Франко Дзефіреллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франко Дзефіреллі
італ. Gianfranco Corsi Zeffirelli
Francozeffirelli.jpg
Дзефіреллі у 1978 р.
Народився 12 лютого 1923(1923-02-12) (91 рік)
Флоренція
Ім'я при народженні Gianfranco Corsi
Діяльність актор, модель, театральний і кінорежисер
Відомий кінорежисер
Титул Лицар Британської імперії
Конфесія католик

Фра́нко Дзефіре́ллі (італ. Franco Zeffirelli, ім'я при народженні — Джанфра́нко Ко́рсі, італ. Gianfranco Corsi, нар. 12 лютого 1923, Флоренція) — італійський кінорежисер та сценарист, член італійського сенату з 1996, представляє консервативну партію Forza Italia. Володар прерії BAFTA за найкращий дизайн, номінований на премію «Оскар» за фільм «Ромео і Джульєтта».

Біографія[ред.ред. код]

Позашлюбна дитина багатого торговця текстилем Отторіно Корсі і його партнерши-кравчині. Отримав ім'я Джанфранко Корсі. Народився в місті Флоренція. Батько мав другу родину і не бажав взяти хлопця до себе.

У віці шість років став сиротою, бо померла його мати. Його вихованням опікувались суворі пані з британської діаспори. Виховання отримав в коледжі монастиря Св. Марка у Флоренції. Про своє несолодке дитинство пізніше він розповість в автобіографічній стрічці — «Чай з Муссоліні». Але вивчив англійську. Працював як модель і декоратор в театрі.

Значний вплив на юнака мала також тітка Інес Альфані Телліні, що виступала на сцені як сопрано.

В роки 2-ї світової війни подався до партизан і зустрівся з армією англійців з 1-го Гвардійського полку. Був у них перекладачем.

Повернувся у Флоренцію, де вивчав в міському університеті архітектуру і мистецтво, з 1945 р. займається театром.

Після зустрічі з Лукіно Вісконті перейшов на працю в кіно. Франко Дзефіреллі — це псевдонім митця.

Знання англійської дало можливість працювати в Лондоні і Нью-Йорку, де був режисером-постановником власних вистав.

Його кіноопери дали змогу снімати і працювати з зірками оперних сцен, серед них -Джоан Сазерленд Пласідо Домінго, Катя Річареллі, Хуан Понс, Марія Каллас, Тіто Гоббі.

Не менш важлива і праця з зірками музики, серед яких — Герберт фон Караян, Бернстайн . Серед його знайомих — Коко Шанель і декілька всесвітньо відомих кінорежисерів.

У 2008 р. вийшла з друку книга (Franco Zeffirelli, Autobiografia, Mondadori, coll. Oscar bestsellers, 2008 ISBN 8804575212;)

Нагороди[ред.ред. код]

У 1977 р. - кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою».

У 1999 р. отримав премію «Кришталева куля» на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за особисто цінний внесок в розвиток кіно.

В 2004 р. отримав звання лицаря від Королеви Британії (єдиний серед італійців) за популяризацію англійького театрального мистецтва в кіно.

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

  • Приборкання норовливої, 1967
  • Травіата, 1982
  • Гамлет, 1990
  • Горобець, 1993
  • Джейн Ейр, 1996
  • Чай з Муссоліні, 1999

Посилання[ред.ред. код]


Кінематографія Це незавершена стаття про кінематографію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.