Азитроміцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Azithromycin structure.svg
Азитроміцин
Систематизована назва за IUPAC
(2R,3S,4R,5R,8R,10R,11R,12S,13S,14R)-2-ethyl-3,4,10-trihydroxy-3,5,6,8,10,12,14-heptamethyl-15-oxo-11{[3,4,6-trideoxy-3-(dimethylamino)-β-D-xylo-]oxy}-1-oxa-6-azacyclopentadec-13-yl 2,6-dideoxy-3-C-methyl-3-O-methyl-α-L-ribo-hexopyranoside
Класифікація
ATC-код J01FA10
PubChem 55185
Хімічна структура
Формула C38H72N2O12 
Мол. маса 748,984 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність перорально 37% ,в/в 37-50%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2-4 доби
Екскреція Жовч ~50%,Нирки ~12%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СУМАМЕД,
«ПЛІВА Хрватска д.о.о.»,Хорватія
UA/2396/04/01
04.08.2010-04/08/2015
АЗИЦИН
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна
09.12.2013-09/12/2018[1]


Азитроміцинантибіотик, що належить до групи макролідів — азалідів.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Азитроміцин — антибіотик, що діє бактеріостатично, інгібуючи синтез бактеріального білка за рахунок зв'язування з 50S-субодиницею рибосом. Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До азитроміцину чутливі стрептококи, метицилінчутливі стафілококи, хламідії, легіонелли, клостридії, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, пастерелла, фузобактерії, Porphyromonas, бліда спірохета, лістерія, борелія, нейсерії, сальмонели, шиґелли, єрсінії, Escherichia coli, Bordetella pertussis, Helicobacter pylori, мікоплазми, пептококи, пептострептококи. Нечутливими до азитроміцину є метицилінрезистентні стафілококи, ентерококи, більшість анаеробних бактерій.

Фармакодинаміка[ред.ред. код]

Як і після внутрішньовенного введення препарату, так і після прийому всередину максимальна концентрація в крові досягається за 2-3 години. Азитроміцин швидко розподіляється в тканинах організму(концентрація препарату в 50 раз вищі в тканинах, ніж в плазмі). Біодоступність при прийомі всередину 37%, при внутрішньовенному введенні — до 50%. Антибіотик добре проникає в тканини дихальних шляхів, в тканини сечостатевої системи, в шкіру та м'які тканини. Препарат має здатність накопичуватись в лейкоцитах(як гранулоцитах, так і в моноцитах і макрофагах), що пояснює високу активність до внутрішньоклітинних збудників. Період напіввиведення препарату становить 2-4 доби, висока концентрація препарату в організмі зберігається протягом 5-7 днів після його відміни. Виводиться азитроміцин з організму переважно з жовчю (50% дози) і нирками (12% дози).

Показання[ред.ред. код]

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

  • інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
  • інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
  • інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози.
  • генітальні інфекції тяжкого перебігу;
  • інфекції будь-якої локалізації, викликані атиповими збудниками (мікоплазми, хламідії).

Протипокази[ред.ред. код]

Підвищена чутливість до азитроміцину або інших макролідних антибіотиків, тяжкі порушення функції печінки та нирок.

Побічна дія[ред.ред. код]

При застосуванні азитроміцину спостерігаються наступні побічні ефекти :

Крім цього, відмічається біль у місці внутрішньовенної ін'єкції та місцева реакція.

Форми випуску[ред.ред. код]

Азитроміцин випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,5 г, таблеток по 0,125 г, 0,25 і 0,5 г, а також у вигляді порошку для приготування суспензії.

Торгові назви лікарських препаратів, що містять азитроміцин[2][ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]