Ту-204

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cubana Tupolev Tu-204-100E.jpg
Ту-204 в кольорах компанії Red Wings

Ту-204 — російський середньомагістральний пасажирський літак, розроблений в кінці 1980-х — початку 1990-х в ОКБ Туполєва для заміни на авіалініях пасажирського літака Ту-154. Перший політ здійснений 2 січня 1989, у комерційній експлуатації з 1995. Виробляється з 1990 на заводі «Авіастар-СП» в Ульяновську, а також з 1996 і на КАПО імені С. П. Горбунова в Казані (модифікація Ту-214). Всього на червень 2012 року випущено 72 літаки, з яких експлуатуються 51, інші знаходяться на зберіганні (серед них 4 машини, що колись належали збанкрутілої в 2008 році авіакомпанії «Дальавиа»).

Оскільки виробництво літака почалося вже після «холодної війни», натовська кодифікація Ту-204 відсутня. Аналогами літака є Boeing 757 та Airbus A321.

До 2015 року планувалося зняти літаки сімейства Ту-204 з виробництва, замінивши їх літаками МС-21. Проте є вірогідність продовження випуску цих літаків і після 2015 року; зокрема, Мінпромторг в 2010 заявляв про свої плани на поставку авіакомпанії Red Wings до 2016 року 44 літаків Ту-204СМ — глибокої модернізації Ту-204. Завершення сертифікації і початок серійного виробництва Ту-204СМ планується до кінця 2012 року.

Історія створення[ред.ред. код]

Вибір концепції[ред.ред. код]

Розробка середньомагістрального пасажирського літака Ту-204 почалася в ОКБ імені Туполєва в 1973. У процесі роботи над новим літаком було розглянуто безліч різних схем і компоновок. Паралельно в КБ йшла розробка проектів пасажирських літаків Ту-164, Ту-174, Ту-184, Ту-194. Подальшим розвитком пошукових досліджень стало вироблення концепції розвитку магістральних літаків шляхом створення 2-3 базових типів з подальшим отриманням на їх основі шляхом модифікації всієї необхідної гами. Одним з таких базових літаків став Ту-204. Роботи по його проектуванню очолив головний конструктор Леонід Леонідович Селяков. Спочатку передбачалося встановити на ньому 2 двигуна НК-8-2У. Конструкція передбачала велику спадкоємність з серійними Ту-134 і Ту-154. Багато конструктивних рішень було взято від проектів Ту-134Д і Ту-136, розробка яких велася в цей час в КБ.

До середини 1970-х років проект Ту-204 трансформувався в «аеробус», близький за компонувальні рішенням до американського літака DC-10. Його відрізняв фюзеляж довжиною 48 м, крило помірної стрілоподібності (28°) з потужною механізацією уздовж всієї задньої кромки. В якості силової установки розглядалися двигуни Д-30А, Д-30КУ, перспективні ТРДД і ТВВД. У сімейство повинні були увійти ближньомагістральні Ту-204-100 і Ту-204-150, середньомагістральні Ту-204-200 і Ту-204-250. Пізніше, в 1 977 — +1978 рр.., розглядалися 2 основних напрямки: дводвигунний Ту-204-200 і трьохдвигунний Ту-204-300.

Розробка[ред.ред. код]

Ту-214 в Жуковському, 1997

В кінці 1970-х вийшла постанова Ради Міністрів СРСР про створення нових пасажирських магістральних літаків. ОКБ Туполєва на підставі постанови доручили розробку середньомагістрального літака для заміни Ту-154. У 1979 провідним конструктором по Ту-204 офіційно затверджений Леонід Селяков. При проектуванні широко застосовувалася обчислювальна техніка. При виборі силової установки вибір припав на перспективний двигун Д-90 ОКБ Соловйова. Протягом двох років проект був перероблений під цей двигун (спочатку в треьохдвигунному варіанті). 11 серпня 1981 вийшла постанова Ради Міністрів про розробку трьохдвигунного середньомагістрального пасажирського літака. 20 липня 1982 МЦА і МАП затвердили технічне завдання на літак. У цьому ж році замовникові був представлений ескізний проект і макет літака.

З появою літаків Boeing 757, Boeing 767 і A300 вимоги до літака змінилися — він став дводвигуновим (до цього часу тяга Д-90А була доведена до 16000 кгс). Нове технічне завдання було затверджено 15 грудня 1983. У конструкції літака були застосовані нові алюмінієві та титанові сплави, а також композитні матеріали. Для скорочення числа стиків були використані довгомірні панелі. Застосована вдосконалена схема шумоізоляції і нові лакофарбові матеріали. Всі системи спроектовані на основі нових принципів і з широким застосуванням цифрової техніки. Багато сил і уваги приділено ергономіці кабіни екіпажу.

У 1987 Ульяновський авіазавод приступив до підготовки серійного виробництва. У 1988 на дослідному виробництві АНТК виготовлений перший прототип. 2 січня 1989 він вперше піднявся в небо. Основний обсяг заводських випробувань завершений до грудня 1993. Не чекаючи закінчення випробувань завод «Авіастар» почав серійне виробництво. 17 серпня 1990 був випущений перший серійний Ту-204. Експлуатаційні випробування літака пройшли з березня по грудень 1993 року в авіакомпанії «Внуковські авіалінії». 12 січня 1995 Державіарегістр РФ видав на Ту-204 сертифікат льотної придатності. 23 лютого 1996 Ту-204 здійснив перший рейс з пасажирами за маршрутом Москва — Мінеральні Води.

Перспективи[ред.ред. код]

Країни, де використовується Ту-204.

Літакам сімейства Ту-204 в житті не пощастило. Він повинен був стати таким же масовим, як і його попередник Ту-154. Однак з розпадом СРСР фінансування авіапрому різко скоротилося, планову економіку змінила ринкова, і Ту-204 спочатку програв конкуренцію старим машинам західного виробництва, а з часом просто застарів за багатьма показниками (зокрема, екіпаж всіх модифікацій Ту-204 (крім СМ) складається з трьох осіб, у той час як на більшості сучасних лайнерів — дві людини; звідси додаткові витрати на пілотів).

В даний час виробляється до 10 лайнерів на рік, більша частина яких — для СЛО «Росія» і ВПС. Через нездатність Казанського і Ульяновського авіазаводів налагодити масове виробництво (що робить експлуатацію літака рентабельною) і якісну систему післяпродажного обслуговування, Ту-204 не користується особливим попитом у комерційних авіаперевізників, хоча його остання модифікація СМ цілком може скласти реальну конкуренцію зарубіжним А320 і Boeing 737. У той же час, деякі авіакомпанії (в тому числі, вельми великі Трансаеро і Red Wings) неодноразово висловлювали зацікавленість у купівлі лайнерів сімейства Ту-204. Президент ОАК Михаіл Погосян вважає Ту-204 «перевернутою сторінкою» і заявляє про необхідність реалізації більш інноваційних проектів.

Конструкція[ред.ред. код]

Літаки сімейства Ту-204/214 являють собою вільнонесучий моноплан нормальної схеми з низькорозташованим стрілоподібним крилом і двома турбореактивними двигунами, встановленими на пілонах під крилом. Крило великого подовження утворено надкритичними профілями, має негативну аеродинамічну крутку, позитивний кут поперечного V (4°) і встановлено під кутом 3 ° 15 'до будівельної горизонталі фюзеляжу. На кінцях крила встановлені спеціально спрофільовані вертикальні аеродинамічні поверхні для зниження індуктивного опору. Механізація крила складається з предкрилків уздовж всієї передньої кромки і двохщілистих закрилків. Шасі — забирається, триопорно, з носовою стійкою. Силова установка складається з двох ТРДД ПС-90А або RB211-535E4 (модифікації Ту-204-120).

Кабіна екіпажа оснащена кольоровими дисплеями і центральними Y-подібними ручками з малими ходами. Система управління літаком і двигунами — електродистанційна. Ту-204 став першим російським лайнером, на якому були застосовані ці нововведення. За словами голови Ради директорів ЗАТ "Двигуни «Володимир Климов — Мотор Січ» генерал-полковника А. П. Сітнова — єдиний літак такого класу в світі, який можна посадити без двигунів.

Льотні параметри[ред.ред. код]

Характеристика Ту-204-100 Ту-204С Ту-204-120 Ту-214 Ту-204-300 Ту-204СМ
Перший політ 2 січня 1989 23 березня 2000 жовтень 1998 21 березня 1996 18 січня 2003 29 грудня 2010
Початок експлуатації 1995 2003 1998 2001 2005 2012
Розмах крила 41,83 м
Довжина 46,13 м 40 м 46,13 м
Ширина фюзеляжу 3,8 м
Висота в хвості 13,88 м
Площа крила 184,17 м²
Макс. комерційне навантаження 21 000 кг 30 000 кг 21 000 кг 25 200 кг 18 000 кг 23 000 кг
Макс. заправка паливом 32 800 кг 35 700 кг 35 700 кг
Макс. злітна маса 103 000 кг 103 000 кг 103 000 кг 110 750 кг 107 500 кг 108 000 кг
Макс. посадочна маса 88 000 кг 91 500 кг 88 000 кг 93 000 кг 88 000 кг 89 500 кг
Макс. пасажиромісткість 210 210 210 164 215
Ширина салону 3,56 м
Висота салону 2,11 м
Екіпаж 3 2
Крейсерська швидкість 830–850 км/ч
Максимальна швидкість 850 км/ч
Робоча стеля 12 100 м
Макс. дальність польоту 6 500 км 6 500 км 6 500 км 6 670 км 7 500 км
Дальність польоту
(при макс. комерц. навантаженні)
4 300 км 4 100 км 4 100 км 4 340 км 5 800 км 4800 км[1]
Двигуни ПС-90A ПС-90A RB211 ПС-90A ПС-90A ПС-90A2
Средня витрата палива
(при макс. комерц. навантаженні)
3200 кг/год
Необхідна довжина ЗПП 2 500 м 1800 м

Пасажирські модифікації[ред.ред. код]

Ту-204[ред.ред. код]

Базовий варіант із злітною масою 94,6 т. Перший політ відбувся 2 січня 1989.

Ту-204-100[ред.ред. код]

Базовий варіант, оснащений двигунами ПС-90А і російською авіонікою. Вміщає до 210 пасажирів. Сертифікований в січні 1995. Максимальна злітна вага Ту-204-100 становить 103 тонни, дальність польоту з 210 пасажирами на борту — 4600 км.

Ту-204-200[ред.ред. код]

Модифікація Ту-204-100 з додатковими паливними баками для більшої дальності польоту. Був побудований лише один літак з бортовим номером RA-64036 [джерело не вказано 126 днів] на заводі «Авіастар» в Ульяновську. Ту-204-200 випускається в Казані під позначенням Ту-214.

Ту-204-100Е[ред.ред. код]

Літак з модернізованим устаткуванням, англомовною кабіною екіпажу, двигунами ПС-90А і максимальною злітною масою 105 тонн.

Ту-204-100В[ред.ред. код]

Створена на основі напрацювань по Ту-204-100Е модифікація з модернізованим устаткуванням і російськомовною кабіною екіпажу.

Ту-204-100В-04[ред.ред. код]

Модифікація Ту-204-100В з двигунами ПС-90А 4 ступеня, що відповідають вимогам Глави 4 Додатка 16 ІКАО по шуму на місцевості.

Ту-204-120[ред.ред. код]

Є модифікацією Ту-204-100/200, оснащеною західною авіонікою і англійськими двигунами Rolls-Royce RB211-535E4 (2×19500 кгс), яка була створена з метою розширення споживчих властивостей літака. Перший політ цього літака відбулося 14 серпня 1992. Першим замовником даного типу, а також його вантажного варіанту Ту-204-120С стала єгипетська чартерна авіакомпанія Cairo Aviaton. Поставки в Єгипет почалися в 1998, всього було поставлено 4 літаки.

Максимальна злітна вага Ту-204-120 становить 103 тонни, дальність польоту з 196 пасажирами на борту — 4600 км. Літак відповідає стандартам шуму Глави 3 Додатка 16 ІКАО і всім іншим стандартам ІКАО.

Ту-204-300[ред.ред. код]

Ту-204-300 (старе позначення — Ту-234) — варіант з укороченим на 6 метрів у порівнянні з базовою версією фюзеляжем і значно збільшеною дальністю. Вміщає до 162 пасажирів, хоча базове компонування передбачає розміщення 142 пасажирів (8 в бізнес-класі і 134 в економ-класі). Розроблений у трьох варіантах з дальністю польоту 3400, 7500 і 9250 км. Таким чином, Ту-204-300 є першим російським двомоторним літаком, здатним зробити безпосадочний переліт до Владивостока з Москви і Санкт-Петербурга. Максимальна злітна маса літака становить 107,5 т. Ту-204-300 оснащений вітчизняним комплексом авіоніки КСПНО-204 і двигунами ПС-90А (2 × 16140 кгс). Літак відповідає всім сучасним і перспективним вимогам ІКАО та Євроконтролю, має комфортабельні умови для пасажирів, включаючи систему аудіо-і відео-розваг у польоті.

Перший політ Ту-204-300 зробив 18 серпня 2003, тоді ж був продемонстрований на авіакосмічному салоні МАКС-2003. Сертифікат типу і льотної придатності видано літаку 14 травня 2005. Першим замовником Ту-204-300 стала авіакомпанія Владивосток Авіа. Виробляється серійно на заводі «Авіастар-СП» в Ульяновську.

Ту-204-300А[ред.ред. код]

Модифікація для адміністративних перевезень. Максимальна дальність з розрахунковою кількістю пасажирів на борту збільшена до 9600 км. Літак оснащений салоном підвищеної комфортності, душовою кабіною, системою супутникового зв'язку, регульованим основним освітленням і програмованим повнокольоровим освітленням салону. Кількість пасажирських місць — 26. Заправка паливом — 42000 кг.

Ту-214[ред.ред. код]

Первісне позначення Ту-204-200. Є модифікацією Ту-204 із збільшеною до 110,75 т максимальною злітною масою (103,0 т у Ту-204-100) і збільшеною до 25,2 т максимальним комерційним навантаженням (21,0 т у Ту-204). Перший політ був здійснений 21 березня 1996. Літак сертифікований за російським нормам АП-25 (гармонізованими з зарубіжними FAR-25 і JAR-25). Восени 1997 року два літаки під позначенням Ту-204-200 почали збирати на «Авіастар» в Ульяновську. Потім серійне виробництво цього літака під позначенням Ту-214 стало здійснюватися Казанським авіаційним виробничим об'єднанням імені С. П. Горбунова. З квітня 2010 року проводиться тільки в спецкомплектаціі, виробництво комерційної версії припинено «у зв'язку з нерентабельністю», хоча в покупці літака зацікавлений, зокрема, такий перевізник, як Трансаеро.

Також розроблені спеціальні модифікації Ту-214: Ту-214ПУ (пункт управління), Ту-214СР (літак-ретранслятор), Ту-214СУС (літак-вузол зв'язку) — літаки для адміністрації Президента РФ, обладнані спеціальними засобами зв'язку, літак-розвідник Ту−214Р, а також Ту-214ОН («Відкрите небо») — літак з цифровим аерофотокомплексом, радіолокатором бічного огляду із синтезованою апертурою, інфрачервоною і телевізійною апаратурою призначений для виконання спостережних польотів в рамках Договору з відкритого неба.

Слідом за вже відомими спеціальними модифікаціями на базі Ту-214 — СР, ПУ, СУС, Р, ОН та ПУ, в 2013 році почнеться проектування і будівництво ще однієї модифікації, що отримала назву Ту-214К. Згадана вона у розміщеному на сайті ВАТ «Туполєв» план закупівель для потреб цього об'єднання на 2013 рік[2]. Вже в 1 кварталі планується укласти низку угод на випуск конструкторської документації на доопрацювання літака і супровід його будівництва на КАПО. Планований термін здачі повітряного судна вказаний як 4 квартал 2015 року. Точне призначення цієї модифікації залишається неясним, можна лише припустити певний розвідувальний ухил, оскільки літак передбачається обладнати аерофотоапаратами (АФА).

Крім того, в плані закупівель зазначено, що в 2013–2014 роках буде виконуватися ДКР «конвертованості для МНС», в рамках якої літак марки «Туполєв» буде дообладнаний вузлом зв'язку та медичними модулями. Враховуючи нещодавню інформацію від «Известий» про консолідоване державне замовлення на літаки, можна припустити, що мова йде про створення для потреб цього відомства спецмодфікації на базі Ту-204-300[3].

Ту-204СМ[ред.ред. код]

Ту-204СМ — глибока модернізація літака Ту-204. У порівнянні з Ту-204-100 збільшена максимальна злітна вага, оновлено бортове радіоелектронне обладнання, що дозволило скоротити екіпаж до двох осіб (без бортінженера, що відповідає світовій практиці для літаків даного класу).

У порівнянні з конструкцією базових літаків сімейства Ту-204/214 на літаку Ту-204СМ проведені наступні основні зміни:

  • модернізовані ТРДД ПС-90А2 зі зниженою вартістю життєвого циклу і збільшеними міжремонтним і призначеним ресурсами основних деталей і агрегатів (для холодної частини — до 20000 циклів і для гарячої частини −10000 циклів);
  • нова ДСУ ТА-18-​​200М зі збільшеною висотністю запуску і роботи;
  • впроваджується нове обладнання, яке виконує функції відповідно до сучасних і перспективних вимог ІКАО та Євроконтролю;
  • модернізоване шасі, конструкція якого забезпечує ресурс відповідний ресурсу планера літака;
  • поліпшується інтер'єр пасажирського салону;
  • розробляється і встановлюється система управління общесамолетним обладнанням (СУОСО) і система технічного обслуговування і діагностики;
  • кабіна екіпажу, що забезпечує управління літаком 2-ма льотчиками;
  • допрацьовані системи енергопостачання, управління, паливна і гідравлічна система, нова система кондиціонування повітря, вводиться цифрова система ВКВ і електроприводи в системі механізації крила.

29 грудня 2010 заслуженим льотчиком-випробувачем Віктором Мінашкіним були проведені перші льотні випробування Ту-204СМ. Програма випробувань успішно виконана.

Випробування нового лайнера пройшли з невеликим запізненням: раніше на одній з прес-конференцій генеральний директор авіазаводу Сергій Дементьєв заявив, що в повітря він повинен був піднятися 17 грудня. Втім, роботи по збірці інших літаків йдуть згідно запланованого графіку.

20 січня 2012 в Ульяновську на літакобудівному заводі «Авіастар-СП» віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін заявив по пасажирському літаку Ту-204СМ: «Думаю, що десь у червні буде закінчена сертифікація і в середині року почнеться серійне виробництво».

Характеристики Ту-204СМ:

  • Склад екіпажу 2 людини.
  • Дальність при максимальному навантаженні 3500 км.
  • Клас аеродрому B (code D ICAO).
  • Довжина ВПП (пробіг) 1800 м.
  • Категорія посадки IIIA.
  • Шум на місцевості задовольняє вимогам Глави 4 Додатка 16 ІКАО.
  • Проектний ресурс 60000 год., 30 000 польотів 25 календарних років.
  • Напрацювання на відмову — не менше 12 000 год., 6000 польотів при нальоті 300 … 350 льотн. годин. на місяць.

Експорт[ред.ред. код]

Велике замовлення на ці лайнери Ірану було скасовано за ініціативою Держдепартаменту США, який заборонив постачати в цю країну лайнери з американськими двигунами через технологічну блокаду Ірану з боку США[4].

Аварії[ред.ред. код]

  • 21 грудня 2012 в аеропорту «Толмачево» (Новосибірськ) після посадки не включився реверс обох двигунів і не спрацювали елементи системи гальмування.
  • 29 грудня 2012 під час посадки в аеропорту «Внуково» літак російської чартерної компанії Red Wings Airlines, що виконував рейс з Чехії, викотився за межі злітно-посадкової смуги і розбився. Напередодні авіакатастрофи у «Внуково» «Росавіація» надіслала лист керівництву ВАТ «Туполєв» про можливі проблеми з системою гальмування на літаках Ту-204[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]