний Ту-95, призначений для випробувань надпотужної (50-100 Мт) термоядерної бомби (1959);
- Ту-95КД — (вид. «ВКД») модифікація моделі Ту-95К — бомбардувальника-носія крилатих ракет Х-20 — додатково обладнана системою дозаправки в повітрі (1961);
- Ту-95РЦ (виріб «ВЦ»,Bear-D) — розвідник-цілевказівник для потреб ВМФ, побудовано 53 машини (1962);
- Ту-95МР (виріб «ВР»,Bear-E) — стратегічний розвідник, побудовано 4 машини (1964);
- Ту-95КМ (виріб «ВКМ»,Bear-C)- модернізований і переозброєння на КР Х-20М варіант бомбардувальника Ту-95КД з оновленим БРЕО (1968);
- Ту-95К-22 (виріб «ВК-22») — модифікація серійних Ту-95КМ в носії КР Х-22, ракетний комплекс К-95-22;
- Ту-95МС' (виріб «ВП-021»,Ту-95МС6,Ту-95МС16), за класифікацією НАТО Bear-H '- літаки-носії крилатих ракет Х-55 (1979 і пізніше). Створений на базі Ту-142 МК;
- Ту-95МА — дослідний зразок для випробування перспективних ракет на базі Ту-95МС;
- Ту-95М-55 — перероблений з Ту-95М-5 в літаючу лабораторію з доведення комплексу Ту-95МС з ракетами Х-55.
- Ту-95ЛАЛ (замовлення 247) — перероблений з Ту-95М в літаючу лабораторію за програмою створення літака з ядерною силовою установкою. На літаку відпрацьовувалася біологічний захист екіпажу від радіації;
- Ту-119 (проект) — літаюча лабораторія, літак з двома експериментальні ядерними силовими установками НК-14А і двома штатними НК-12М, в рамках створення протичовнового літака з ясу (1974). Див також: Атомолет;
Один літак Ту-95КМ був перероблений в носій експериментального прототипу МіГ-105 проекту авіаційно-космічної системи "Спіраль ".
В результаті глибокої модернізації бомбардувальника Ту-95 були також створені такі літаки:
- Ту-114 («Cleat») — пасажирський літак (1960);
- Ту-116 — (він же Ту-114Д) — пасажирський літак (1956 );
- Ту-126 (виріб «Л»,«Moss») — літак ДРЛВ (1962);
- Ту-142 (виріб «ВП»,«Bear-F») — протичовновий літак далекого радіусу дії, створений на базі Ту-95РЦ (1963).
Джерела [ред.]
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Tupolev Tu-95 |
|
|||||||||||||||||||||||
