Opeth

Opeth
Основна інформація
Жанр	дез-метал, прогресивний метал, прогресивний рок
Роки	З 1990 року
Країна	Швеція
Місто	Стокгольм
Мови	англійська шведська
Лейбл	Candlelight Peaceville Music for Nations Koch Roadrunner Records Nuclear Blast
Склад	Мікаель Окерфельдт Фредрек Окессон Мартен Мендес Пер Віберґ Мартін Аксенрот
офіційний сайт [ Український фан-клуб]
Opeth у Вікісховищі

Opeth — шведський прогресивний метал-гурт зі Стокгольма, створений 1989 року. Назва гурту взята з книги Вілбура Сміта Сонячний Птах (The Sunbird), де «Opeth» було назвою вигаданого міста. Гурт перейшов через низку змін складу, почергово замінивши всіх своїх членів. Головний вокаліст, гітарист і пісняр Мікаель Окерфельдт залишався основною рушійною силою Opeth з часу покидання гурту першим вокалістом Девідом Ісберґом 1992 року.

Opeth постійно поєднував вплив як прогресивного металу, фольк-, класичної та джазової музики у своїх здебільшого затяжних композиціях, так і вплив дез-металу — зокрема у своїх раніших роботах. Багато пісень містять партії акустичної гітари, а також сильні динамічні зміни, як і дез-гроул та чистий вокал. Opeth також добре відомий за використання мелотронів у своїх працях. Гурт рідко грав наживо на підтримку своїх перших чотирьох альбомів, але з часу свого першого світового турне після виходу альбому «Blackwater Park» 2001 року, Opeth здійснив ще декілька великих світових турів.

Історія гурту

Становлення гурту (1990–1994)

Мікаель Окерфельдт

Шведська команда Opeth була створена в Стокгольмі в 1990 році вокалістом Девідом Ісбергом і декількома його друзями. Незабаром він запропонував замінити басиста на Мікаеля Окерфельдта (колишнього гітариста\вокаліста гурту Eruption), що у результаті призвело до сварки і виходу з гурту всіх її учасників. За винятком Ісберга, склад гурту був повністю оновлений: гітаристами стали Окерфельдт і Андреас Дімео, а трохи пізніше до Opeth приєдналися драмер Андерс Нордін і басист Нік Дорінг — колишні колеги Мікаеля по Eruption. Спочатку Opeth грали дез\блек-метал. У лютому 1991 Opeth відіграли в Стокгольмі свій перший концерт, після якого з гурту пішли Дорінг і Дімео. Перед другим концертом до гурту приєдналися гітарист Ким Петерссон і басист Йохан Дефарфалла (обидва з гурту Crimson Cat), проте останній покинув гурт відразу ж після цього концерту. На заміну йому прийшов Петер Ліндгрен, що грав до цього на гітарі в гурті Sylt i Kryss. Після третього концерту гурт покинув Петерссон, і замість нього другим гітаристом став Ліндгрен. Трохи пізніше гурт покинув і її засновник Девід Ісберг, обов'язки якого узяв на себе Окерфельдт. До того ж, Мікаель почав упроваджувати в пісні мелодійні ходи, гітарні гармонії, акустичні фрагменти, а також змішувати ґроулінг з чистим співом. Більше року Opeth репетирували утрьох, але у результаті знайшли собі басиста в особі Стефана Гутеклінта.

Ранній період (1994–1999)

У 1994-му Opeth підписали договір на запис трьох альбомів з лейблом Candlelight Records. Відразу після цього в гурт повернувся басист Йохан Дефарфалла, замінивши Гутеклінта. У цьому складі гурт і записав свій дебютний альбом Orchid, що вийшов на початку 1995 року. У його підтримку Opeth дали декілька концертів у Великій Британії.
Весною 1996-го Opeth записали свій другий альбом Morningrise, який приніс гурту популярність в рамках металевого андеграунду. Перед виходом альбому гурт відіграв декілька концертів у Великій Британії на розігріванні у Morbid Angel і The Blood Divine. Після виходу альбому Opeth вирушили в тур по Європі з Cradle of Filth, в ході якого відіграли 26 концертів. Після турне через погані взаємини з іншими учасниками був звільнений Дефарфалла, а незабаром з гурту пішов і ударник Нордін. Окерфельдт і Ліндгрен знайшли йому заміну в особі Мартіна Лопеса (Amon Amarth), який відгукнувся на їх оголошення про пошук барабанщика. З ним Opeth записали кавер-версію Iron Maiden «Remember Tomorrow» для трібьюта A Call to Irons. Трохи пізніше знайшли і басиста — ним став друг Лопеса Мартін Мендес. Його прийняли в гурт безпосередньо перед записом нового альбому і часу на розучування матеріалу у нього не було, тому всі партії баса на альбомі My Arms Your Hearse виконав Окерфельдт. У грудні 1997 Opeth знову відіграли декілька шоу у Великій Британії.
Після виходу My Arms Your Hearse в серпні 1998-го Opeth перешли на лейбл Peaceville Records, для якого і записали свій четвертий альбом Still Life (1999). Він став першим альбомом в Opeth для Мендеса.

Фредрік Окессон

Перший прорив (2000–2004)

У 2000 році гурт знову змінив лейбл — цього разу на Music for Nations. П'ятий альбом — Blackwater Park, спродюсований Стівеном Вілсоном (Porcupine Tree), — вийшов на початку 2001 року. З концертами на підтримку нового альбому Opeth вперше відвідали США, відігравши велике турне з Nevermore, виступили на декількох європейських літніх фестивалях, а восени зробили своє перше власне турне по Європі. Новий альбом приніс гурту значний успіх, що дозволив їм вийти з андеграунду, в чому була заслуга і самих музикантів, і продюсера Уїлсона, і їх звукозаписної компанії. Скорочена майже удвічі пісня «The Drapery Falls» була випущена на синглі і мала деякий успіх на радіостанціях США і Європи, а на пісню «Harvest» зняли відеокліп. Улітку 2002 року гурт одночасно записав відразу два альбоми. Deliverance вийшов восени і був Opeth в трохи жорсткішому прочитанні, проте ж Damnation, що вийшов навесні 2003-го, повністю складався з меланхолійних напівакустичних пісень у дусі прогресивного року 70-х без якого-небудь натяку на важку музику — на всіх альбомах Opeth до цього стабільно було по одній-дві таких пісні. Альбоми були спродюсировані Стівеном Вілсоном спільно з учасниками гурту. Кінець 2002-го і 2003 рік гурт гастролював в усьому світі, включаючи США, Канаду, Південну Америку і Австралію, а також виступила на багатьох фестивалях в Європі. Damnation потрапив на 193 місце в чарті американського журналу «Billboard», що було свого роду досягненням для Opeth. Пісня «Windowpane» (знову в урізаному вигляді) була випущена на синглі, а також на неї зняли відеокліп. 2004 року вийшов перший DVD Opeth Lamentations, що відобразив виступ гурту в лондонському залі «Shepherds Bush Empire» 25 вересня 2003-го, а також півторагодинний фільм про створення Deliverance і Damnation. Концерт складався з двох частин — спочатку був повністю виконаний альбом Damnation, а також близька йому пісня «Harvest», а після невеликої перерви гурт зіграв 5 жорсткіших пісень з Blackwater Park і Deliverance. Треба відмітити, що такий сет-лист використовувався у всьому турі на підтримку Damnation, а концерт в американському Провіденсі і зовсім містив тільки «м'які» пісні зі всіх альбомів Opeth. Також в цьому турне з гуртом виступав клавішник Пер Віберг (Spiritual Beggars), який пізніше приєднався до гурту на постійній основі. Lamentations також став останнім релізом Opeth на Music for Nations, і після довгих пошуків лейбла гурт уклав контракт з Roadrunner Records. 2004 року також було відмінено декілька концертів у зв'язку з важким нервовим станом Мартіна Лопеса, а на подальших виступах його замінював легендарний Джин Хоглан (Dark Angel, Death, Strapping Young Lad). До кінця туру Лопес знову приєднався до гурту.

Світова популярність (2005 —)

Петер Ліндґрен (2005, до виходу з гурту)

Навесні і влітку 2005-го Opeth записували новий, восьмий альбом — Ghost Reveries, який вийшов серпні. Альбом зайняв 84 місце в чарті «Billboard»; скорочена версія пісні «The Grand Conjuration» була випущена як сингл, а також на неї зняли кліп. У Мартіна Лопеса знову з'явилися проблеми зі здоров'ям, а тому в кліпі знімався Хоглан. У турне ж з гуртом поїхав Мартін Аксенрот (Witchery, Bloodbath). Офіційно про відхід Лопеса з гурту і заміну його Аксенротом було оголошене лише в травні 2006-го. Весь цей час гурт активно гастролював в усьому світі. Восени Opeth взяли участь в північноамериканському турне «Gigantour» разом з Megadeth, Lamb of God, Arch Enemy, Overkill та ін. Концерт 9 листопада 2006 року в лондонському залі «Roundhouse» був записаний для DVD, який вийшов восени 2007. У лютому 2007 гурт офіційно оголосив про те, що написана вже значна частина матеріалу для нового альбому. 17 травня Петер Ліндґрен повідомив про свій вихід з гурту: «Я зрозумів, що не можу віддавати себе гурту на всі 100 %, а це так чи інакше погано для Opeth». Тоді ж було заявлено про заміну Ліндґрена Фредріком Окессоном (Talisman, Krux, Arch Enemy). 2 листопада гурт розпочав запис нового альбому у стокгольмській студії Fascination Street, і ближче до лютого 2008-го роботу над альбомом було повністю завершено. 8 березня гурт виступив на фестивалі Melloboat — це був другий виступ Opeth у новому складі. На цьому концерті вперше було виконано пісню з нового альбому — «Heir Apparent».

Альбом Watershed вийшов 3 червня 2008 і складався з семи пісень, а також каверів і версій пісень альбому. Гурт поїхав у світовий тур на підтримку альбому, з'явившись також на Wacken Open Air. Watershed зайняв найвищі в історії Opeth's позиції в US Billboard 200, стартувавши з позначки 23, на Australian ARIA album charts він дебютував під номером 7 і першим — на Finland's official album chart.

Щоб відсвяткувати свою 20-ту річницю, Opeth відіграли світовий тур під назвою Evolution XX: An Opeth Anthology (30 березня — 9 квітня 2010). Окерфельдт сказав про це так: «Я не можу в це повірити, але, чорт, ми святкуємо 20 років. Я в цьому гурті з 16 років. Це божевілля.» Концерт 5 квітня 2010 у Royal Albert Hall (Лондон) було знято для DVD/live збірки під назвою In Live Concert at the Royal Albert Hall; її видано 21 вересня.

Окерфельдт заявив про початок роботи над новим альбомом у вересні 2010-го. Альбом Heritage, десятий студійний альбом гурту, став останньою роботою з Пером Віберґом (він пішов з гурту 6 квітня 2011 за обопільною згодою) і вийшов 14 вересня 2011. Новим постійним клавішником став Йоакім Свальберг.

На даний момент, Opeth у їхньому 2011 Heritage Tour по Північній Америці і Європі разом з новим клавішником, вони виступають разом з Katatonia. Тур продовжується у 2012 концертами в Індії, Японії, Греції та Південній Америці.

Склад

Поточний склад

• Мікаель Окерфельдт — вокал, гітара (1990-), бас на «My Arms, Your Hearse»
• Фредрік Окессон — гітара (2007-)
• Мартін Мендес — бас-гітара (1997-)
• Йоакім Свальберг — клавішні (2011-)
• Валттері Вяйрінен — ударні (2022-)

Колишні учасники

• Пер Віберґ — клавішні, бек-вокал (2003-2011)
• Петер Ліндґрен — гітара, бас-гітара (1991–2007)
• Мартін Лопес — ударні (1998–2006)
• Андерс Нордін — ударні (1990–1997)
• Йоган ДеФарфалла — бас-гітара (1991, 1994–1996)
• Девід Ісберґ — вокал (1990–1992)
• Стефан Ґутеклінт — бас-гітара (1992–1993)
• Нік Дорінг — бас-гітара (1990–1991)
• Андреас Дімео — гітара (1991)
• Кім Петерссон — гітара (1991)
• Мартін Аксенрот — ударні (2006–2021)

Дискографія

Студійні альбоми

• Orchid (1995, Candlelight Records)
• Morningrise (1996,Candlelight Records)
• My Arms, Your Hearse (1998, Candlelight Records)
• Still Life (1999, Peaceville Records)
• Blackwater Park (2001, Music for Nations)
• Deliverance (2002, Music for Nations)
• Damnation (2003, Music for Nations)
• Ghost Reveries (2005, Roadrunner Records)
• The Roundhouse Tapes (2007, Peaceville Records)
• Watershed (2008, Roadrunner Records)
• Heritage (2011, Roadrunner Records)
• Pale Communion (2014, Roadrunner Records)
• Sorceress (2016, Nuclear Blast Records)
• In Cauda Venenum (2019, Nuclear Blast Records)

Сингли

• The Drapery Falls (2001, Koch Records)
• Still Day Beneath the Sun (2002, Robotic Empire Records)
• The Grand Conjuration (2005, Roadrunner Records)
• Burden (2008, Roadrunner Records)

Відео

• Lamentations DVD (2004, Music for Nations)
• The Roundhouse Tapes DVD (2008, Peaceville Records)

Інше

• Collector's Edition Slipcase 5 CDs (2006, Koch Records)

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Сайт Roadrunner Records [Архівовано 7 березня 2007 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20090914000118/http://www.opethband.org.ua/ — Український фан-клуб