Абант (цар Аргоса)
| Абант | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἄβας | |
| Посада | цар Аргоса[d] |
| Батько | Лінкей[1] |
| Мати | Гіпермнестра[1] |
| У шлюбі з | Aglaead[1] |
| Діти | Акрісій[2], Прет[3][4] і Eidomened |
Абант (грец. Άβαντας) — напівлегендарний цар Аргоса і Мікен XVI—XV століть до н. е., син Лінкея і Гіпермнестри, батько Акрісія і Пройта.
Деякі дослідники припускають, що саме Абанту належить одна із золотих поховальних масок, знайдених у так званому «поховальному колі А» у Мікенах[5]. За однією з версій міфу, став епонімом племені Абант.
В міфології[ред. | ред. код]
Нічим особливим не відрізнявся (хіба тим, що успадкував чарівний щит свого діда Даная). Будучи предком багатьох видатних героїв, він часто згадується в міфах. Коли він повідомив своєму батькові про смерть Даная, то отримав в нагороду щит свого діда, присвячений Гері.Під Троєю той щит потрапив до Енея. Цей щит здійснював різні чудеса; одного його виду було досить, щоб примусити до покори повсталий народ. Побачивши його в битві, вороги злякалися його блиску і кинулися бігти. З цією легендою в історичні імена пов'язували виникнення в Аргосі священних ігор (Герей або гекатомба), що проходили раз в п'ять років; переможці цих ігор отримували як нагороду замість вінка щит. Дружина Аглая народила йому двох синів, які стали заклятими ворогами: Акрісія і Прета. Після смерті батька абантіди поділили царство. Через Акрісія Абант став дідом Данаї і прадідом Персея . Гігін називає його батьком ще й Ідмона — віщуна, учасника походу аргонавтів (згідно з основною версією міфу, це син Аполлона); у Аполлодора згадується дочка Абанта Ідомена (дружина Аміфаона і мати ще одного віщуна, Мелампода). Деякі автори вважають, що він заснував місто Абаї в Фокіді і завоював острів Евбею. Інші ж вважають, що це зробив його тезка — син бога Посейдона і німфи Аретуса.
У літературі[ред. | ред. код]
У «Енеїді» Вергілія зустрічається етруський воїн Абант, який допомагав Енею в боротьбі за нову батьківщину троянців в Італії, у «Енеїді» герой вішає щит Абанта в храмі на мисі Акцій під час стоянки як жертву богам. Абант став важливим персонажем трагедії афінянин Феодекта «Лінкей», текст якої не зберігся.
Інші персонажі з іменем Абант[ред. | ред. код]
Гомер згадує в «Іліаді» ще одного Абанта — сина троянського віщуна Еврідаманта, хороброго захисника Трої, який разом зі своїм братом загинув в бою з аргоським царем Діомедом.
В грецькій міфології Абант―старший з шести синів елевсінського царя Келея і його дружини Метаніри, який, побачивши, як Деметра залпом випила цілий глечик ячмінного відвару, присмачене м'ятою, вигукнув: «О, як жадібно ти п'єш!» — за що та, ображена такою неповагою до старших і неповагу до богів, перетворила його в ящірку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Dictionnaire de la mythologie grecque et latine
- ↑ Любкер Ф. Acrisius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 14.
- ↑ Любкер Ф. Proetus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1108.
- ↑ А. Щ. Прэт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXVа. — С. 643.
- ↑ Фёдорова Е. В. Мифы и реальность Древней Греции. — М.: Издательство МГУ, Наука, 2005, с.83
Посилання[ред. | ред. код]
https://drevniebogi.ru/abant-abas-tsar-peloponnesskogo-argosa/ [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Краткий словарь мифологии и древностей. 2012 https://slovar.cc/ist/mifolog-drevn.html [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Публий Вергилий Марон. Энеида. — М.: Лабиринт, 2001. — 288 с.
|
|
Це незавершена стаття з давньогрецької міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |