Єнс Петер Петерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єнс Петер Петерсен
Народився 12 жовтня 1893(1893-10-12)
Bredebrod, Тендерська комуна, Південна Данія, Данія
Помер 20 серпня 1971(1971-08-20) (77 років)
Штутгарт, ФРН
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Імперський орден Ярма та Стріл
Імперський орден Ярма та Стріл
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)

Єнс Петер Петерсен (нім. Jens Peter Petersen; 12 жовтня 1893, Бредебро, Данія20 серпня 1971, Штутгарт, Німеччина) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

8 серпня 1914 року вступив в добровольцем в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 7 грудня 1918 року звільнений у відставку. Працював в сфері страхування. 20 вересня 1933 року вступив в СА. 1 квітня 1934 року вступив в люфтваффе. З 1 липня 1938 року — навчальний керівник в 11-й повітряній області. З 1 лютого 1940 року — військово-повітряний аташе в Копенгагені, з 30 квітня 1940 року — в Стокгольмі та Гельсінкі зі штаб-квартирою в Стокгольмі. З 28 грудня 1942 року — комендант аеродрому 1/VI, з 1 липня 1943 року — 6/XVII в Загребі. 12 січня 1945 року відправлений в резерв ОКЛ і більше не отримав призначень. 2 травня 1945 року взятий в полон. 10 березня 1947 року звільнений.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945. Band 3, Biblio Verlag. Osnabrück 1991, S. 25f.
  • Daniel B. Roth: Hitlers Brückenkopf in Schweden. Die deutsche Gesandtschaft in Stockholm 1933–1945. 2009, S. 351.

Посилання[ред. | ред. код]