Штунь
| село Штунь | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський |
| Громада | Вишнівська сільська громада |
| Облікова картка | Штунь |
| Основні дані | |
| Населення | 731 |
| Площа | 2,62 км² |
| Густота населення | 279,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44354 |
| Телефонний код | +380 3377 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°08′37″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 24.03278° сх. д.Координати: 51°08′37″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 24.03278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
181 м |
| Водойми | Неретва |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44354, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Штунь |
| Карта | |
  Штунь | |
 Штунь | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Штунь — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області.
Населення становить 731 особу. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Штунська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Знаходиться за 8 км від Любомля і 135 від м. Луцьк. Має автобусне сполучення з містами Любомль, Ковель, Луцьк.
На західній стороні від села бере початок річка Ягодинка, права притока Західного Бугу.
Історія[ред. | ред. код]
Першу письмову згадку віднайдено у польських документах і вона датується 1472 роком. Місцеві мешканці часто міняли власників — почергово село належало Даниловичам, Стоїцькім, Садовським, Виджґам і Прушинським, котрі продали його Браницьким з Любомля. У 1850 році маєток, як і всю решту володінь Браницьких, конфіскувала, а згодом і поділила а рська влада.
Цінною пам'яткою с. Штунь[1] є барокова церква Іоана Богослова 1777 року з дзвіницею-брамою. Сама будівля церкви є рідкісним поєднанням хрестово-купольної та базилікової композиції. Фасад споруди прикрашає ефектний портал, а у багатій внутрішній декорації збереглися фрески XVIII ст. у формі медальйонів і олійний живопис кінця XIX ст. Цей храм є унікальним пам'ятником волинської архітектурної школи і займає важливе місце серед культових споруд Правобережної України 18 століття.
Перша світова війна завдала значних втрат селянам. Більшість з них змушені були залишити село і протягом 1915—1921 років перебувати в важких умовах біженців. У 1921 році Волинь увійшла у склад Польщі. Відразу на території села виникло кілька польських колоній осадників: Королівська колонія (тридцяти семи польських хат і п'яти українських), Військова штунська колонія (7 господарств поляків), чимало поляків поселилось і по штунських хуторах. Поляки і українці до війни жили дружно, ходили одне до одного в гості, усіляко одне одному допомагали.
У вересні 1939 року в село прийшла радянська влада. Було створено колгосп, сільську раду, реорганізовано школу.
На початку Другої світової війни село не зазнало значних руйнувань. Найбільша трагедія розігралась навесні 1944 року в селі Штунь Любомльського району, коли 53 ні в чому не винних людей замордували в урочищі Берестина солдати Армії Крайової за мовчазної згоди німців. Під час відступу фашисти повністю спалили село. Штунь було визволено 19 липня 1944 року. Чимало його мешканців були мобілізовані в радянську армію. Близько 65 жителів Штуня загинули на фронтах Другої світової війни. Понад 70 ветеранів повернулись додому. Сьогодні живими залилось лише двоє.
У 1945 році розпочалось створення в селі Штунь колгоспу ім. М. Хрущова, який в 1948 році перейменували в колгосп ім. Леніна. У 1995 році колгосп ім. Леніна був реорганізований у КСП «Колос», а у 1999 році — в СГВК «Колос». У 2008 році СГВК «Колос» викупили інвестори.
В селі діє загальноосвітня школа І-ІП ступеня, дитячий садок, медпункт, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, 4 магазини. Працює СГВК «Колос» і одне фермерське господарство.
Проводяться богослужіння в храмі Іоана Богослова.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу Ковельського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 790 осіб, з яких 365 чоловіків та 425 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,45 % |
| російська | 0,41 % |
| білоруська | 0,14 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Штунь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.516
Посилання[ред. | ред. код]
- Sztuń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 646. (пол.)
- Погода в селі Штунь
- Оніщук К. З історії села Штунь Любомльського району (з нагоди 575 річниці першої писемної згадки та 240 річниці від побудови храму Івана Богослова) // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії. Науковий збірник. Випуск 63. Матеріали Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, 24 — 25 жовтня 2017 року, м. Любомль. Упоряд. Г.Бондаренко, О.Остапюк, А.Силюк. — Луцьк, 2017
| |||||
| |||||||||||
