Абагинський Архип Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абагинський Архип Георгійович
якут. Абаҕыыныскай
Abagyynyskay.jpg
Народився 7 (20) січня 1907
Abagad, Ольокмінський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Помер 22 вересня 1960(1960-09-22) (53 роки)
Якутськ, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність поет, перекладач
Сфера роботи поезія
Мова творів якутська і російська
Роки активності з 1923
Жанр поезія

Архип Георгійович Абагинський (справжнє прізвище — Кудрін; нар. 20 січня 1907, Абага — пом. 22 вересня 1960, Якутськ) — якутський радянський поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1938 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] січня 1907(19070120) року в селі Абазі Якутської області Російської імперії (тепер Олекминський улус, Республіка Саха, РФ) в селянській сім'ї. Протягом 19301932 років навчався в Іркутському педагогічному інституті. Під час навчання вступив в члени Російської асоціації пролетарських письменників і був обраний членом правління письменницької організації Східного Сибіру[1].

Вчителював у сільських школах, працював у редакціях республіканських молодіжних газет «Эдэр большевик» («Молодий більшовик») і «Бэлэм буол» («Будь готовий»), в Якутській книжковому видавництві, в комітеті по радіомовленню і в правлінні Спілки письменників Якутії. Брав участь у німецько-радянській війні, воював з Квантунською армією. Помер в Якутську 22 вересня 1960 року[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Друкувався з 1927 року. Опублікував збірки віршів і поем:

  • «Ырыа хоһоон» / «Вірші і пісні» (1927);
  • «Хардыыттан хардыы» / «Крок за кроком» (1931);
  • «Шанхай» (1933);
  • «Я — син народу» (1938)
  • «Від перемоги до перемоги» (1939);
  • «Захід і Схід» (1940-ві);
  • «Земле рідна» (1950).

Також автор книг для дітей. Вперше ввів в якутську поезію акцентний вірш.

Переклав на якутський мову твори Олександра Пушкіна, Івана Тургенєва, Максима Горького, Володимира Маяковського, Василя Лебедєва-Кумача, Корнія Чуковського, Сергія Михалкова, Агнії Барто та інших[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Іменем поета названа Абагинськая середня школа Олекминського улусу;
  • У 1977 році в селі Абазі відкритий Будинок-музей письменника[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]