Хорватський військово-морський відділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хорватський військово-морський відділ (хорв. Hrvatski pomorski odjel, більш відомий як Хорватська військово-морська легія) — перший і єдиний підрозділ військово-морських сил Домобранства Незалежної держави Хорватія.

Передумови створення[ред.ред. код]

На час проголошення Незалежної держави Хорватії вона не мала регулярних збройних сил. Залишки флоту і армії Королівства Югославії захопили усташі, Італія та Німеччина. Під великим тиском з боку Італії Незалежна держава Хорватія підписала договір, за яким зобов'язалася не тримати флоту на Адріатичному морі. Щоб якось домогтися створення власного хорватського флоту, НДХ запропонувала відрядити військово-морський відділ хорватів на Східний фронт. Лише за таких умов у НДХ з'явилася можливість взятися до формування ВМС.

10 липня 1941 року капітан Андро Вкрлян, перший командир відділу, та головний квартирмейстер штабу ВМФ Рейху в Софії С. Беннеке уклали угоду про службу хорватських військових моряків у Кріґсмаріне.

Загреб[ред.ред. код]

Сформована у столиці Хорватії 17 липня 1941 року перша команда у складі 120 офіцерів, унтер-офіцерів і матросів на чолі з Андро Вркляном вирушила до Варни (Болгарія).

Варна[ред.ред. код]

Увечері 19 липня 1941 перші хорватські моряки прибули на підготовку до Варни. Друга й третя команди (88 та 50 осіб відповідно) прибули 20 сепня. Загальна чисельність хорватського відділу досягла 258 осіб. Протягом підготовчого періоду підрозділ брав участь в охороні берегової лінії, пошуку та знешкодженні мін, виявленні радянських диверсантів.

Україна[ред.ред. код]

У другій половині вересня 1941 року двома групами ХВМВ було передислоковано у Миколаїв. Перша група на чолі з С. Руменовичем прибула 29 вересня. Несли службу у гирлі Бугу, розміновували прибережні ділянки. Трохи згодом прибула друга група з Андро Вркляном.

У листопаді 1941 частина військовослужбовців відділу відбула у Маріуполь, де базувалася в порту, для організації берегової флотилії та оборони прибережної зони.

І в Миколаєві, і в Маріуполі представники хорватських ВМС найняли на роботу українських рибалок. Частина була задіяна у рибальстві, частина — в обслуговуванні плавскладу та інфраструктури. З українців було організовано риболовну флотилію.

З середини листопада почалися сильні морози, і ХВМВ під захистом німецьких ВПС передислокував більшість суден до Керчі. Частина суден із Маріуполя перебазувалися до Генічеська. На підході до міста німецькі та румунські війська з невідомих причин відкрили артилерійський та кулеметний вогонь у бік суден під прапором НДХ, проте втрат флотилія не зазнала.

Зрештою, весь відділ було розподілено на флотилію в Маріуполі, групу Азовського моря в Генічеську та групу Криму — в Ялті.

Всі плавзасоби було задіяно на пошуку мін у Керченській протоці та підготовці транспортування німецьких військ з Керчі на Кавказьке узбережжя. Втім, з настанням морозів радянські війська з протилежного берега Керченської протоки артилерійським вогнем усе більше дошкуляли флотиліям у Криму. Відтак у кінці грудня 1941 року німецьке військове командування в Криму наказало евакуювати залишки флотилій. 27 грудня Андро Врклян привів судна до Феодосії.

У грудні 1941 року хорватські моряки брали участь у відбитті радянського десанту біля Феодосії.

Наприкінці 1942 року ХВМВ передав судна та інфраструктуру іншим командам і повернувся до Хорватії. На той час до складу відділу входило близько 1000 осіб, серед яких було чимало українців.

Улітку 1943 року відділ отримав батарею берегової артилерії, особовий склад відбув вишкіл у Німеччині та Болгарії. У жовтні 1943 року легіон передислокували до Трієста, де особовий склад було розподілено у різні екіпажі кораблів Кріґсмаріне.

Джерела[ред.ред. код]

  • Бобков А., Царенко М. Українці у Хорватському військово-морському легіоні // Вісті Комбатанта. — 2000. — Ч. 2. — С. 54-56.
  • Криницький В. Хорватський військово-морський відділ на Чорному й Азовському морях.
  • Манштейн Э. Утерянные победы. — Смоленск, 1999.
  • Мацях Є. Українці в Югославії // На зов Києва. — К., 1993.
  • Стругар В. Югославия в огне войны. — М., 1985.
  • Jurado C.C., Lyles K. Foreign volunteers of the Wehrmacht. — London, 1995.
  • Pipes J. Croatian Volunteers in the German Wehrmacht. — NY, 1997.

Див. також[ред.ред. код]