Фелічіта Фрай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фелічіта Фрай
Народилася 20 жовтня 1909(1909-10-20)[2]
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 14 квітня 2010(2010-04-14)[1] (100 років)
Мілан, Італія
Країна  Чехія
 Італія
 Королівство Італія
Діяльність художниця
Знання мов італійська

Фелічіта Фрай (італ. Felicita Frai), уроджена Феліце Фрайова (чеськ. Felice Frajova[3]; 20 жовтня 1909, Прага14 квітня 2010, Мілан) - італійська художниця чеського походження.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Празі при імператорі Австрії Франц Йосифі. Перервавши навчання в університеті в рідному місті, переїхала до Італії в 1930 році, спочатку в Трієст, а потім у Феррару. Тут вона була ученицею Акілле Фуні, з де вивчала фрескову техніку і співпрацювала в 1936 році над оздобленням Міфу про Феррару у залі «Аренго» міського палацу Феррари. У 1937 році співпрацювала з Фуні на фресках церкви Сан-Франческо Нуово в Триполі в Лівії.

У 1938 році дебютувала на Венеціанській міжнародній бієнале мистецтв, взявши участь також у 1948 році.

У 40-х роках переїхала до Мілану, де відвідувала студію Джорджо Де Кіріко та брала участь у всіх Трієнале з 1945 по 1954 рік. Присвятила себе малюванню живопису та натюрморту, а також гравюрі та ілюстраціям книг, таких як «Подорож Льюїса Керролла» у задзеркалля» ( 1947 ) та «Дерево їжака» ( 1948 ) Антоніо Грамші .

У 2001 році італійська художниця отримала «Ambrogino d'oro» [4] .

Померла у 2010 році у віці 100 років [5] .

Діяльність[ред. | ред. код]

Фелічіта Фрай працювала олією, темперою, аквареллю, гравіюванням та літографією. Перш за все, художниця малювала жіночий образ у нескінченних варіаціях, окрім своїх барвистих і красивих квітів.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • FERRATA Giansiro, MANZINI Gianna, MONTALE Eugenio, VALSECCHI Marco, Felicita Frai, Silvania editoriale d'arte, Milano 1973, pp. 131.
  • Laura CASONE, Felicita Frai, catalogo online Artgate della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA (fonte per la prima revisione della voce).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б RKDartists
  2. RKDartists
  3. sito "Le donne nell'arte". Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  4. [1] Repubblica.it
  5. ADDIO FELICITA FRAI PITTRICE DELLE DONNE Corriere.it