Льюїс Керрол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лью́їс Ке́ррол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; *1832 — †1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клерик (священник, теолог) і фотограф.

Його найбільш відомі літературні твори: Аліса в країні чудес (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження Аліса в Задзеркаллі (Through the Looking-Glass), а також поеми Полювання на Снарка (The Hunting of the Snark) і Тарабарщина (Jabberwocky : Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний). Його легкість в грі слів, логіці і фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою. Вони прямо вплинули на творчість багатьох митців. Утворилися спільноти присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення його творів і дослідженню його життя в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великобританії і Новій Зеландії. В його біографії виникає багато запитань в результаті чого витворився термін «Міф Керрола».

Зміст 1 Ранні роки 1.1 Походження 1.2 Юний Чарльз 2 Оксфорд 3 Походження псевдоніма 4 Джерела 5 Посилання

[ред.] Ранні роки

[ред.] Походження

Сім'я Доджоснів мала переважно північноанглійські корені, з певними ірландськими зв'язками. Консервативні і прихильники Високої Церкви- напряму в англіканській церкві , який тяжів до католицизму (High Church Anglican), більшість предків Доджсонів були армійськими офіцерами або клериками англіканської церкви. Прадід Керрола, який також мав ім'я Чарльз Доджсон, пройшов всі церковні ранги і став єпископом; дід, ще один Чарльз, був армійським капітаном і загинув в бойових діях 1803 р., коли двоє його синів були ще майже дітьми. Старший з цих синів — черговий Чарльз — був батьком Керрола. Він повернувся до іншого сімейного покликання і прийняв священний сан. Він вчився в Школі Регбі (Рагбі-Скул, англ. Rugby School), а потім в оксфордській Церкві Христа (Christ Church, Oxford). Він був математично обдарований і виборов двічі першу вчену ступінь, що відкривало шлях до блискучої академічної кар'єри. Замість цього він одружився з двоюрідною сестрою в 1827 р. і відійшов в невідомість, ставши сільським священиком. Батько юного Чарльза був активним і вельми консервативним клериком англіканської церкви, який втягувався, часом поважно в напружені релігійні диспути, які розділяли англіканську церкву. Він був учасником Високої Церкви, схильної до Англо-католицизму, шанувальником кардинала Ньюмена і Тракторіанського руху і він вважав за найкраще прививати такі погляди своїм дітям. Юний Чарльз, однак, виявляв сумніви щодо релігійних цінностей батька і англіканської церкви в цілому.

[ред.] Юний Чарльз

Юний Доджсон народився в домі сільського священника в селі Деасбері (Daresbury) поблизу Ворінгтону (Warrington), графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза народилося ще восьмеро дітей, рідкісно для того часу, всі діти — семеро дівчат і четверо хлопців (включаючи Едвіна Доджсона) дожили до зрілого віку. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, батько переїхав в Крофт-на-Тіз (Croft-on-Tees) в північному Йоркширі, і вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священника. Вони жили в цьому домі наступні 25 років.

Освіту юний Доджсон почав в домашніх умовах. Його «читацький щоденник», який зберігався в сім'ї, свідчить про не по рокам розвинутий інтелект: у семирічному віці дитина прочитала алегоричну новелу «Мандрівку пілігрима» (The Pilgrim's Progress) Джона Баньяна. Він також страждав від заїкуватості — була притаманна також його братам і сестрам — яка багато разів впливала на його соціальні стосунки протягом життя. Дванадцяти років його відправили в невелику приватну школу біля Річмонду, де йому трапилося бути щасливим і зрівноваженим. Але в 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул, де він без сумніву був менш щасливий, бо він писав через декілька років після того як залишив цю школу: Я не можу сказати … що жодні суєтні судження не змусять мене знову прожити три останні роки … Я щиро можу сказати, якщо б це зі мною сталося …захищеному від неприємностей вночі, порівняно легко зносити муки денного життя. Природа цих нічних «неприємностей» ніколи не буде повністю зрозумілою, але це можливо його делікатні натяки на сексуальні домагання. В навчанні, тим не менш, він переважав з безсумнівною легкістю. «Відтоді як я прийшов в Рагбі, я не мав хлопця його віку, який подавав би такі надії», — відзначав вчитель математики Р. Б. Мейджор.

[ред.] Оксфорд

Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року і після перерви, причини якої залишились невиясненими, продовжив навчання, вступивши в січні 1851 року в Оксфорд, де став студентом старого батькового коледжу — Церкви Христа. Він пробув в Оксфорді лише два дні, коли отримав виклик додому. Його мати померла від «запалення мозку» — можливо менінгіту чи інсульту — у віці 47 років. Його рання академічна кар'єра роздиралась між подаванням величезних надій і непереборним відволіканням від навчання. Він міг не завжди часто працювати, але він був виключно обдарованим і досягнення легко приходили до нього. В 1852 він отримав першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра, а незабаром був номінований на студентську стипендію (Studentship) старим другом його батька каноніком Едвардом П'юзі.

[ред.] Походження псевдоніма

Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.

[ред.] Джерела

• Журнал «Бизнес» № 6, 05.02.2007, Київ

[ред.] Посилання

• Льюїс Керрол на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському "Who's Who"