Ель-Трапіче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ель-Трапіче
Доба: Докласичний період
Датування: 1200 до н. е.200 до н. е.
Країна: Сальвадор
Регіон:
Археологічна культура: майя
Дата відкриття: 1963
Відкривач: Музей Пібоді при Гарвардському університеті

Ель-Трапіче (ісп. El Trapiche) — руїни міста цивілізації майя у Сальвадорі. Руїни являють собою значну цінність для науки, визнані історико-архітектурною пам'яткою національного значення.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавня назва невідома. Було засновано на самому початку докласичного періоду, близько 1200 року до н. е. За однією з версій започатковано ольмеками як торговельна факторія, задля вивозу з цієї місцини какао, металів та інших товарів. Ціле тисячоліття місто процвітало і вело активну торгівлю (насамперед з Камінальхую), з часом тут посилилася майяська сутність населення, асимілювавши ольмецьку. Разом з тим зберігся вплив ольмеків на культуру міста. Достеменно невідомо чи було утворено наприкінці докласичного періоду самостійну місто-державу.

Розквіт припав на X—XI століття до н. е. Втім близько II століття до н. е. поселення було полишене через постійні вулканічні виверження Ілопанго. Остаточно Ель-Трапіче було засипано вулканічним пилом й ніколи не відновлювалося.

Опис[ред. | ред. код]

Розташовано на околиці міста Чальчуапа. Архітектурний стиль відповідає ольмецькому періоду, багато схожого зі спорудами міста Ла-Венти.

Сьогодні від колишньої величі Ель-Трапіче залишилися лише руїни кам'яних пірамід, рештки стародавнього цвинтаря, а також безліч артефактів — глиняний посуд, знаряддя з обсидіану, фрагмент стели з ієрогліфами майя та інші знахідки. Сьогодні всі вони зберігаються в музеї Тасумаль і поглянути на них може будь-хто.

На межі II і I тисячоліття до н. е. була споруджена перша версія Споруди Е3-1. У середньоформативну фазу (900—500/400 роки до н. е.) в Ель-Трапіче були споруджені монументальні споруди: Будова Е3-1 досягає заввишки 20 м. Під час етапу Кайнак близько 200 року до н. е. піраміда Е3-1 була розширена і надбудована, на її вершині були зведені сходи з адобів. Перед пірамідою було створено масштабну площу розміром 0,5х1 км. По периметру площі були споруджені численні платформи, що облицьовані камінням.

З'явилися перші пам'ятники монументальної скульптури в середині докласичного періоду. Стела 12 зображує зустріч чотирьох осіб, з яких троє стоять, а четвертий сидить. Усі вони носять головні убори, намиста і сережки, а в руках тримають жезли, ймовірно, символи влади.

Цікава стела I з великим, але сильно зіпсованим ієрогліфічним текстом дозволила Ієну Грехему висунути гіпотезу стосовно можливого походження писемності майя саме з цього міста. Зараз на ній можна розрізнити цифру і знак WINIK (20-денний місяць майяського календаря).

На виявленому фрагмент ранньої майяської стели зображено сидячий жрець або правитель у надзвичайно пишному головному уборі з пір'я. Права рука його впирається в землю, а в витягнутої вперед лівої він тримає велику голову ягуара, прикрашену звисаючим пір'ям. У верхній частині стели розташовано великий (принаймні 10 стовпців) ієрогліфічний напис.

У кургані разом з фрагментами останньої стели знайдено голову ягуару, що виготовлено з каменю. Надалі цей стиль поширився серед майя класичного періоду.

Історія досліджень[ред. | ред. код]

У 1957 році археологічний відділ Інституту Карнегі рекомендував Музею Пібоді при Гарвардському університеті почати розкопки лівобережжя річки Пасьон. Проведене протягом 1958—1963 років археологічне дослідження обстеження довколишнього району виявило кілька невідомих майяських городищ, зокрема Ель-Трапіче.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sharer R. The Prehistory of Chalchuapa. Philadelphia, 1978. Vol. 1-3. (англ.)
  • Sheets P. Introduction // Archaeology and Volcanism in Central America; The Zapotitlan Valley of El Salvador. Austin, 1983. P. 1-13. (англ.)
  • Cobos R. Sintesis de la arqueología de El Salvador. San Salvador, 1994. Р. 50-60 (ісп.)