Іштуц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іштуц
Панель 2
Панель 2
16°17′08″ пн. ш. 89°16′55″ зх. д. / 16.285599999999998744° пн. ш. 89.28199999999999648° зх. д. / 16.285599999999998744; -89.28199999999999648Координати: 16°17′08″ пн. ш. 89°16′55″ зх. д. / 16.285599999999998744° пн. ш. 89.28199999999999648° зх. д. / 16.285599999999998744; -89.28199999999999648
Доба: Докласичний і класичний періоди
Датування: 100900
Країна: Гватемала
Регіон: департамент Петен
Археологічна культура: майя
Дата відкриття: 1852
Відкривач: Модесто Мендес і Еусебіо Лара
Підпорядкування: Інститут антропології та історії Гватемали

Іштуц у Вікісховищі?

Іштуц (ісп. Ixtutz) — руїни міста цивілізації майя в департаменті Петен (Гватемала).

Історія[ред.ред. код]

Сліди активності перших поселенців в межах пам'ятники відносяться до середини докласичного періоду. Стародавня назва Іштуца невідома. Десь наприкінці докласичного або напочатку класичного періоду Іштуц разом з округою утворив державу Хо'чабахаулел' («Царство п'яти земель»).

Найбільше піднесення Іштуца, як і сусідніх міських центрів, відноситься до пізньокласичного періоду. У цей час загальна площа міської агломерації, в яку входили другорядні центри Поште-1, Поште-2, Ель-Чапайяль, Ель-Тінталь-1, Ель-Тінталь-2, повинна була складати 15-20 км2 при загальній чисельності населення до 1500 осіб.

Напочатку VIII ст. стає разом з містами Сакул, Іштонтон, Ішкун, Курукуїц важливішим містом Петешбатуна. Згодом Іштуц вступив у боротьбу з містами-державами Іштонтоном та Ішкуном, але зрештою зазнав поразки. Це зрештою призвело до подальшого послаблення міста Іштуца та держави Хо'чабахаулел', що призвело до визнання ахавом Ах-Яшхаль-Б'ааком зверхності Мутульського царства (за іншою версією царства зі столицею у Сейбалі).

Починаючи з 825 року починається остаточний занепад держави і міста. В цей час населення зосереджується у центральній частині Іштуца. Остаточно його було залишено близько 900 року.

Опис[ред.ред. код]

Розташовано на плато Долорес на висоті 400 м над рівнем моря в 3 км на північний схід від р. Поште у південно східному Петені, на відстані 8,7 км від руїн Іштонотона, 8,2 км від Ішколя, 4 км від Ішек. Площа становить 1 км2.

Архітектура[ред.ред. код]

СЧкладається з 9 груп (від А до J) та 30 груп на околицях.

Центр утворює велика площа А, що становить 2925 м2., навколо якої знайдено 11 будов. також дцентр сформовано також комплексом Е-групи (група А), палацовим ансамблем (група В), а також невеликими храмовими комплексами (групи J і K). Найбільшою є група А, що складається з 11 структур. Стадіон для гри в м'яч був відсутній, але був зафіксований на території другорядного центру Поште-1, розташованого в 2 км на південний схід.

Поява монументальної архітектури відноситься до періоду пізнього докласичного періоду. У цей час споруджується початкова версія ансамблю Е-групи. Східна платформа була побудована з 3 храмами на вершині. На північному сході церемоніального центру — ймовірно, найдавнішого культового місця в Іштуце — з'являються перші кам'яні будівлі групи J. На східному березі р. Поште в 2 км від Іштуца розвивається комплекс Поште-1, що представляє собою ансамбль Е-групи і стадіон з параметрами ігрового майданчика 20×4 м.

В пізньокласичний період в центрі перебудовуються або зводяться нові храмові і адміністративні комплекси, включаючи царський палац. Особливий інтерес у дослідників викликає архітектурне облаштування міського ринку: простора тераса загальною площею 0,5 га мала, так звану, «гідравлічну подушку» — насип з гальки товщиною 20-70 см, під якою знаходився шар глини. Аналогічні конструкції, покликані стабілізувати фундамент при підйомі води, зустрічаються в Іштонтоні і Ішкуні.

В межах округи Іштуца, в районах високої концентрації житлових груп будується кілька комплексів Е-груп — Тінталь-1, Тінталь-2 і Ель-Чапайяль. У найбільшому з них — Ель-Чапайялі — в північній будівлі на глибині 1 м виявлено поховання з поліхромною керамікою, а в південній будівлі — схованку з поліхромними посудинами.

Дослідження житлових районів дозволило виявити залишки 91 житлових груп (321 будівля).

Скульптура[ред.ред. код]

На території Іштуца виявлено 8 ієрогліфічні і 3 гладенькі стели, а також 4 вівтаря. Практично усі вони з'являється наприкінці класичного періоду, датуються з 760 року.

Кераміка[ред.ред. код]

Середньокласичний керамічний матеріал фіксується в групах J і K. Ранньокласичний матеріал представлен слабко — кераміка цього періоду фіксується в самому Іштуце і в Поште-2. Більше всього керамічних знахідок відноситься до пізнього класичного періоду.

Дослідження[ред.ред. код]

Виявлено у 1852 році губернатором Петена Модесто Мендесом, а також і Еусебіо Лара. Втім тут не здійснювалися яки-небудь розкопки до 1970 року. Лише у 1970—1971 роках провів перші дослідження американський археолог Мерл Грін Робертсон. Останній став першу мапу цієї пам'ятки.

Нові розкопки здійснювали у 1972 році Ієн Грехем та Еріх фон Ойв. У 1985 році розкопки здійснювали фахівці археологічного проекту Тікаля. У 1987 році продовжувалися розкопки гватемальським археологів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Laporte J., Escobedo H. Ixtutz y Curucuitz: Entidades políticas de la cuenca alta del río Poxte, Dolores y Poptun, Petén. Monografía 8, Atlas Arqueológico de Guatemala. Guatemala, 2009. 580 p.