АНТ-41 (Т-1)
| АНТ-41 (Т-1) | |
|---|---|
| АНТ-41 (Т-1) | |
| Призначення: | Бомбардувальник-торпедоносець |
| Перший політ: | 2 червня 1936р |
| На озброєнні у: | СРСР |
| Розробник: | КБ Туполєва |
| Всього збудовано: | 1 |
| Конструктор: | Мясіщєв Володимир Михайлович |
| Екіпаж: | 4 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 435 км/год |
| Дальність польоту: | 4200 км |
| Практична стеля: | 9 500 м |
| Довжина: | 15,54 м |
| Висота: | 3,86 м |
| Розмах крила: | 25,73 м |
| Площа крила: | 88,94 м² |
| Порожній: | 5,846 кг |
| Споряджений: | 8,925 кг |
| Двигуни: | 2 × АМ-34ФРН |
| Гарматне озброєння: | 1 × 20 мм гармата ШВАК |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 2000 кг |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 12,7 мм кулемети ШКАС |
| Торпедне озброєння: | 2 шт. |
АНТ-41 (Т-1 з рос. "Торпедоносец первый") — радянський прототип двомоторного літака бомбардувальника-торпедоносця, який розроблявся в 1930х роках.
Історія[ред. | ред. код]
У березні 1936 року КБ Туполєва почало роботу над створенням багатоцільового літака для морської авіації військово-морського флоту СРСР. Він мав виконувати функцію високошвидкісного дальнього бомбардувальника-торпедоносця, літака-розвідника та дальнього важкого винищувача і доступний як у сухопутному, так і в гідроплановому варіантах.[1] Задача по проєктуванню, з урахуванням позначення АНТ-41 та позначенням ВМФ СРСР Т-1, надано команді під управлінням Мясіщєва Володимира Михайловича.[1][2]
АНТ-41 мав схожу будову з літаком АНТ-40 (СБ) , який також був розроблений КБ Туполєва, за участі іншої групи конструкторів (під керівництвом Олександра Архангельського), але був потужніший. Він мав два двигуни Мікулін АМ-34(М-34) V12 з рідинним охолодженням, в щільних кожухах, які приводили в дію трилопатеві гвинти. Двигуни охолоджувались радіаторами, вбудованими в корпус крила, охолоджувалися вони через щілину на кромці крила.[3][4] Довгий відсік для озброєння (6,5 метрів) могли вміститися дві 880 кілограмові торпеди, або одна 1700 кілограмова торпеда, або ж звичайна авіаційна бомба з аналогічною вагою. Шасі було висувним, так само як і в АНТ-40 (СБ), але посилене, для того, щоб витримати більшу вагу.[1]
Прототип АНТ-41 здійснив свій перший політ з Центрального летовища імені М. В. Фрунзе, в Москві, 2 червня 1936 року.[2] Він був зруйнований після 14-го випробувального польоту 3 липня 1936 року. Екіпаж врятувався, пригнувши з парашутом. Аварія відбулася через вібрацію хвостового оперення, яку спричинила неправильна конструкція елеронів.[3][4] Пізніше, того ж року, керівництво обрало для задоволення потреб ВМС СРСР літак ДБ-3. АНТ-41 був повністю скасований, а другий прототип не зроблений.[1][4]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Data from Tupolev: The Man and His Aircraft[5]
Загальна характеристика
- Екіпаж: 4 людини
- Довжина: 15,54 м
- Висота: 3,86 м
- Розмах крила: 25,73 м
- Площа крила: 88,94 м²
- Маса нетто: 5,846 кг
- Маса брутто: 8,925 кг
- Двигуни: 2 × АМ-34ФРН V12 з рідинним охолодженням, по 951 кВт (1275 к.с.) кожен[1]
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 435 км/год
- Дальність: 4200 км
- "Стеля": 9 500 м
Озброєння
- Гармати: 2 × 12,7 мм кулемети ШКАС і 1 × 20 мм гармата ШВАК[1]
- Бомби: 2 × торпеди або 2000 кг бомб[1]
Нотатки[ред. | ред. код]
- АНТ-7 виконував аналогічні функції, але до 1934 року застарів.[6][7]
- Подібна вібрація хвостового оперення спостерігалося під час випробувань прототипу АНТ-40[2] і спричинило аварію прототипу дальнього бомбардувальника АНТ-37 попереднього року.[8]
Список приміток[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Gordon and Rigmant. 2005. с. 74.
- ↑ а б в Duffy and Kandalov. 1996. с. 84.
- ↑ а б Gunston. 1995. с. 407.
- ↑ а б в Gunston Tupolev Aircraft since 1922. 1995. с. 98.
- ↑ Duffy and Kandalov. 1996. с. 209.
- ↑ Gunston. 1995. с. 388—389.
- ↑ Duffy and Kandalov. 1996. с. 48.
- ↑ Duffy and Kandalov. 1995. с. 78.
| |||||||||||||||||||||||