HMS Hermes (95)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
авіаносець "Гермес"
HMS Hermes
HMS Hermes 1938.jpg
авіаносець "Гермес" у 1938 році
Служба
Тип/клас авіаносець
Держава прапора Naval Ensign of the United Kingdom.svg
Належність ВМС Великобританії
Верф Sir W. G. Armstrong-Whitworth and Company
Закладено квітень 1917
Спущено на воду січень 1918
Введено в експлуатацію 1923
Виведений зі складу флоту затонув під ударами японської авіації біля берегів Цейлону в квітні 1942
Параметри
Тоннаж 10,850 тон стандартний,
13,000 тон повний
Довжина 182.3 метри
Ширина 21.4 метри
Осадка 5.7 метри
Технічні дані
Силова установка паротурбіни Парсонса, 6 котлів
Гвинти 2
Потужність 40000 кінських сил
Швидкість 25 вузлів
Екіпаж 664 (без врахування особового складу авігрупи)
Озброєння
Артилерія шість 5.5 дюймових гармат
три 4 дюймових (102 мм) гармати
Авіація до 20 літаків

HMS «Гермес» (95) (англ. HMS Hermes (95) — військовий корабель, авіаносець Королівського військово-морського флоту Великобританії. На час закладки був першим авіаносним кораблем, що був спеціально спроектований, проте його будівництво продовжилося близько семи років і тому першим на воду був спущений японський авіаносець «Хошо».

Потоплений 9 квітня 1942 року японською палубною авіацією разом з ескортом: есмінцем «Вампір», корветом «Холліхок» і 2 танкерами.

Авіаносець «Гермес», що тоне. 9 квітня 1942

Історія створення[ред.ред. код]

Для свого часу (початок 1918 р.) концепція авіаносця «Аргус» вважалася оптимальною, і ще до його спуску на воду заклали авіаносець «Гермес». Але тоді ще не існувало досвіду експлуатації таких кораблів. Конструктори зробили корабель занадто маленьким, їх помилку повторили японці зі своїм першим авіаносцем «Хошо», закладеним в наступному році. Так як Перша світова війна закінчувалася, будівництво йшло мляво, корабель спустили на воду у вересні 1919 р., а добудова проходила до 1923 р. У результаті корабель увійшов в дію пізніше набагато більшого, але переробленого авіаносця «Ігл», який до того часу встиг довести правильність ідеї про надбудову типу «башта».

Подібно надбудові «Ігла», надбудова «Гермеса» виглядала непропорційно великою, з масивною триногою в стилі лінкора, на верху якої розміщувалися далекоміри, що обслуговують незвичайне озброєння 6 х 140-мм (5,5 дм) гармат: недооцінюючи потенціал палубних літаків, очікували, що перші авіаносці будуть відбивати атаки легких надводних кораблів. Цій же меті служив броньовий пояс по ватерлінії. Збільшення потужності силової установки «Аргуса» удвічі призвело до зростання його швидкості трохи більше, ніж на 4 вузли.

Відмінною особливістю кормової частини польотної палуби було невелике піднесення, призначене для деякого гасіння швидкості сідаючого на палубу літака. Його теж скопіювали японці, але пізніше обидва флоти відмовилися від цього елемента, знайшовши його неефективним. [1]

Історія служби[ред.ред. код]

До моменту початку Другої світової війни «Гермес» вже застарів, але тим не менше зробив неоціненний внесок у спільну справу, несучи службу в районах з менш інтенсивними бойовими діями. Він брав участь у полюванні за рейдерами в Атлантиці, вів розвідку під час операцій проти флоту вішиської Франції в Західній Африці і проти італійського флоту в Червоному морі, забезпечував підтримку з моря під час придушення повстання в Іраке в 1941 р., та ескортував океанські індійські конвої. Авіаносець затонув у квітні 1942 р. після удару авіації з японського авіаносця, але до цього моменту встиг продемонструвати цінність навіть малого авіаносного корабля в тих місцях, де немає іншої авіаційної підтримки[1].

Загальна оцінка проекту[ред.ред. код]

Мореплавність корабля вважалася цілком задовільною, але остійність залишала бажати кращого. З максимальним запасом палива «Гермес» мав схильність мимовільно кренитися на лівий борт (до 4 °). Через це кількість прийнятої в паливні танки нафти довелося зменшити на 600 т.

«Гермес» планувалося озброїти 152-мм гарматами, але вже в ході побудови їх замінили на 140-мм. У 1927 р. зняли одну з трьох 102-мм гармат. В цілому зенітне озброєння корабля не модернізувалося і до початку Другої світової війни залишалося вкрай слабким. Швидкість до 1939 р. не перевищувала 22 — 23 вузли.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • The Encyclopedia of Warships, From World War Two to the Present Day, General Editor Robert Jackson

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 7°35′ пн. ш. 82°05′ сх. д. / 7.583° пн. ш. 82.083° сх. д. / 7.583; 82.083

Примітки[ред.ред. код]


Якір Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.