Іштван Кертес
| Іштван Кертес | |
|---|---|
| угор. Kertész István | |
 | |
| Народився |
28 серпня 1929[1][2][…] Будапешт, Угорське королівство |
| Помер |
16 квітня 1973[1][2][…] (43 роки) Герцлія, Ізраїль ·утоплення |
| Поховання | Мелатенd |
| Країна |
 Угорщина |
| Діяльність | диригент, композитор |
| Alma mater | Музична академія Ференца Ліста і Національна академія Санта-Чечілія |
| Знання мов | німецька[4][5] і угорська[4][5] |
| Жанр | класична музика |
| IMDb | ID 3660707 |
Іштван Кертес (угор. Kertész István; 28 серпня 1929, Будапешт — 16 квітня 1973, Кфар-Сава) — угорський диригент, працював переважно в Німеччині та Австрії.
Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]
Народився в єврейській родині. З шести років вчився грати на скрипці і з дванадцяти також на фортепіано. У 1953 році закінчив Будапештську академію музики, де його вчителями по композиції були Лео Вейнер, Золтан Кодай та Реже Кокай; диригування Кертес вивчав під керівництвом Яноша Ференчіка та Ласло Шомодьї.
В 1953—1955 роках Кертес диригував оркестром в Дьйорі, потім протягом двох років працював в Будапештській опері. Після придушення Угорської революції 1956 року покинув Угорщину разом з дружиною, співачкою Едіт Кертес-Габрі, і маленькою дочкою. Деякий час удосконалював диригентську майстерність в Римі у Фернандо Превіталі.
Наприкінці 1950-х років Кертес дебютував в Гамбурзькій опері і швидко завоював авторитет постановками опер Бетховена, Верді і особливо Моцарта. У 1960 році він очолив оперний театр в Аусбурзі, в 1961 році вперше взяв участь в Зальцбурзькому фестивалі з «Викраденням із сераля» Моцарта. З 1964 року — музичний керівник Кельнської опери, одночасно в 1965—1967 роках — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.
Потонув, купаючись у Середземному морі біля берегів Ізраїлю під час гастролей до цієї країни.
Записи[ред. | ред. код]
Іштван Кертес записав перший у світі повний комплект симфоній Антоніна Дворжака, всі симфонії Йоганнеса Брамса та Франца Шуберта, а також твори Бели Бартока, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Золтана Кодай, Вольфганга Амадея Моцарта, Отторіно Респігі, Джоаккіно Россіні.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на allmusic.com (англ.)
- Погружение в классику [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118561642 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/104806243
- ↑ а б CONOR.Sl