Абель Агілар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агілар.
Ф
Абель Агілар
Абель Агілар
Абель Агілар
Особисті дані
Повне ім'я Абель Енріке Агілар Тапіас
Народження 6 січня 1985(1985-01-06)[1][2][3] (39 років)
  Богота, Колумбія
Зріст 185 см
Вага 81 кг
Громадянство  Колумбія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Колумбія «Депортіво Калі»
Номер 14
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2006 Колумбія «Депортіво Калі» 102 (3)
2005–2010 Італія «Удінезе» 2 (0)
2005 →  Італія «Асколі» 0 (0)
2007–2008 →  Іспанія «Херес» 48 (3)
2008–2009 →  Іспанія «Еркулес» 34 (9)
2009–2010 →  Іспанія «Сарагоса» 27 (4)
2010–2013 Іспанія «Еркулес» 73 (4)
2012–2013 →  Іспанія «Депортіво» 28 (3)
2013–2016 Франція «Тулуза» 49 (1)
2016 Португалія «Белененсеш» 9 (1)
2016– Колумбія «Депортіво Калі» 23 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2003–2005 Колумбія Колумбія U-20 11 (1)
2004– Колумбія Колумбія 59 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 березня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 січня 2017.

Абель Агілар (ісп. Abel Aguilar, нар. 6 січня 1985, Богота) — колумбійський футболіст, півзахисник клубу «Депортіво Калі» та національної збірної Колумбії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Агілар вихованець футбольної академії «Депортіво Калі». В основному складі дебютував 2002 року. 2005 року в складі «Депортіво» Абель став виграв чемпіонат Колумбії. Всього за команду він провів 102 матчі та забив 3 м'ячі.

У тому ж році він перейшов в італійська «Удінезе» і був одразу ж відданий в оренду в клуб Серії B «Асколі» через надлишок в заявці іноземних футболістів. Перехід затягнувся через проблеми з документами, тому Абель пропустив передсезонну підготовку та приєднався до нової команди всього на місяць. Дебютувати за «Асколі» він так і не встиг, повернувшись в розташування «Удінезе». 5 лютого 2006 року в матчі проти «Ювентуса» Агілар дебютував в Серії А, замінивши в другому таймі Антоніо Ді Натале[4].

Абель Агілар під час виступів за «Депортіво»

Через високу конкуренцію, він не зміг закріпитися в команді та почав виступати по орендах. Так з початку 2007 року і до кінця сезону 2007/08 Агілар провів у в клубі іспанської Сегунди «Хересі». А у наступному сезоні грав за інший клуб Сегунди — «Еркулес». 31 серпня 2008 року в матчі проти «Кордоби» він дебютував за нову команду[5]. 14 грудня в поєдинку проти «Тенерифе» Абель забив свій перший м'яч за нову команду[6]. За команду з Аліканте він провів 35 матчів та забив 9 м'ячів.

Наступним клубом, що орендував півзахисника, стала «Сарагоса» з Ла Ліги. 30 серпня в матчі проти «Тенерифе» він дебютував в найвищому іспанському дивізіоні[7]. 25 вересня в поєдинку проти хіхонського «Спортинга» Абель забив свій перший м'яч за нову команду[8].

Влітку 2010 року у Абеля завершився контракт з «Удінезе» і Агілар на правах вільного агента підписав повноцінний контракт з «Еркулесом», який якраз тільки вийшов до Ла Ліги. Проте зберегти прописку в еліті клуб не зумів і сезон 2011/12 Агілар знову змушений був провести в Сегунді, який команда з Аліканте завершила на четвертому місці і потрапила в плей-оф, проте виграти його не змогла і залишилась в Сегунді.

Проте Агілар не продовжив виступи в нижчому дивізіоні, бо футболістом зацікавився переможець Сегунди «Депортиво Ла-Корунья», яке саме посилювало склад для участі в Ла Лізі. 20 серпня в матчі проти «Осасуни» Абель дебютував за нову команду[9]. 27 серпня в поєдинку проти «Валенсії» Абель забив два голи і допоміг своїй команді добитися нічиєї[10]. Проте колумбійський легіонер не зміг допомогти клубу зберегти прописку в еліті і «Депортіво», посівши передостаннє 19 місце, змушене було знову опуститись в Сегунду.

Але Абель знову залишився виступати у елітному дивізіоні, підписавши влітку 2013 року контракт з французькою «Тулузою». Наразі встиг відіграти за команду з Тулузи 3 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2003–2005 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії. Всього на молодіжному рівні зіграв у 11 офіційних матчах, забив 1 гол. На початку 2003 року брав участь у чемпіонаті Південної Америки серед молодіжних команд, на якому зайняв з командою четверте місце, що дозволило збірній в кінці того ж року потрапити на молодіжний Чемпіонат світу в ОАЕ. 2 грудня в матчі групового етапу проти молодіжної команди Японії він забив гол[11]. В підсумку у складі молодіжної команди Агілар завоював бронзові медалі турніру.

2004 року Агілар був включений в заявку національної збірної Колумбії на участь у Кубку Америки в Перу. На турнірі Абель забив два голи. У матчі групового етапу проти господарів першості збірної Перу і 1/4 фіналу проти Коста-Рики, а його збірна на турнірі посіла 4 місце.

2005 року Агілар як капітан молодіжної збірної виграв домашній чемпіонат Південної Америки серед молодіжних команд, що дало змогу взяти участь у молодіжному чемпіонаті світу в Нідерландах. У тому ж році в складі основної збірної він поїхав на Золотий Кубок КОНКАКАФ у США. На турнірі він забив два голи. У матчі групового етапу проти збірної Тринідаду та Тобаго[12] та допоміг своїй команді в 1/4 фіналу пройти збірну Мексики[13]. В підсумку збірна дійшла до півфіналу, отримавши бронзові нагороди.

2011 року Агілар вдруге взяв участь у Кубку Америки, де зіграв в усіх чотирьох матчах збірної на турнірі.

Хосе Пекерман обрав Агілара для участі у Чемпіонаті світу з футболу 2014 року.[14] Свою першу гру на мундіалі провів 14 червня проти збірної Греції. Той матч став його 50-ю грою за збірну.[15]

Агілар також був обраний на Чемпіонат світу 2018 року в Росії.[16]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FBref
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ As — Madrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ Ювентус VS. Удинезе 1:0. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  5. ↑ Кордоба VS. Эркулес 0:3. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  6. ↑ Тенерифе VS. Эркулес 3:2. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
  7. ↑ Сарагоса VS. Тенерифе 1:0. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  8. ↑ Спортинг Хихон VS. Сарагоса 1:1. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  9. ↑ Депортиво Ла-Корунья VS. Осасуна 2:0. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  10. ↑ Валенсия VS. Депортиво Ла-Корунья 3:3. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  11. ↑ Япония (до 20 лет) — Колумбия (до 20 лет) 1:4. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 26 листопада 2013.
  12. ↑ Колумбия — Тринидад и Тобаго 2:0. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 26 листопада 2013.
  13. ↑ Мексика — Колумбия 1:2. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 26 листопада 2013.
  14. ↑ Colombia World Cup 2014 squad. www.telegraph.co.uk. Процитовано 6 липня 2023.
  15. ↑ Colombia back with a bang - FIFA.com. web.archive.org. 21 червня 2014. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 6 липня 2023.
  16. ↑ Gómez, John Eric (4 червня 2018). Colombia ya tiene a sus 23 mundialistas. www.elcolombiano.com (es-ES) . Процитовано 6 липня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абель_Агілар&oldid=39958994