Чернов Микола Дмитрович
| Микола Дмитрович Чернов | |
|---|---|
| Николай Дмитриевич Чернов | |
 | |
| Народився |
16 грудня 1847 Казань |
| Помер |
1920 Саратов |
| Підданство |
 Російська імперія |
| У шлюбі з | Воронкова Любов Матвіївна (з 1884) |
| Діти | Сергій, Віктор |
Микола Дмитрович Чернов (16 грудня 1847, Казань — †1920, Саратов; рос. Николай Дмитріевич Чернов) — російський підприємець, купець II[1] та I гільдії[2]. До 1910 року був найпопулярнішим бакалійником у Саратові.
Біографія[ред. | ред. код]
Народися 1847 року в Казані, де й закінчив повітове училище і переїхав у Саратов в 80-х роках.
Був представником торгово-промислового стану — чудово здоровий, розважливий, чіпкий, жорсткий, але і співчутливий сірим і убогим, вів свою справу з розмахом і далеким прицілом. Постачальники у нього були всі імениті — в різних регіонах Росії. Балики, ікра, тьоша, осетрина, стерлядь та інші рибні делікатеси йшли з Астрахані, ковбаси копчені та сирі — від кращих самарських, ярославських і костромських фірм, цукерки, пряники, печиво — від московських і тульських компаньйонів, чай, цукор, кава, цитрусові фрукти — з Кавказу, України, із Середньої Азії, вина, коньяки, шампанське — Малоросії і Криму, горілки — знаменитого московського будинку П. Смирнова.[3] Були завжди в продажу у Чернова різноманітні консерви, солона і маринована риба, копчені поросята і дичину, бастурма, шпиг, корейка, карбонад, масло тваринне і рослинне, макарони, вермішелі, крупи і все інше — «завжди свіже і в величезному виборі».
До 1910 року Микола Дмитрович був найпопулярнішим бакалійником в місті, потіснивши на винно-гастрономічному ринку свого давнього і славетного конкурента Мойсея Іванова, який торгував в першому поверсі готелю «Європа» на Німецькій вулиці.
Чернов помер 1920 року у Саратовській в'язниці, за неправдиве засудження у замасі на Леніна. Передбачивши такий фінал, Сергій Миколайович навіть бажав відбути строк за батька.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Андреєва Т. В., Соломонов В. О. (2006). Історик і влада: Сергій Миколайович Чернов. 1887—1941. Саратов: Научная книга.
- ↑ Сведения о саратовском купце Н.Д. Чернове, представляемом к утверждению в члены Учетно-ссудного комитета Саратовского отделения Государственного Банка, на новый срок. Саратов: ГАСО. 1909.
- ↑ Максимов, Е.К. К биографии Сергея Николаевича Чернов. с. 193—194.
- ↑ Лист С.М. Чернова С.Ф. Платонову. Саратов. 21 березня 1919.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |