Opeth

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Opeth
логотип
Основна інформація
Жанр дез-метал, прогресивний метал
Роки З 1990 року
Країна Швеція Швеція
Звідки Стокгольм
Лейбл Candlelight (en)
Peaceville (en)
Music for Nations (en)
Koch (en)
Roadrunner (en)
Склад Мікаель Окерфельдт
Фредрек Окессон
Мартен Мендес
Пер Віберґ
Мартін Аксенрот
офіційний сайт
[ Український фан-клуб]

Opeth — рок-гурт зі Швеції. Для музики Opeth характерне важке дез-металічне звучання з додаванням мелодійних партій акустичної гітари, вокалу, елементів джазу, блюзу і прогресивного року 1970-х років. Вокаліст Мікаель Окерфельдт використовує як чистий вокал, так і гроулінг. Назва групи взята з книги Вілбура Сміта Сонячний Птах (The Sunbird), де «Opeth» було назвою вигаданого міста.

Історія гурту[ред.ред. код]

Становлення групи (19901994)[ред.ред. код]

Мікаель Окерфельдт

Шведська команда Opeth була створена в Стокгольмі в 1990 році вокалістом Девідом Ісбергом і декількома його друзями. Незабаром він запропонував замінити басиста на Мікаеля Окерфельдта (колишнього гітариста\вокаліста групи Eruption), що у результаті призвело до сварки і виходу з групи всіх її учасників. За винятком Ісберга, склад групи був повністю оновлений: гітаристами стали Окерфельдт і Андреас Дімео, а трохи пізніше до Opeth приєдналися драмер Андерс Нордін і басист Нік Дорінг — колишні колеги Мікаеля по Eruption. Спочатку Opeth грали дез\блек-метал. У лютому 1991 Opeth відіграли в Стокгольмі свій перший концерт, після якого з групи пішли Дорінг і Дімео. Перед другим концертом до групи приєдналися гітарист Ким Петерссон і басист Йохан Дефарфалла (обидва з групи Crimson Cat), проте останній покинув групу відразу ж після цього концерту. На заміну йому прийшов Петер Ліндгрен, що грав до цього на гітарі в групі Sylt i Kryss. Після третього концерту групу покинув Петерссон, і замість нього другим гітаристом став Ліндгрен. Трохи пізніше групу покинув і її засновник Девід Ісберг, обов'язки якого узяв на себе Окерфельдт. До того ж, Мікаель почав упроваджувати в пісні мелодійні ходи, гітарні гармонії, акустичні фрагменти, а також змішувати ґроулінг з чистим співом. Більше року Opeth репетирували утрьох, але у результаті знайшли собі басиста в особі Стефана Гутеклінта.

Ранній період (19941999)[ред.ред. код]

У 1994-му Opeth підписали договір на запис трьох альбомів з лейблом Candlelight Records. Відразу після цього в групу повернувся басист Йохан Дефарфалла, замінивши Гутеклінта. У цьому складі група і записала свій дебютний альбом Orchid, що вийшов на початку 1995 року. У його підтримку Opeth дали декілька концертів у Великобританії.
Весною 1996-го Opeth записали свій другий альбом Morningrise, який приніс групі популярність в рамках металевого андеграунду. Перед виходом альбому група відіграла декілька концертів у Великобританії на розігріванні у Morbid Angel і The Blood Divine. Після виходу альбому Opeth вирушили в тур по Європі з Cradle of Filth, в ході якого відіграли 26 концертів. Після турне через погані взаємини з іншими учасниками був звільнений Дефарфалла, а незабаром з групи пішов і ударник Нордін. Окерфельдт і Ліндгрен знайшли йому заміну в особі Мартіна Лопеса (Amon Amarth), який відгукнувся на їх оголошення про пошук барабанщика. З ним Opeth записали кавер-версію Iron Maiden «Remember Tomorrow» для трібьюта A Call to Irons. Трохи пізніше був знайдений і басист — ним став друг Лопеса Мартін Мендес. Він був прийнятий в групу безпосередньо перед записом нового альбому і часу на розучування матеріалу у нього не було, тому всі партії баса на альбомі My Arms Your Hearse виконав Окерфельдт. У грудні 1997 Opeth знову відіграли декілька шоу у Великобританії.
Після виходу My Arms Your Hearse в серпні 1998-го Opeth перешли на лейбл Peaceville Records, для якого і записали свій четвертий альбом Still Life (1999). Він став першим альбомом в Opeth для Мендеса.

Opeth ~ Avalon, Hollywood .jpg

Перший прорив (20002004)[ред.ред. код]

У 2000 році група знову змінила лейбл — цього разу на Music for Nations. П'ятий альбом — Blackwater Park, спродюсований Стівеном Уїлсоном (Porcupine Tree), — вийшов на початку 2001 року. З концертами на підтримку нового альбому Opeth вперше відвідали США, відігравши велике турне з Nevermore, виступили на декількох європейських літніх фестивалях, а восени зробили своє перше власне турне по Європі. Новий альбом приніс групі значний успіх, що дозволив їм вийти з андеграунду, в чому була заслуга і самих музикантів, і продюсера Уїлсона, і їх звукозаписної компанії. Скорочена майже удвічі пісня «The Drapery Falls» була випущена на синглі і мала деякий успіх на радіостанціях США і Європи, а на пісню «Harvest» був знятий відеокліп. Улітку 2002 року група одночасно записала відразу два альбоми. Deliverance був випущений восени і був Opeth в трохи жорсткішому прочитанні, проте ж Damnation, випущений навесні 2003-го, повністю складався з меланхолійних напівакустичних пісень у дусі прогресивної долі 70-х без якого-небудь натяку на важку музику — на всіх альбомах Opeth до цього стабільно було по одній-дві таких пісні. Альбоми були спродюсировані Стівеном Уїлсоном спільно з учасниками групи. Кінець 2002-го і 2003 рік група гастролювала по всьому світу, включаючи США, Канаду, Південну Америку і Австралію, а також виступила на багатьох фестивалях в Європі. Damnation потрапив на 193 місце в чарті американського журналу «Billboard», що було свого роду досягненням для Opeth. Пісня «Windowpane» (знову в урізаному вигляді) була випущена на синглі, а також на неї був знятий відеокліп. У 2004 році був випущений перший DVD Opeth Lamentations, що відобразив виступ групи в лондонському залі «Shepherds Bush Empire» 25 вересня 2003-го, а також півторагодинний фільм про створення Deliverance і Damnation. Концерт складався з двох частин — спочатку був повністю виконаний альбом Damnation, а також близька йому пісня «Harvest», а після невеликої перерви група зіграла 5 жорсткіших пісень з Blackwater Park і Deliverance. Треба відмітити, що такий сет-лист використовувався у всьому турі на підтримку Damnation, а концерт в американському Провіденсі і зовсім містив тільки «м'які» пісні зі всіх альбомів Opeth. Також в цьому турне з групою виступав клавішник Пер Віберг (Spiritual Beggars), який пізніше приєднався до групи на постійній основі. Lamentations також став останнім релізом Opeth на Music for Nations, і після довгих пошуків лейбла група уклала контракт з Roadrunner Records. У 2004 році також було відмінено декілька концертів у зв'язку з важким нервовим станом Мартіна Лопеса, а на подальших виступах його замінював легендарний Джин Хоглан (Dark Angel, Death, Strapping Young Lad). До кінця туру Лопес знову приєднався до групи.

Світова популярність (2005 —)[ред.ред. код]

Петер Ліндґрен (2005, до виходу з гурту)

Навесні і влітку 2005-го Opeth записували новий, восьмий альбом — Ghost Reveries, який був випущений в серпні. Альбом зайняв 84 місце в чарті «Billboard»; скорочена версія пісні «The Grand Conjuration» була випущена як сингл, а також на неї був знятий кліп. У Мартіна Лопеса знову з'явилися проблеми зі здоров'ям, а тому в кліпі знімався Хоглан. У турне ж з групою поїхав Мартін Аксенрот (Witchery, Bloodbath). Офіційно про відхід Лопеса з групи і заміну його Аксенротом було оголошене лише в травні 2006-го. Весь цей час група активно гастролювала по всьому світу. Восени Opeth взяли участь в північноамериканському турне «Gigantour» разом з Megadeth, Lamb of God, Arch Enemy, Overkill та ін. Концерт 9 листопада 2006 року в лондонському залі «Roundhouse» був записаний для DVD, який вийшов восени 2007. У лютому 2007 група офіційно оголосила про те, що написана вже значна частина матеріалу для нового альбому. 17 травня Петер Ліндґрен повідомив про свій вихід з гурту: «Я зрозумів, що не можу віддавати себе гурту на всі 100%, а це так чи інакше погано для Opeth». Тоді ж було заявлено про заміну Ліндґрена Фредріком Окессоном (Talisman, Krux, Arch Enemy). 2 листопада гурт розпочав запис нового альбому у стокгольмській студії Fascination Street, і ближче до лютого 2008-го роботу над альбомом було повністю завершено. 8 березня група виступила на фестивалі Melloboat — це був другий виступ Opeth у новому складі. На цьому концерті вперше було виконано пісню з нового альбому — «Heir Apparent».

Альбом Watershed вийшов 3 червня 2008 і складався з семи пісень, а також каверів і версій пісень альбому. Гурт поїхав у світовий тур на підтримку альбому, з'явившись також на Wacken Open Air. Watershed зайняв найвищі в історії Opeth's позиції в US Billboard 200, стартувавши з позначки 23, на Australian ARIA album charts він дебютував під номером 7 і першим — на Finland's official album chart.

Щоб відсвяткувати свою 20-ту річницю, Opeth відіграли світовий тур під назвою Evolution XX: An Opeth Anthology (30 березня — 9 квітня 2010). Окерфельдт сказав про це так: «Я не можу в це повірити, але, чорт, ми святкуємо 20 років. Я в цьому гурті з 16 років. Це божевілля.» Концерт 5 квітня 2010 у Royal Albert Hall (Лондон) було знято для DVD/live збірки під назвою In Live Concert at the Royal Albert Hall; її видано 21 вересня.

Окерфельдт заявив про початок роботи над новим альбомом у вересні 2010-го. Альбом Heritage, десятий студійний альбом гурту, став останньою роботою з Пером Віберґом (він пішов з групи 6 квітня 2011 за обопільною згодою) і був випущений 14 вересня 2011. Новим постійним клавішником став Йоакім Свальберг.

На даний момент, Opeth у їхньому 2011 Heritage Tour по Північній Америці і Європі разом з новим клавішником, вони виступають разом з Katatonia. Тур продовжується у 2012 концертами в Індії, Японії, Греції та Південній Америці.

Склад[ред.ред. код]

Поточний склад[ред.ред. код]

Колишні учасники[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Сингли[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Валторна Це незавершена стаття про музичний гурт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.