АЧО
| АЧО Škoda 20M0 | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Роки будування | 1977, 1978 |
| Країна будування |  Чехословаччина |
| Виробник | Škoda |
| Вагонів побудовано | 3 |
| Технічні дані | |
| Рід служби | пасажирський (службовий) |
| Осьова формула | 2-20 (UIC 2'B') |
| Кількість дверей у вагоні | 2×1 |
| Порожня маса | 62 т |
| Конструкційна швидкість | 120 км/год |
| Довжина вагона | 27 220 мм (по осях автозчепів) |
| Ширина | 3100 мм |
| Висота | 4670 мм |
| Відстань між шкворнями | 18 400 мм |
| Колісна база візків | 2700 мм |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Тип двигуна | дизельний, 211Д-2 (6ЧН21/21) |
| Кількість дизельних двигунів | 1 |
| Потужність двигуна | 550 кВт (750 к.с.)[1] |
| Тип передачі | електрічна |
| Передаточне число | 3,047 |
| Прискорення | 0,8 м/с² (максимально, з місця) |
| Тип гальма | пневматичний, електропневматичний, електрічний, механічний (ручний) |
| Експлуатація | |
| Країна експлуатації |  СРСРпісля 1991 року:  Україна |
| Роки експлуатації | з 1979 |
| Дороги | Жовтнева залізниця (до 1989), Львівська залізниця Південна залізниця |
АЧО (або АЧ0)[2] (з рос. — автомотриса чехословацкая, опытное, тобто дослідне (або нульове) виконання; заводський тип 20M0) — чотиривісна автомотриса, що вироблялася на заводі Škoda (місто Пльзень, Чехословацька Соціалістична Республіка)[3].
Після виготовлення Ризьким вагонобудівним заводом в 1969 році двох автомотрис АР1 для приміських і місцевих перевезень ніяких одиниць цього виду тягового рухомого складу на залізниці СРСР до 1977 року не надходило. У кінці 1977 року підприємством «Шкода» (Пльзень) було побудовано три автомотриси АЧ0. При проектуванні цієї автомотриси конструктори прагнули максимально використовувати вузли й устаткування, які застосовувалися на дизель-поїздах ДР1А[3] (виробництво останньої з них офіційно завершено 3 січня 1978 року)[4].
| Відомості про будівництво автомотрис АЧО[4] | ||
|---|---|---|
| Порядковий номер | Заводський номер | Дата закінчення виробництва |
| 001 | 6454 | 21.12.1977 |
| 002 | 6455 | 23.12.1977 |
| 003 | 6453 | 03.01.1978 |
У квітні 1978 року АЧО-001 проходила випробування в Чехословаччині, в жовтні-на експериментальному кільці в Щербинці[5].
Кузов автомотриси має раму, на якій встановлено дизель. По кінцях кузова розташовані кабіни машиніста. Двовісні візки виконані за типом візків дизель-поїздів ДР1А. Моторним є задній візок якщо вважати, що передня частина автомотриси знаходиться з боку машинного приміщення. Таке розташування дозволяє більш рівномірно розподілити вагу між колісними парами. На візках автомотриси на відміну від візків дизель-поїзда ДР1А замість дискових гальм застосовані колодкові (натискання гальмівних колодок двостороннє). Управління гальмами електропневматичне. Передбачено також реостатне гальмування, для чого на вагоні встановлені резистори загальною потужністю 600 кВт[3][6].
На автомотрисі АЧ0 встановлений дизель-генератор, що складається з дизеля 211Д-2 і тягового агрегату. Дизель 211Д-2 (6ЧН21/21) виготовлений комбінатом SKL (НДР) з технічної документації Балаковського машинобудівного заводу (такі дизелі застосовувалися на тепловозах ТГМ4 і ТГМ4а). Дизель розвиває номінальну потужність 552 кВт (750 к. с.)[1] при частоті обертання колінчастого вала 1500 об/хв. Передбачалося, що надалі замість них будуть встановлюватися дизелі потужністю 1000 к.с. (Як на дизель-поїздах ДР1А)[6].
Передача від дизеля до рушійних колісних пар, електрична: дизель приводить в обертання якір генератора, а генератор живить постійним струмом тяговий електродвигун, який встановлений під кузовом вагона поблизу заднього візка так, що його вал розташовується уздовж поздовжньої осі вагона. Електродвигун пов'язаний з рушійними колісними парами карданним валом і зубчастими осьовими редукторами, що мають конічні і циліндричні колеса[6][7].
Електрична схема автомотриси дозволяє застосовувати автоматичне або ручне управління, а також управління зчепленими автомотрисами за системою багатьох одиниць[7]. Крім того, була передбачена можливість спільної роботи зі звичайним причіпним пасажирським вагоном з електричним опаленням[3].
На автомотрисі встановлений компресор, який приводиться через редуктор від валу дизеля, і акумуляторна батарея по типу батарей маневрового тепловоза ЧМЕ3. Опалення автомотриси електричне. Для цього є генератор однофазного струму напругою 3000 В[7].
У двох пасажирських відділеннях 64 місця для сидіння. У великому (передньому) салоні було 39 місця, в малому (задньому) — відповідно 25[8]. Вихід пасажирів передбачений як на низькі, так і на високі платформи[6].
Основні параметри автомотриси[6][8][7][9]:
- осьова формула — 2-20 (UIC 2'B');
- габарит (по ГОСТ 9238-73) — 0-Т;
- ширина колії — 1520 мм;
- довжина по осях автозчепів — 27 220 мм;
- ширина (по гофрам кузова) — 3100 мм;
- висота — 4670 мм;
- висота підлоги — 1100 мм;
- жорстка база — 18 400 мм;
- колісна база візків — 2700 мм;
- маса тари — 62 т;
- номінальна потужність по дизелю — 552 кВт (750 л.с.)[1][10];
- тривала потужність ТЕД — 600 кВт;
- потужність гальмівних резисторів — 600 кВт;
- передавальне число осьових редукторів — 3,047;
- конструкційна швидкість — 120 км/ч;
- максимальне прискорення при розгоні з місця — 0,8 м/с2;
- число дверей — 2×1;
- число місць для сидіння — 64.
У березні 1979 року всі три автомотриси надійшли в депо Бологоє Жовтневої залізниці[5][11][12]. У липні 1981 року автомотриси з номерами 001 і 003 були передані на Україну (АЧО-001 на Південну залізницю в депо «Октябрь» (в Харкові), АЧО-003 на Львівську залізницю в депо Львів-Захід), де стали використовуватися в якості службових автомотрис начальників залізниц[5][12]. У вересні 1990 року АЧО-001 передана в депо Полтава[5]. На початку 2009 року АЧО-003 передано до депо Тернопіль у неробочому стані[12]. Станом на 2022 рік АЧО-001 знаходиться в службовій експлуатації АТ «Укрзалізниця» (УЗ); АЧО-003 виведена з експлуатації[5][12].
У 1989 році на автомотриси АЧО-002 приписки Жовтневої залізниці сталася пожежа, в результаті якої автомотриса сильно постраждала і була списана[11][9].
- ↑ а б в Наведено для значення метричної кінської сили.
- ↑ Достеменно не відомо, який символ (буква О або цифра 0) використовується в позначенні автомотриси. У цій статті прийнятий варіант з буквою О, як в більшості наведених джерел.
- ↑ а б в г Абрамов Е. Р., с. 225
- ↑ а б Список подвижного состава АЧО. RailGallery. Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ а б в г д АЧО-001. RailGallery. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ а б в г д Абрамов Е. Р., с. 226
- ↑ а б в г Абрамов Е. Р., с. 227
- ↑ а б Компоновка та основні розміри АЧО. ScaleTrainsClub. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б Абрамов Е. Р., с. 228
- ↑ При швидкості обертання колінчастого вала 1500 об/хв.
- ↑ а б АЧО-002. RailGallery. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б в г АЧО-003. RailGallery. Процитовано 21 листопада 2022.
- Абрамов Е. Р. Опытные автомотрисы АЧО // Локомотивы и моторвагонный подвижной состав с двигателями внутреннего сгорания Отечественных железных дорог. — СПб. — С. 225—228.(рос.)
- Раков В. А. Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза 1976—1985 гг. — С. 145—146.(рос.)
- Список подвижного состава АЧО. RailGallery. Процитовано 3 листопада 2022.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)(рос.) - Нашли заброшенный редкий рельсовый автобус на окраине западной Украины. Пролезли внутрь и показываем состояние. Яндекс.Дзен. 24 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)(рос.)
| |||||||||||||||||
