Ґроулінг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґро́улінг або гро́ул (від англ. growling — «рикання») — вокальний прийом, що використовується у деяких різновидах метала. Звучить приблизно як утробний рик, що виходить із живота вокаліста. Прийом заснований на співі на опорі від діафрагми при сильному видиху повітря з низу живота з подальшим розщепленням помилкових зв'язувань - так досягається ефект ричання. У силу фізичних особливостей ґроулінґу звук виходить досить низьким за висотою.
Уперше був застосований на альбомах американських гуртів Possessed Seven Churches (1985), Death Scream Bloody Gore (1987) і Necrophagia Season of the Dead (1987). В готичному, дум-, дез-металі широко застосовується сполучення чоловічого ґроулінгу й високого чистого жіночого вокалу (Paradise Lost, Siebenbürgen, Theatre of Tragedy, The Sins of Thy Beloved, Tristania, Butterfly Temple, Septic Flesh, Epica, Lacuna Coil, After Forever).
Останнім часом одержує поширення жіночий ґроулінг — Holy Moses, Nuclear Death, Arch Enemy, Otep, Eths, Merlin та ін. В таких ґатунках, як блек-метал і дез-метал, часто використається сполучення ґроулінгу і скримінгу, причому в деяких групах обидва прийоми використаються тим самим вокалістом (Graveworm, Cradle of Filth, Hypocrisy, Behemoth). Також з'являються вокалісти, що використають і ґроулінг і чистий спів (Opeth, In Flames, Scar Symmetry, Soilwork, Novembers Doom, Ruthless Order), переважно у мелодійному дез-металі та дум-металі.
Згодом деякі співаки, що використали й ґроулінг і «чистий» вокал, роблять вибір на користь або одного, або іншого. Так Йонас Ренксе (Katatonia) згодом втратив здатність співати ґроулінгом, прибігаючи до нього лише іноді на концертах, а Ден Свано свідомо відмовився «ричати», щоб не втратитися свого «чистого» вокалу, але все-таки багаторічне спостереження за багатьма «змішаними» вокалістами не виявляють негативного впливу «ричання» на чистий голос.
[ред.] Посилання
|
|||||||||||
