Очікує на перевірку

Ошська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ошська область
Ош облусу
Розташування
Основні дані
Прізвисько:
Країна: Киргизстан Киргизстан
Утворена: 21 листопада 1939 року
Населення: ▲ 999 576 осіб (2009)[1]
Площа: 29 200 км²
Густота населення: 34,23 осіб/км²
Телефонні коди: +-32
Обласний центр: Ош
Райони: 7
Міста:

обласного значення
районного значення


0
3
Райони в містах: 0
Смт: 2
Села:
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА: Аали Карашев
Рада:
Голова ради:
Мапа
Мапа

О́шська о́бласть (кирг. Ош облусу) — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Ош, яке не входить до складу області. Населення 999 576 осіб (на 2009 рік).

Територія області займає південну частину країни і межує на заході з Баткенською, на півночі з Джалал-Абадською, на північному сході з Наринською областями; на сході з Китаєм, на півдні з Таджикистаном і північному заході з Узбекистаном. Ошська область займає площу в 29 200 км².

Клімат – різко континентальний. Найбільші річки — Кизилсу, Ак-Буура та Карадарья, які використовуються для зрошення земель.

Є побратимом Києва.

Історія

[ред. | ред. код]

Область утворена 21 листопада 1939 року замість колишнього округу. 27 січня 1959 року об'єднана з Джалал-Абадською областю в єдину Ошську область. Станом на 1974 рік її площа становила 73,9 тисячі км², населення 1 377 тисяч чоловік. Ділилася на 14 адміністративних районів, мала 9 міст, 15 селищ міського типу. 28 жовтня 1966 року область нагороджено орденом Леніна[2].

У зв'язку з утворенням 5 жовтня 1980 року Таласької області, в її склад з Ошської області передані місто Кара-Куль, Токтогульський і новостворений Чаткальський райони. З Таласької області 15 травня 1984 року до складу Ошської області було повернуто Чаткальський район. У зв'язку з скасуванням Таласької і Наринської областей 5 жовтня 1988 року, до складу Ошської області передані з відповідних областей місто Кара-Куль, Токтогульський і Тогуз-Тороуський райони. Станом на 1989 рік її площа становила 77,6 тисяч км². Ділилася на 17 адміністративних районів, мала 10 міст, 14 селищ міського типу[3].

З утворенням нових областей 14 грудня 1990 року з Ошської області виділена Джалал-Абадська область. У західній частині Ошської області 13 жовтня 1999 року утворена нова Баткенська область, до якої включені в існуючих межах Баткенський, Кадамжайський, Лейлекський райони і міста Кизил-Кія і Сулюкта.

Нині поділяється на 7 районів: Алайський, Араванський, Кара-Кульджинський, Кара-Сууський, Ноокатський, Узгенський, Чон-Алайський.

Ошська область є побратимом міста Києва. 1 липня 2002 року між регіонами укладено Меморандум про співробітництво.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

До складу області входять 7 районів:

Національний склад

[ред. | ред. код]

Станом на 1999 рік національний склад області (включаючи місто Ош), становив:[4]

Етнічний склад населення області:[1]
(без міста республіканського значення Ош)
Чисельність
в 1989 році		 % Чисельність
в 1999 році		 % Чисельність
в 2009 році		 %
всього 712 643 100,00 % 943 566 100,00 % 1 104 248 100,00 %
Киргизи 467 612 65,62 % 647 422 68,61 % 758 036 68,65 %
Узбеки 205 858 28,89 % 261 776 27,74 % 308 688 27,95 %
Уйгури 6 350 0,89 % 9 420 1,00 % 11 181 1,01 %
Турки 5 883 0,83 % 9 215 0,98 % 10 934 0,99 %
Таджики 4 376 0,61 % 5 443 0,58 % 6 711 0,61 %
Азербайджанці 5 660 0,79 % 2 875 0,30 % 3 224 0,29 %
Росіяни 8 501 1,19 % 2 721 0,29 % 1 552 0,14 %
Татари 3 616 0,51 % 1 955 0,21 % 1 337 0,12 %
Дунгани 509 0,07 % 676 0,07 % 793 0,07 %
Казахи 504 0,07 % 572 0,06 % 493 0,04 %
Курди 335 0,05 % 280 0,03 % 287 0,03 %
Хемшили …[5] … 306 0,03 % 277 0,03 %
Туркмени 85 0,01 % 22 0,00 % 133 0,01 %
Українці 1 625 0,23 % 360 0,04 % 126 0,01 %
Китайці 1 0,00 % 1 0,00 % 100 0,01 %
Башкири 279 0,04 % 132 0,01 % 73 0,01 %
Корейці 156 0,02 % 49 0,01 % 47 0,00 %
Балкарці 122 0,02 % 7 0,00 % 32 0,00 %
Чеченці 61 0,01 % 30 0,00 % 16 0,00 %
Німці 83 0,01 % 12 0,00 % 15 0,00 %
Каракалпаки 9 0,00 % 10 0,00 % 15 0,00 %
Турки 0 0,00 % 54 0,01 % 13 0,00 %
Болгари 5 0,00 % 27 0,00 % 11 0,00 %
Вірмени 445 0,06 % 15 0,00 % 10 0,00 %
Чуваші 50 0,01 % 31 0,00 % 7 0,00 %
інші 518 0,07 % 155 0,02 % 137 0,02 %

Керівництво Ошської області

[ред. | ред. код]

Голови облвиконкому

[ред. | ред. код]
  1. Сайдалієв Шералі (листопад 1939 — 1940)
  2. Утбосаров Набіжон (1940 — лютий 1944)
  3. Іманалієв Шадикан (лютий 1944 — лютий 1945)
  4. Качкеєв Кадиркул (1945 — 1950)
  5. Прімов Бозулан (1950 — 1954)
  6. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1954 — 1955)
  7. Медетбеков Раїмкан (1955 — 1958)
  8. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (січень 1959 — 1960)
  9. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1960 — 1962)
  10. Капустян Іван Ксенофонтович (1962 — січень 1963)
  11. Капустян Іван Ксенофонтович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964)
  12. Садибакасов Кемель Аманович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964)
  13. Капустян Іван Ксенофонтович (грудень 1964 — січень 1966)
  14. Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1966 — 1978)
  15. Чепелєв Микола Михайлович (1987 — 1989)
  16. Бекболотов Женішбек (1989 — 1990)
  17. Ісабоєв Абдушукур (1990 — 1991)

Голови обласної ради

[ред. | ред. код]
  1. Сидиков Усен Сидикович (1990 — 1991)

1-і секретарі обкому КП Киргизії

[ред. | ред. код]
  1. Колосов Петро Іванович (листопад 1939 — 1943)
  2. Зайцев Сергій Іванович (1943 — 1944)
  3. Нарожний Микола Григорович (1944 — 1950)
  4. Іманалієв Абулмаджин (1950 — 1952)
  5. Тойгомбаєв Джаманкул (вересень 1952 — серпень 1955)
  6. Яковлєв Борис Павлович (серпень 1955 — березень 1958)
  7. Абдикулов Медербек (1958 — 1960)
  8. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1960 — 1962)
  9. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1962 — січень 1963)
  10. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964)
  11. Чупров Федір Михайлович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964)
  12. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (грудень 1964 — 1968)
  13. Ібраїмов Султан Ібраїмович (1968 — 1978)
  14. Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1978 — січень 1981)
  15. Макаренко В'ячеслав Олександрович (січень 1981 — червень 1981)
  16. Кульматов Ренат Сатарович (червень 1981 — квітень 1990)
  17. Сидиков Усен Сидикович (квітень 1990 — квітень 1991)
  18. Капаров Мірза Кулматович (квітень 1991 — серпень 1991)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Перепис населення Киргизстану 2009. Ошська область (рос.)
  2. ↑ Велика Радянська Енциклопедія
  3. ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 585(рос.)
  4. ↑ Демографічні тенденції, формування націй і міжетнічні відносини в Киргизії
  5. ↑ За переписом 1989 року хемшили включалися в склад вірмен

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ошська_область&oldid=41758376