Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво

Азійсько-Тихоокеанське
економічне співробітництво
АТЕС, англ. *APEC*
Члени	21
Заснована	1989
Штаб-квартира	Сінгапур
Веб-сайт	http://www.apec.org
	; Члени АТЕС'у помічені зеленим.

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (англ. The Asia-Pacific Economic Cooperation, скорочено АТЕС, англ. APEC) — форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований у 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як Європейський Союз та Північноамериканської зони вільної торгівлі, що існують в інших регіонах світу. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка держав-членів становить 40,5 % планетарного населення, 54,2 % ВВП та 43,7 % міжнародної торгівлі.^[1]

Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується поміж всіма державами. Специфічною особливістю є дрес-код — національні костюми держави господаря.

Економіки-учасниці[ред. | ред. код]

До АТЕС входить 21 член, це більшість з-поміж держав, що омиваються Тихим океаном. Організація є однією із небагатьох куди входить Тайвань (хоча й під кострубатою назвою Китайський Тайпей), при цьому за цілковитої згоди материкового Китаю. Та на догоду Піднебесній щодо членів використовується термін «економіки-учасниці» замість звичнішого «держави-учасниці».


Економіка-член	рік вступу
Австралія	1989
Бруней	1989
Індонезія	1989
Канада	1989
Малайзія	1989
Нова Зеландія	1989
Південна Корея	1989
Сінгапур	1989
США	1989
Таїланд	1989
Філіппіни	1989
Японія	1989
Гонконг, КНР	1991
КНР	1991
Тайвань	1991
Мексика	1993
Папуа Нова Гвінея	1993
Чилі	1994
В'єтнам	1998
Перу	1998
Росія	1998

Індія, попри те що не омивається Тихим океаном також робила запит щодо членства в організації. Попервах її заявку підтримали США, Японія та Австралія. Але з низки причин її не прийняли до організації, та було оголошено про мораторій на прийняття нових членів до кінця 2010 року.

Окрім Індії, ще з десяток держав висловили бажання приєднатися. Зокрема: Монголія, Пакистан, Лаос, Бангладеш, Коста-Рика, Колумбія, Еквадор. Також Гуам, за прикладом Гонконгу та Китаю намагається стати повноправним членом окремим від США.

Принципи діяльності[ред. | ред. код]

Рівноправне партнерство;
Схильність до відкритого діалогу й досягнення консенсусу у обговоренні найважливіших проблем;
Взаємовигода економічного співробітництва з урахуванням країн, що розвиваються.

Організаційна структура[ред. | ред. код]

Зустрічі на вищому рівні
Міністерські зустрічі
Зустрічі старших посадових осіб
Група видатних діячів
Тихоокеанський діловий форум
Комітет торгівлі та інвестицій
Бюджетно-адміністративний комітет
Робочі групи
Секретаріат
Економічний комітет

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ стаття "Про АТЕК", на офіційному сайті організації ((англ.)). Архів оригіналу за 2010-11-19. Процитовано 2010-10-17.

Література[ред. | ред. код]

А. М. Копистира. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

Посилання[ред. | ред. код]

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво // ВУЕ
Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.

[APEC-1] стаття "Про АТЕК", на офіційному сайті організації ((англ.)). Архів оригіналу за 2010-11-19. Процитовано 2010-10-17.

[1]