Шлюпи типу «Кінгфішер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шлюпи типу «Кінгфішер»
Kingfisher-class sloop
Представник останнього підтипу шлюпів типу «Кінгфішер», «Шівотер», 1941
Служба
Тип/клас шлюпи
Попередній клас Шлюпи типу «Грімсбі»
Наступний клас Шлюпи типу «Біттерн»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь Рибалочка
Корабельня Велика Британія William Denny and Brothers
John I. Thornycroft & Company
J. Samuel White
Fairfield Shipbuilding and Engineering Company
Yarrow Shipbuilders
Замовлено 9
Закладено 9
Спущено на воду 9
Прийнятий 9
Загибель 2
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 518 тонн
Довжина 74,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
Гвинти 2
Потужність 3600 к.с.
Швидкість 20 вузлів
Екіпаж 66 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата QF 4 inch Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння глибинні бомби
Зенітне озброєння (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 (підтип «Шівотер»)
2 × 20-мм зенітних гармат «Ерлікон»

(встановленні під час війни)

Шлюпи типу «Кінгфішер» - дев'ять патрульних шлюпів Королівського флоту, побудованих трьома групами по три кораблі у кожній протягом 1930-х років[1], які служили під час Другої світової війни, головним чином на конвоях Східного узбережжя в Північному морі.

Конструкція[ред. | ред. код]

Тип «Кінгфішер» був спробою побудувати патрульний корабель водотоннажністю менше 600 тонн, оскільки кількість кораблів такого розміру не обмежував Лондонський морський договір 1930 року. Передбачалося, що ці шлюпи захищатимуть прибережне судноплавство у воєнний час. Його невеликі розміри та недостатній радіус дії, закладений у конструкції (фактично проєкт базувався на зменшені розміру есмінця), зробили його непридатним для дій у відкритому океані.

Конструкція мала низку недоліків: по-перше, вона була розроблена за високими стандартами. Сконструйований відповідно до специфікацій військового корабля та оснащений редукторними паровими турбінними двигунами, він не годився для масового виробництва. Спочатку шлюп був озброєний лише однією 4-дюймовою гарматою на носі та глибинними бомбами на кормі, що серйозно обмежувало його здатність до самозахисту від повітряних цілей.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kingfisher class Patrol vessels - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 24 січня 2023.
  2. Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946. London: Conway Maritime Press. с. 2—85. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.