Шок (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шок
Shock Ukr.jpg
МКХ-10 Шок - R57;

Кардіогенний шок - R57.0; Гіповолемічний шок - R57.1; Септичний шок - R57.2; Інші шоки (ендотоксичний) - R57.8; Неуточнений шок - R57.9; Анафілактичний шок - T78.2

DiseasesDB 12013
MedlinePlus 000039
eMedicine emerg/531 (Геморрагічний шок) med/285

(Кардіогенний шок) emerg/533 (Септичний шок)

MeSH D012769

Шок — це гострий патологічний стан, що характеризується невідповідністю перфузії потребам тканин та може призводити до смерті.

Шок характеризується зростаючим пригніченням усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.

Виникнення шоку[ред.ред. код]

Виникнення шоку повязано з тим, що в організмі є чітко фіксована кількість крові, яка циркулює в певному обсязі судин, які здатні розширюватися і звужуватися. Виділяють такі причини виникнення шокового стану:

• Різке зменшення об'єму крові (крововтрата).

• Різке збільшення обсягу судин (розширення судин у відповідь на сильний біль, гіпоксію, попадання алергену).

• Нездатність серця виконувати покладену на нього роботу (інфаркт міокарда, забій серця при падінні, «перегинання» серця при напруженому пневмоторакс).

Тобто, іншими словами, шок - це стан організму, при якому він раптово стає не здатний забезпечити свої потреби в кровообігу.

Прояви шоку[ред.ред. код]

• Знижений кров'яний тиск, до повної його відсутності;

• Почастішання пульсу вище 90 ударів на хвилину, пульс стає слабким, «м'яким», «нитковидним»;

• Почастішання дихання: людина в спокої дихає так, ніби виконує навантаження;

• Різка слабкість: людина не в змозі рухатися, іноді - навіть вимовляти слова;

• Блідість шкіри: шкіра стає блідо-жовтою, або блідо-синюватою;

• Відсутність сечі;

• Втрата свідомості; відсутність реакції на біль.

Шок далеко не завжди призводить до швидкої смерті: частіше він розвивається поступово, протягом хвилин, десятків хвилин або навіть декількох годин. При цьому перераховані симптоми проявляються і прогресують в написаному вище порядку. Слід розуміти: чим більш рання стадія, тим більше у вас є часу, щоб врятувати людину. Якщо потерпілий вже без свідомості і не реагує на біль, то врятувати його в екстримальних умовах практично неможливо.

Також слід враховувати те, що шок можуть викликати кілька причин одночасно: наприклад, при травмі відбувається і втрата крові, і розширення судин через вкрай сильного болю. Або виникає пневмоторакс із зміщенням серця і аорти, і виникає внутрішня кровотеча. У таких ситуаціях шанси врятувати людину в умовах гір також практично нульові, але швидка доставка такого потерпілого до лікарів значно підвищує шанси на виживання.

Класифікація шоку[ред.ред. код]

У залежності від причини розрізняють: [1]

Виділяють також окремо ендокринний шок (тиреотоксичний криз, гостра надниркова недостатність).

Гіповолемічний шок[ред.ред. код]

спричинений значною втратою об'`єму циркулюючої крові (ОЦК), що може бути зумовлено кровотечою або іншими причинами.

Кардіогенний шок[ред.ред. код]

виникає при первинній зниженні насосної функції серця:

Перерозподільний або дистрибутивний шок[ред.ред. код]

зумовлений відносною невідповідністю ОЦК і судинного русла (через розширення судин нормально об'єму крові стає недостатньо)

Позасерцевий обструктивний шок[ред.ред. код]

розвивається через екстракардіальні перепони кровотоку:

  • тампонада перикарда (важливішою є швидкість накопичення рідини в просторі перикарду, аніж її кількість),
  • напружений пневмоторакс,
  • аортальний стеноз - звуження аортального клапану серця,
  • тромбоемболія легеневої артерії

Література[ред.ред. код]

  1. Анестезіологія та інтенсивна терапія. / Під ред. професора І.П. Шлапака. - К.: Ніка Принт, 2013.
  2. В.М.Буянов. Перша медична допомога. - М.: Медицина, 1987.

Див.також[ред.ред. код]