Південна Джорджія і Південні Сандвічеві Острови: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) м дoдана Категорія:Антарктика з допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
Тубільного населення на островах немає, і зараз все населення - Британський урядовий офіцер, заступник поштмейстера, науковці і службовці Британського Антарктичного загону на [[Пташиний острів (Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови)|Пташиному острові]] і в столиці, [[Kінг Едуард Поінт]], і службовці музею в сусідньому [[Грютвікен]]і. |
Тубільного населення на островах немає, і зараз все населення - Британський урядовий офіцер, заступник поштмейстера, науковці і службовці Британського Антарктичного загону на [[Пташиний острів (Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови)|Пташиному острові]] і в столиці, [[Kінг Едуард Поінт]], і службовці музею в сусідньому [[Грютвікен]]і. |
||
Велика Британія заявила про [[суверенітет]] над Південною Джорджію у [[1775]], і над Південними Сандвічевими островами у [[1908]]. Територія ''Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови'' була сформована в 1985; до цього управлялося як частина [[Фолклендські острови|Фолклендських островів]]. [[Аргентина]] висловила претензії на Південну Джорджію у [[1927]], і на Південні Сандвічеві острови у [[1938]]. Аргентина тримала морську станцію, [[Корбета Уругвай]], у [[Порт Фарадей]] на острові [[Острів Туле|Туле]] на Південних Сандвічевих островах з [[1976]], до [[1982]], коли її існування припинив Британський флот. Аргентинська заява про суверінетет над Південною Джорджією призвела до [[Фолклендська війна|Фолклендської війни]] у [[1982]] , під час якої британська армія зайняла острів. У 2007 році було навіть випущено пам'ятну монету [http://dema |
Велика Британія заявила про [[суверенітет]] над Південною Джорджію у [[1775]], і над Південними Сандвічевими островами у [[1908]]. Територія ''Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови'' була сформована в 1985; до цього управлялося як частина [[Фолклендські острови|Фолклендських островів]]. [[Аргентина]] висловила претензії на Південну Джорджію у [[1927]], і на Південні Сандвічеві острови у [[1938]]. Аргентина тримала морську станцію, [[Корбета Уругвай]], у [[Порт Фарадей]] на острові [[Острів Туле|Туле]] на Південних Сандвічевих островах з [[1976]], до [[1982]], коли її існування припинив Британський флот. Аргентинська заява про суверінетет над Південною Джорджією призвела до [[Фолклендська війна|Фолклендської війни]] у [[1982]] , під час якої британська армія зайняла острів. У 2007 році було навіть випущено пам'ятну монету [http://dema.com.ua/Countries_Krause/S.Georgia.html 2 фунти], приурочену до 25-річчя "звільнення" островів. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Версія за 11:03, 19 листопада 2011
|
Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови | |||||
|
|||||
| Девіз: "Leo Terram Propriam Protegat" (Latin) "Let the Lion protect his own land" or "May the Lion protect his own land" | |||||
| Гімн: "God Save the Queen" | |||||
 | |||||
| Столиця | Грютвікен (Кінг-Едвард-Пойнт) | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | англійська | ||||
| Форма правління | Британська заморська територія | ||||
| - Head of State | Єлизавета II (королева Великобританії) | ||||
| - губернатор Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів | Найджел Хейвуд | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 3,903 км² | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2006 | ~20 (n/a) | ||||
| - Густота | 0,005/км² (n/a) | ||||
| Валюта | Фунт стерлінгів (GBP)
| ||||
| Часовий пояс | (UTC-2) | ||||
| Коди ISO 3166 | GS / SGS / 239 | ||||
| Домен | .gs | ||||
| |||||
| |||||
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:South Georgia and the South Sandwich Islands |
Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови — британська закордонна територія на півдні Атлантичного океану. Далекі і негостинні острови, складаються з острова Південна Джорджія; (завдовжки 170 км і завширшки 29 км) що є найбільшим островом території і групи більш маленьких островів, відомих як Південні Сандвічеві острови.
Тубільного населення на островах немає, і зараз все населення - Британський урядовий офіцер, заступник поштмейстера, науковці і службовці Британського Антарктичного загону на Пташиному острові і в столиці, Kінг Едуард Поінт, і службовці музею в сусідньому Грютвікені.
Велика Британія заявила про суверенітет над Південною Джорджію у 1775, і над Південними Сандвічевими островами у 1908. Територія Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови була сформована в 1985; до цього управлялося як частина Фолклендських островів. Аргентина висловила претензії на Південну Джорджію у 1927, і на Південні Сандвічеві острови у 1938. Аргентина тримала морську станцію, Корбета Уругвай, у Порт Фарадей на острові Туле на Південних Сандвічевих островах з 1976, до 1982, коли її існування припинив Британський флот. Аргентинська заява про суверінетет над Південною Джорджією призвела до Фолклендської війни у 1982 , під час якої британська армія зайняла острів. У 2007 році було навіть випущено пам'ятну монету 2 фунти, приурочену до 25-річчя "звільнення" островів.
Історія
Південна Джорджія
Острів Південна Джорджія у 1675 відкрив Ентоні де ла Роше. На деяких ранніх картах, острів має назву острів Роше на інших острів Пепіс. Його опис дало комерційне іспанське судно Леон під ім'ям Сен-Мало 28 червня або 29 червня 1756,[1] і в 1775 капітан Джеймс Кук, перший хто зійшов на берег, картографував острів і назвав його "островом Джорджія" на честь Джорджа III --короля Великої Британії. Британські претензії на Південну Джорджію були вперше висловлені у 1843.
У 1882 німецька експедиція що спостерігала за рухом Венери, була розташована у Королівській бухті на південно-східній стороні острова.
В 19-му і в наступному 20-му сторіччі Південна Джорджія була базою мисливців на тюленів та китобоїв поки полювання на китів було закінчено в 1960-х. Перше постійне поселення китобоїв було засновано у Грютвікені в 1904 норвежцем Карлом Антоном Ларсеном під проводом Аргентинської рибальської компанії .[2][3], станція діяла до 1965.
Бази китобоїв діяли за договорами оренди, що надавалися британським губернатором Фолклендських Островів. Усі сім китобійних станцій розташовані на північному узбережжі починаючи із заходу:
- принца Олава Гарбора (з 1911 корабельна база, наземна база 1916–1934)
- Лейз Гарбор (1909–1965)
- Стромнесс (з 1907 корабельна база, наземна база 1912–1931, відновлення 1960/1961)
- Гусвік (з 1907 корабельна база, наземна база 1910–1960, не діяла 1930–1945)
- Грітвікен (1904–1965)
- Годтгул (1908–1929, здебільшого корабельна база)
- Океан Гарбор (1909–1920)
Із кінцем китобійної промисловості, станції було покинуто. Лишилось декілька збережених будівель як наприклад музей і церква в Грютвікені, інші ж напівзруйновані.
Південні Сандвічеві острови
П'ять південних островів архіпелагу Південні Сандвічеві острови відкрив Джеймс Кук у 1775; три північних острови відкрив Беллінсгаузен у 1819.Острови були названі Куком на честь графа Джона Монтегу 4-го графа Сандвічевого 1-й лорда Адміралтейства. Слово південний було додане пізніше, щоб відрізняти їх від Сандвічевих островів зараз відомих, як "Гаваї".
Велика Британія анексувала Південні Сандвічеві острови у 1908, об'єднав їх з іншою Антарктичною британською територією — з Фолклендськими островами.
Аргентина претендує на Південні Сандвічеві острови з 1938, і вимагала від Великої Британії залишити острови декілька раз: 25 січня 1955 — літом 1956 Аргентина засновує літню станцію Теніенте Есквівел в бухті Фергусон на південно-східному узбережжі остріова Тулія. З 1976 до 1982, Аргентина тримала військово-морську базу Уругвай Корбета, в Порт Фарадей, на південн-східному узбережжі того ж острова. Британці виявили аргентинську присутність в 1978, і зробили декілька спроб дипломатичними засобами вирішити це питання, але результатів мирні переговори не дали, що і викликало Фолклендську війну. 20 червня 1982 базу було демонтовано.
Географія
Більшість островів, здіймаються круто з моря, нерівні і гористі. На височинах острови постійно покриті льодом і снігом.
Архіпелаг Південна Джорджія
Архіпелаг Південна Джорджія лежить в 1 390 км на південний схід від Фолклендських островів, між 54-55°Півд. широти і 36-38° зах. довготи. Архіпелаг охоплює крім острова Південна Джорджія,ще декілька окресних островків, загальною площею 3,756 км²
Острів Південна Джорджія, також має назву Пепіс острів або за іспанською Сан Педро має координати 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д.Координати: 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д. та загальну площу 3,528 км². Гористий острів з не родючими ґрунтами. Одинадцять піків має висоту понад 2 000 м високо, на схилах є льодовики. Найбільший з льодовиків льодовик Фортуна.Найвища гора Маунт-Пейджет на хребті Аллардіс висотою 2,934 м.
Геологічно, острів складається з гнейсів і глинистих сланців, без сліду скам'янілостей.Можливо острів як і Фолклендські острови є продовженням гірської системи Анд.
Маленькі острови біля узбережжя острова Південна Джорджія:
- Анненків острів
- Пташиний острів
- Острів Купера
- Гресс острів
- Пікергілл острови
- Веллкам острови
- Вілліаса острови
- Трініті острів
Є декілька скель біля острова Південна Джорджія
- Шаг Рок 185 км на північний захід від Південної Джорджії
- Блек Рок 169 км на північний схід від Південної Джорджії
- Клерк Рок 56 км на південний схід від Південної Джорджії
Південні Сандвічеві острови
Південні Сандвічеві острови (Іспанське ім'я: Islas Sandwich del Sur)— 11 вулканічних островів з діючими вулканами. Вони утворюють островну дугу з півночі на південь 56°18—59°27S, 26°23—28°08W, в 450 км на південний схід від Південної Джорджії.
На північний захід від Заводського острова є діючий підводний вулкан.
Наступна таблиця подає список Південних Сандвічевих островів з півночі на південь:
Географія
Постійно холодне море підтримує холодний морський клімат на островах, і тому погода - не постійна і жорстка.Типові щоденні максимальні температури в Південній Джорджії на рівні моря - близько 0 °C взимку (серпень) і 7.5 °C влітку (січень). Зимові мінімальні температури - зазвичай близько −5 °C і рідко падають нижче за −10 °C . Кількість річних опадів в Південній Джорджії складає близько 1500 мм, зазвичай це дощ зі снігом або сніг, який можливий в будь-якому місяці. Усередині острова, снігова лінія влітку знаходиться на висоті близько 300 м.
Західні вітри дмуть весь рік. Це надає східній стороні Південної Джорджії (підвітряна сторона) набагато кращий клімат, ніж на західній стороні. Погодні умови загалом роблять острови важкими для наближення судном, хоча північне узбережжя Південної Джорджії має декілька великих бухт, які забезпечують добре швартування. Під дією вітру (фену) східний край гір висушується і підігрівається; що надає найприємніші умови, коли температури влітку підіймаються вище 20 °C.
Моря, що оточують південну Джорджію, холодні весь рік завдяки близькості Антарктичної циркумполярної течії. Море зазвичай залишається вільним від пакувального льоду взимку, хоча тонкий лід, можливий в бухтах.[4] Температура моря падає до 0 °C наприкінці серпня і підвищуються до близько 4 °C тільки в ранньому квітні.
Південні Сандвічеві острови - на багато холодніші, ніж Південна Джорджія, так як вони далі на південь і більш відчувають холодний подих Антарктиди. Їх оточує морська крига з середини травня до кінця листопада (навіть довше на півдні).[5]
Примітки
- ↑ http://www.cema.edu.ar/ceieg/arg-rree/7/7-104.htm Historia de las Relaciones Exteriores de la Argentina
- ↑ La Infanteria de Marina en el conflicto del Atlantico Sur, Jorge Alberto Erecaborde. The original quote in Spanish is: La Compañia Argentina de Pesca SA, al amparo de las leyes argentinas y bajo su bandera, se instala en Grytviken".
- ↑ Historia General de las Relaciones Exteriores de la República Argentina
- ↑ South Georgia official website – environment – ocean
- ↑ General Survey of Climatology V12, 2001, Edited by Landsberg, Elsevier publishing
Джерела
- South Georgia government website
- Live picture from the South Georgia webcam
- South Georgia Heritage Trust
- Operation Paraquat
- Argentine invasion of South Georgia
- South Georgia Wiki* George Forster, A Voyage Round the World in His Britannic Majesty's Sloop Resolution Commanded by Capt. James Cook, during the Years 1772, 3, 4 and 5 (2 vols.) , London, 1777.
- R.K. Headland, The Island of South Georgia, Cambridge University Press, 1984.
|
Це незавершена стаття з географії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
.svg){kind=small}
