Адольф Кетле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Кетле
Народився 22 лютого 1796(1796-02-22)[1][2][…]
Гент, Східна Фландрія, Бельгія[4][5]
Помер 17 лютого 1874(1874-02-17)[1][2][…] (77 років)
Брюссель, Бельгія[4][5]
Поховання цвинтар «Брюссель»d[6]
Країна  Бельгія
Діяльність астроном, математик, фізик, кримінолог, статистик, соціолог, викладач університету, натураліст, письменник, ботанік
Галузь математика
Alma mater Гентський університет[7]
Науковий керівник Jean-Guillaume Garnierd[7]
Відомі учні Ернст II і Альберт Саксен-Кобург-Готський
Знання мов французька[2]
Членство Лондонське королівське товариство, Academy of Science for Public Utilityd, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Леопольдина, Бельгійська королівська академія медициниd, Туринська академія наук[4] і Краківське наукове товариствоd[5]
Magnum opus Q123281070?
Посада викладач університету
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (30 травня 1839)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Ламбер Адольф Жак Кетле (фр. Lambert-Adolph-Jacques Quetelet; 22 лютого 1796, Гент — 17 лютого 1874, Брюссель) — французький та бельгійський математик, астроном, метеоролог, соціолог. Один з засновників наукової статистики.

У ранньому дитинстві виявив блискучі здібності до математики і вже у 18-ть років був учителем цього предмета в своєму рідному місті; в 1819 року, захистивши дисертацію з геометрії, був запрошений викладачем у брюссельський Atheneum. Звернувшись до вивчення фізики та астрономії, Кетле, разом з Жаном Гійомом Гарньє, заснував у 1825 р. «Correspondance mathématique et physique», незабаром отримала велику популярність у науковому світі; Кетле доводив необхідність зробити її одним з головних предметів шкільного навчання. Відвідавши Англію, Шотландію, Швейцарію, Італію і Німеччину, Кетле, в 1832 р., прийняв завідування побудованої за його планом в Брюсселі обсерваторією; в 1834 р. обраний до постійні секретарі брюссельської академії наук; викладав також астрономію і геодезію у École militaire, складався директором бельгійського статистичного бюро та головою заснованої за його ініціативи бельгійської центральної статистичної комісії[8].

Дитинство[ред. | ред. код]

Адольф Кетле народився 22 лютого 1796 року в місті Гент, що в ті часи, як і вся Бельгія належало Франції. Батько Адольфа, який перепробував ряд професій і наприкінці життя мав власну крамницю, помер, коли хлопчику було 7 років. В результаті сім'я почала зазнавати злиднів. На допомогу родині прийшли друзі батька, які допомогли Адольфу здобути хорошу освіту в місцевому ліцеї, де він проявив себе здібним учнем і, зокрема, здібності до математичних наук та малювання[9].

По закінченню ліцею йому зразу ж доводиться почати працювати і в 1813 році він одержує місце вчителя математики, граматики та малювання в приватній гімназії невеликого містечка Оденаарда.

Наукові праці[ред. | ред. код]

В доробку Кетле нараховується 65 праць присвячених статистиці. Він узагальнював різноманітні цифри, що стосувалися населення, клімату, торгівлі, бідності, освіти, злочинності та ін.

Праця Кетле «Про людину і розвиток її здібностей, або Досвід соціальної фізики» («Sur l'homme et le développement de ses facultés, ou essai de Physique sociale») (1835) помогла соціологам перейти від умоглядного виведення нічим непровірених «законів історії» до індуктивно виводимих статично розраховуваних соціальних закономірностей. Саме з цієї роботи і починає свій відлік соціологія (в терминології Кетле «соціальна фізика») як чітка, емпірично обґрунтована наука. Окрім відкриття статистичних закономірностей, концепції середніх величин, поняття соціального закону, А. Кетле визначив методологічні правила формулювання анкетних запитань. Він рекомендував ставити тільки такі запитання, які необхідні і на які можна отримати відповіді, запитання, що не викликають підозри, однаково зрозумілі всій сукупності опитуваних.[10][11]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118743171 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор
  4. а б в www.accademiadellescienze.it
  5. а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/quetelet-adolphe/
  6. Cimetière de BruxellesБрюссель.
  7. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Адольф Кетле біографія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 травня 2011. 
  9. Райхесберг Н. М. Адольф Кетле. Его жизнь и научная деятельность. СПб, 1894. Глава 1. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 30 травня 2011. 
  10. В. И. Добреньков, А. И. Кравченко. История зарубежной социологии. Научный вклад А. Кетле. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 3 червня 2011. 
  11. § 6. Емпірична соціологія: основні напрями і школи. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 3 червня 2011.