Лосєв Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лосєв Олексій Федорович
Народився 10 (22) вересня 1893(1893-09-22)
Новочеркаськ,
Помер 24 травня 1988(1988-05-24) (94 роки)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Alma mater Московський ун-т, два факультети — філософський, класична філологія
Галузь наукових інтересів антична (давньогрецька) філософія, філологія, естетика
Заклад педагогічний інститут (через урядову заборону на працю у вищих навчальних закладах СРСР)
Вчене звання доктор филологічних наук (з 1943 р.)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Відомий завдяки: наукові праці з давньогрецької філософії, філології, естетики
Нагороди
Державна премія СРСР Орден Трудового Червоного Прапора

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Ло́сєв Олексі́й Фе́дорович (рос. Лосев Алексей Федорович, 10 (22) вересня 1893(18930922) — 24 травня, 1988) — відомий російський філософ і філолог, професор (1923), доктор філологічних наук (з 1943 р).

Життєпис. Батьки[ред.ред. код]

Народився в місті Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія. Батько — Лосєв Федір Петрович, мандрівний музика-скрипаль, випивоха, провінційний викладач в гімназії. Родину покинув, коли син був ще немовлям.

Мати — Наталя Олексіївна, дочка настоятеля місцевого храму Михаїла Архангела, особа побожна і строга, сина виховувала родина матері.

За часів Російської імперії[ред.ред. код]

  • 1911 р. — закінчив місцеву гімназію з золотою відзнакою. Здібного учня заохочували вивчати класичні мови, як нагороду за успіхи отримав вісім томів праць російського релігійного філософа В. Соловйова.

Водночас з навчанням в гімназії займався в приватній музичній школі міста Новочеркаськ, клас скрипки, у натуралізованого італійця Ф. Стаджи.

  • Навчання продовжив в Московському університеті на історико-філологічному факультеті — водночас на двох відділеннях — філософії, класичної філології. Побожний студент і прихильник музики однаково регулярно відвідував недільну службу в храмі божому та московські театри, консерваторію, концерти в Дворянському зібранні. Готував себе до кар'єри науковця. Відвідував засідання релігійно-філософського товариства імені В. Соловьова, Психологічного гуртка при Московському університеті, Академії Духовної культури у філософа Бердяєва Миколи Олександровича.
  • 1915 р. — закінчив університет. Дипломна праця Лосєва — « Світосприйняття Есхіла». Перші друковані твори науковця вийшли з друку ще за часів Російської імперії (« Два світосприйняття», «Ерос у Платона», «Про музичні почуття кохання і природи») у 1916 році. Московський університет надав йому право на закордонне відрядження до Берліна, де проходив стажування два роки.

Відвідав мати в Новочеркаську. Повернувся у Москву, де був залишений при університеті для приготування до професорської посади.

За часів СРСР. Долання хаосу[ред.ред. код]

  • 1919 р. — обраний професором у Нижньогородський університет за конкурсом.
  • 1922 р. — Одруження з жінкою — науковцем, математиком, астрономом, Валентиною Михайлівною, особою побожною і відданою. Вінчання відбулося в Сергієвім Посаді у богослова Павла Флоренського.
  • 1922 р. — професор Московської консерваторії, член Державної Академії художніх наук та Державного інституту музичної науки.
  • 19221929 рр. — створив декілька наукових праць на перетині декількох наукових дисциплін (російською — «Музика як предмет логіки», «Діалектика художньої форми», «Філософія імені», «Античний космос і сучасна наука», « Діалектика міфу»).
  • 1930 р. — арешт, бо наукова книга «Діалектика міфу» визнана ідеологічно шкідливою. Видання заборонили, заборону простягли на інші наукові праці. Відбув вісімнадцять місяців тюремного ув'язнення на сумно звісній Луб'янці, потім в Бутирках, вирок оголосили тільки у 1931 р. (десять років концтаборів.) Покарання відбував у Біломоро-Балтійському концтаборі.
  • 1930 р. — арешт дружини, вирок — п'ять років концтаборів. Покарання відбувала в Сибіру на Алтаї.

Ідеологічно шкідливими висновки філософа Лосєва визнали письменник Максим Горький та більшовицький урядовець Л. Каганович, що розцінили як громадянську смерть науковця… За три роки перебування в концтаборах Лосєв став інвалідом, значно погіршився його зір. Клопоти прихильників науковця дозволили з'єднати подружжя, дружину перевели у Біломоро-Балтійський концтабір. Лосєва дозволили звільнити достроково через інвалідність і загрозу життю у 1933 році.

Отримав дозвіл на наукову працю в радянському Московському університеті. Доктор філологічних наук з 1943 р. Ідеологічно неблагонадійного професора звільнили з університету і перевели на скромну посаду викладача класичних мов в Педагогічний інститут, де він працював роками.

  • 1954 р. — померла від хвороб дружина. Дітей подружжя не мало.

Лосєву офіційно заборонили займатися філософськими проблемами навіть часів античності. Він почав займатися суміжними науковими проблемами філології, естетики, міфології. Нові наукові твори Лосєва за кордоном визнали — феноменом.

Помер у Москві, поховання відбулося на Ваганьковському цвинтарі, де похована і його дружина.

Останнє житлове приміщення професора музеєфіковане, там зараз розташована Бібліотека історії російської філософії та культури «Дом А. Ф. Лосева» (Москва, вул. Арбат, 33/12, будівля 1.)

Вибрані твори (російською)[ред.ред. код]

  • Філософія імені, 1927
  • Античний космос і сучасна наука, 1927
  • Діалектика міфу, 1930 Діалектика міфу. — М.: Правда, 1990
  • Діалектика художньої форми, 1927
  • Музика як предмет логіки, 1927
  • Очерки античного символізму і міфології (т. 1, 1930)
  • Олимпійська міфологія в її соціально-історичному розвитку // «Наукові записки МДПІ ім. В. І. Леніна». — 1953. — Т. 72. — Вип. 3.
  • Антична міфологія в її історичному розвитку. — М., 1957.
  • Гомер. — М., 1960.
  • Антична музична естетика. — М., 1960.
  • Введення в загальну теорію мовних моделей. — М., 1968.
  • Історія античної естетики (рання класика). — М., 1963.
  • Історія античної естетики. Софісти. Сократ. Платон. — М., 1969.
  • Історія античної естетики (висока класика). — М., 1974.
  • Історія античної естетики (Аристотель і пізня класика). — М.: «Искусство», 1975.
  • Історія античної естетики (ранній эллінизм). — М.: «Искусство», 1979.
  • Історія античної естетики (пізній эллінизм). — М.: «Искусство», 1980.
  • Історія античної естетики (останні віки). — М.: «Искусство», 1988.
  • Історія античної естетики (підсумки останнього тисячоліття)
  • Елліністично-Римська естетика
  • Естетика Відродження
  • Проблема символу і реалістичне мистецтво. — М.: «Искусство», 1976.
  • Дерзання духу. — М.: Политиздат, 1988.

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

  • До питання про виникнення середньовічної діалектики на основі номіналізму // Философська думка. — 1970. — № 3. — С. 39-49.
  • Проблема соматичного значения платонівських ідей // Философська думка. — 1971. — № 6. — С. 57-68.
  • Музична естетика античного світу. — К.: Музична Україна, 1974. — 218 с.
  • Антична література / За ред. А. А. Тахо-Годі. — К.: Вища школа, 1976. — 439 с.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Бибихин В. В. Алексей Федорович Лосев. Сергей Сергеевич Аверинцев. — М.: Изд-во ин-та философии, теологии и истории св. Фомы, 2004. — 416 с. — (Bibliotheca Ignatiana). — ISBN 5-94242-008-4, 2-е издание — 2006, ISBN 5-94242-027-0
  • Тахо-Годи А. А. Лосев. — М.: Молодая гвардия, 1997. — 460 с. — (ЖЗЛ. Выпуск 742)., 2-е издание — 2007. — 535 с. — (ЖЗЛ. Выпуск 1276). — ISBN 978-5-235-03029-9
  • Лосев А. Ф., Лосева В. М. «Радость на веки»: Переписка лагерных времён. — М.: Русский путь, 2005. — 264 с. — ISBN 5-85887-184-4

Посилання[ред.ред. код]