Ісмаїл Кадаре
| Ісмаїл Кадаре | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ismail Kadare | ||||
 Ісмаїл Кадаре | ||||
| Народився |
28 січня 1936 (82 роки) Гірокастра | |||
| Громадянство (підданство) |
 Албанія | |||
| Національність | албанці | |||
| Діяльність |
поет прозаїк | |||
| Alma mater | Тиранський університет і Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | французька, російська і албанська[1] | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | The General of the Dead Army[d], The Castle[d], Chronicle in Stone[d], Broken April[d], The Three-Arched Bridge[d], The File on H.[d], The Pyramid[d] і The Palace of Dreams[d] | |||
| Членство | Академія наук Албанії | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| У шлюбі з | Helena Kadare[d] | |||
| Нагороди | Премія Принца Астурійського | |||
|
| ||||
 Ісмаїл Кадаре на Вікісховищі | ||||
Ісма́їл Кадаре́ (алб. Ismail Kadare; *28 січня 1936, Гірокастра) — албанський поет і прозаїк, есеїст.
Життєпис і творчість[ред. | ред. код]
З 1960-их років є одним із найзначніших літераторів Албанії. З 1990 року мешкає здебільшого у Франції. Автор кільканадцяти романів, відомих завдяки перекладам французькою мовою, зокрема «Генерал мертвої армії» (1964), «Хто поверне Дорунтін?» (1979), «Три прогони моста» (1981), «Три скорботні пісні для Косова» (1998); вигадливо поєднує у творчості історичні, міфологічні та фантастичні мотиви.
1992 року його було відзначено нагородою Prix mondial Cino Del Duca, 2005-го — Man Booker International Prize (Букерівська премія), а 2009-го — Prince of Asturias Award of Arts (Премія Принца Астурійського). Кілька разів номінований на Нобелівську премію з літератури. Його праці перекладено тридцятьма мовами.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ісмаїл Кадаре. Королівське прохання (фрагмент роману «Три скорботні пісні для Косова»)
- Ісмаїл Кадаре. Генерал мертвої армії (уривок роману)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
