Авіаносці типу «Колоссус»
| Авіаносці типу «Колоссус» | ||
|---|---|---|
_off_Shanghai_1945.jpg) | ||
| Авіаносець «Арроманш» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Легкий авіаносець | |
| Держава прапора |  Велика Британія Аргентина Франція  Бразилія Нідерланди .svg){kind=small} Канада  Австралія
| |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 14 000 тонн (стандартна) 17 000 тонн (повна) | |
| Довжина | 211,25 м | |
| Ширина | 24,4 м | |
| Осадка | 7,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | парові турбіни | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 25 вузлів | |
| Екіпаж | 1300 осіб | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 24—40 автоматів «Пом-пом» 21—40 автоматів «Бофорс» | |
| Авіація | до 48 літаків | |
Авіаносці типу «Колоссус» (англ. Colossus class) — серія британських легких авіаносців часів Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Проєкт авіаносця типу «Колоссус» був розроблений у 1942 році. При розробці особлива увага приділялась дешевизні та технологічності виробництва. Всього збудували 10 кораблів цього класу.
Незважаючи на швидкість будівництва, більшість кораблів вступили у стрій наприкінці Другої світової війни або навіть після її закінчення, тому їх участь у бойових діях була обмеженою. Деякі з кораблів брали участь в Корейській війні. Частина кораблів згодом була продана іншим країнам: Бразилії, Аргентині, Австралії, Канаді, Нідерландам.
Конструкція[ред. | ред. код]
Корпус авіаносця проєктували на основі транспортного судна. Суцільних переборок протиторпедного захисту не було, але корпус розділили на ряд відсіків, що давало змогу кораблю залишатись на плаву в разі вибуху в районі головних поперечних переборок. Також підвищенню живучості сприяло ешелонне розміщення енергетичної установки, яка займала 4 відсіки.
Польотна палуба мала розміри 210,3×24,4 м та мала два ліфти розмірами 13,7×10,4 м вантажопідйомністю 6,8 т. Ангар був одноярусним (135,6 x 15,85 x 5,33), але не мав бронювання. Лише погреби боєзапасу були захищені сталевими листами товщиною 10 мм.
Авіаносці були оснащені катапультою BH-III та 8 аерофінішерами, розрахованими на гальмування літака масою 6,8 т з посадковою швидкістю 110 км/г. Запас авіаційного палива становив 448 236 л.
Відповідно до проєкту на кораблях планувалось встановити шість 4-ствольних зенітних автоматів «Пом-пом» та 32 зенітні гармати «Бофорс». Але реально на різних кораблях кількість зенітних установок була різною.
Всі авіаносці були оснащені радарами 79B та 281B, які у 1950-х роках замінили на радари 277 та 293. «Оушн», на якому базувались нічні винищувачі, був оснащений радарами SM-1, 93 та 961.
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Номер | Будівництво | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Колоссус / Арроманш HMS Colossus Arromanches |
R15 R95 |
Vickers-Armstrongs | 1 червня 1941 року | 30 вересня 1943 року | 16 грудня 1944 року | у 1946 році переданий Франції, у 1974 році пущений на злам |
| Глорі Glory |
R62 | Harland & Wolff | 27 серпня 1942 року | 27 листопада 1943 року | 2 квітня 1945 року | знятий з озброєння у 1956 році, у 1961 році пущений на злам |
| Оушн Ocean |
R68 | Stephen & Sons | 8 листопада 1942 року | 8 липня 1943 року | 8 серпня 1945 року | знятий з озброєння у 1960 році, у 1962 році пущений на злам |
| Венеребл Venerable HNLMS Karel Doorman (R81) ARA Veinticinco de Mayo (V-2) |
R63 | Cammell Laird | 3 грудня 1942 року | 30 грудня 1943 року | 17 січня 1945 року | у 1947 році переданий Нідерландам (1948—1968) у 1968 році проданий Аргентині у 2000 році пущений на злам |
| Вендженс Vengeance NAeL Minas Gerais (A-11) |
R71 | Swan Hunter | 16 листопада 1942 року | 23 лютого 1944 року | 15 січня 1945 року | у 1952 році переданий Австралії (1952—1955), у 1960 році переданий Бразилії (1960—2001), у 2004 році пущений на злам |
| Пайонір Pioneer |
R76 | Vickers-Armstrongs | 2 грудня 1942 року | 20 травня 1944 року | 5 січня 1945 року | у 1954 році пущений на злам |
| Воріор Warrior |
R31 | Harland & Wolff Ltd | 12 грудня 1942 року | 20 травня 1944 року | 24 квітня 1945 року | у 1946 році переданий Канаді (1946—1948), у 1948 році повернутий Великій Британії (1948—1959), у 1958 році переданий Аргентині(1958—1971) у 1971 році пущений на злам |
| Тісіус Theseus |
R64 | Fairfield Shipbuilding and Engineering Company | 6 січня 1943 року | 6 липня 1944 року | 9 січня 1946 року | у 1962 році пущений на злам |
| Траємф Triumph |
R16 | Hawthorn Leslie and Company | 27 січня 1943 року | 2 жовтня 1944 року | 9 травня 1946 року | знятий з озброєння у 1975 році, у 1981 році пущений на злам |
| Персеус Perseus |
R51 | Vickers-Armstrong | 1 червня 1943 року | 26 березня 1944 року | 19 жовтня 1945 року | знятий з озброєння у 1957 році, у 1958 році пущений на злам |
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Колоссус»
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедия авианосцев /Под общей редакцией А. Е. Тараса. — Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
- С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
- С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Часть 2. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Италия, СССР и Россия, Таиланд. (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
