Беріташвілі Іван Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Беріташвілі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беріташвілі Іван Соломонович
груз. ივანე ბერიტაშვილი
Народився 29 грудня 1884 (10 січня 1885) або 1885[1]
Веджіні, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 29 грудня 1974(1974-12-29) або 1974[1]
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльність фізіолог
Галузь фізіологія
Відомий завдяки нейрофізіологія
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Вчене звання академік АН СРСР[d] і професор[d]
Заклад Тбіліський державний університет
Членство Академія наук СРСР і Грузинська національна академія наук
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 2 ступеня

Іване Беріташвілі, Іван Соломонович Беріташвілі, також Берітов(10 січня 1885 (за юліанським — 29 грудня 1884), Веджині, Тифліська губернія, нині Грузія — 29 грудня 1974, Тбілісі) — грузинський фізіолог і нейробіолог, учень Миколи Введенського. Академік АН СРСР, АМН СРСР та АН Грузинської РСР.

Біографія[ред. | ред. код]

1910 року закінчив Петербурзький університет. Працював у Нідерландах у лабораторії Рудольфа Магнуса[en]. Також проводив дослідження в Казані в Олександра Самойлова.

У 1915—1919 роках працював на кафедрі фізіології медичного факультету Новоросійського університету в Одесі прозектором та приват-доцентом.

У 1919 році переїхав до Тифлісу, де став професором на співзасновником Тбіліського університету. У лютому 1941 року став одним з 16 академіків-засновників Академії наук Грузинської РСР. У 1941—1951 роках був директором Інституту фізіології Академії наук Грузинської РСР.

У 1950 році був підданий критиці під час «павловської сесії» разом з Леоном Орбелі, Петром Анохіним та Ліною Штерн. Санкцію на атаку на Орбелі, Штерн і Беріташвілі надав особисто Йосиф Сталін[2]. На самій сесії був відсутній. Внаслідок переслідувань Беріташвілі звільнили з посади директора Інституту фізіології.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Беріташвілі займався проблемами центрального гальмування в нервовій системі.

Разом з Данилом Воронцовим організував семінар „Гагрські бесіди“ за участі провідних рідянських нейрофізіологів, які відбувалися в Гаграх у 1948, 1955 роках.

На честь Беріташвілі 1971 року АН Грузинської РСР створено Премію імені І. Беріташвілі.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Членство[ред. | ред. код]

  • Почесний член Міжнародної організації з вивчення мозку
  • Почесний член Нью-Йоркської академії наук
  • Американське товариство електроенцефалографії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Doty R. W. Obituary: Ivane Beritashvili, 1885-1974 // Brain Res.Elsevier BV, 1975. — Vol. 93, Iss. 3. — P. 375–384. — ISSN 0006-8993; 1872-6240doi:10.1016/0006-8993(75)90177-8
  2. Валерий Сойфер. Бить наверняка. Сталин против генетики [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. Троицкий вариант — Наука, 03.07.2018, № 257, с. 8–9(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]