Ааргау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ааргау

нім. Aargau, фр. Argovie,
італ. Argovia, романш. Argovia

Прапор і герб кантону Ааргау Прапор і герб кантону Ааргау
Адм. центр Аарау[1]
Країна  Швейцарія[2]
Межує з: сусідні адмінодиниці
Баден-Вюртемберг
Базель-Ланд, Золотурн Цюрих
Берн Люцерн Цуг
Номерний знак AG
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 678 207 осіб (31 грудня 2018)[3]
 - густота 456,1
Площа
 - повна 1403,77 км²
Висота
 - максимальна 908 м
(Гайссфлюгратd)
 - мінімальна 260 м (Рейн)
Часовий пояс UTC+1, UTC+2, CET, літній час і CEST
Дата заснування 1803
Вебсайт ag.ch
Код ISO 3166-2 CH-AG
Абревіатура AG

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ааргау

А́аргау[4] (нім. Aargau [ˈaːrɡaʊ] ( прослухати), романш. Argovia) — кантон на півночі Швейцарії.

Географія

[ред. | ред. код]

Кантон Ааргау — один з найрівнинніших кантонів Швейцарії, що розташований на частині великого Швейцарського плато і східних відрогах гір Юра[5]. Родючі тераси формують ландшафти на південь від Рейну, у пониззі річок Ааре, Ройс і Ліммат. Кантон порізаний безліччю широких долин, які спадають у долину Ааре.

Найвища точка — г. Гайссфлюграт гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря, на межі з кантоном Золотурн)[5].

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Графство Габсбург

У давнину на території кантону знаходилося римське місто Віндонісса. У III столітті почалося переселення алеманів на територію кантону, а в кінці V століття тут настала влада франків.

За Верденським договором 843 року частина Ааргау на захід від Ааре перейшла до Лотаря I, а інша дісталася Людовику Німецькому. Територія кантону в середні віки була прикордонним районом між Бургундією і Німеччиною і предметом їх територіальних суперечок. До 1415 року вона керувалася ленцбургськими і кібургськими графами, а потім Габсбургами.

У 1415 році частина території кантону стала частиною Швейцарської Конфедерації в складі кантону Берн.

10 березня — 18 квітня 1798 року територія кантону була зайнята французькими військами, після чого були утворені кантони Ааргау і Баден, об'єднані в 1803 році.

1832 року увійшов до «Конкордату Сімох».

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Ааргау складається з 11 округів, які, зі свого боку, включають 231 громаду:

Округ Адмінцентр
Аарау Аарау
Баден Баден
Бремгартен Бремгартен
Бругг Бругг
Кульм Унтеркульм
Лауфенбург Лауфенбург
Ленцбург Ленцбург
Мурі Мурі
Райнфельден Райнфельден
Цофінген Цофінген
Цурцах Цурцах

Населення

[ред. | ред. код]

Протягом декількох століть два поселення кантону — Ендінген і Ленгнау — були єдиними місцевостями Швейцарії, де дозволялося селитися євреям, але їм не дозволялося мати у власності будівлі і жити під одним дахом з християнами.

Національна (мовна) структура населення виглядає таким чином:

Іноземці становлять 19,4 % населення. За віросповіданням структура населення представлена такими конфесіями:

Економіка

[ред. | ред. код]

Сільгоспугіддя кантону — одні з найродючіших у Швейцарії. Розвинене скотарство і виноградарство. У кантоні також розвинена промисловість, зокрема такі галузі, як електроінженерія, виробництво точних інструментів, заліза, сталі і цементу. У кантоні розташовані три з п'яти атомних електростанцій Швейцарії, а також численні гідроелектростанції, у зв'язку з чим його часто називають «енергетичним кантоном». Добре розвинений туризм, оскільки кантон багатий на джерела мінеральних вод. Багато старовинних замків і музеїв: Історичний музей, Музей поліції, Музей електрики (усі — м. Аарау) та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ААРГАУ // (unspecified title) / под ред. В. М. Котляков — 3-е изд. — Москва: Большая российская энциклопедия, 2003. — С. 7. — 903 с. — ISBN 5-85270-216-1
  2. Ааргау // А — Аколла — 1926. — Т. 1. — С. 34.
  3. Bilanz der ständigen Wohnbevölkerung nach Kanton, definitive Jahresergebnisse, 2018Федеральне статистичне відомство.
  4. Аарґау. ВУЕ (укр.). Процитовано 14 жовтня 2024.
  5. а б ВУЕ

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ааргау