Ай Вейвей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ай Вейвей
кит. 艾未未
Народився 18 травня 1957(1957-05-18)[1][2][3] (66 років)
Пекін, КНР[1][4][…]
Країна  КНР[6]
Національність китайці поза Китаємd[4][7]
Діяльність дизайнер, громадський активіст, архітектор, скульптор, художник, кінорежисер, правозахисник, фотограф, митець, унаочнювач
Галузь мистецтво[8], образотворче мистецтво[8], архітектура[8], Концептуальне мистецтво[8], активізм[8] і участь горожанd[8]
Alma mater Нова школа дизайну Парсонсаd (1983)[9][10], Ліга студентів-художників Нью-Йорка (1986), Пекінська кіноакадеміяd, Пенсільванський університет і Університет Каліфорнії (Берклі)
Знання мов китайська[11]
Членство Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв і The Stars Art Groupd
Напрямок Концептуальне мистецтво[4][12]
Жанр скульптура, інсталяція[4], Інсталяція[d][13] і соціально-артистичний проєктd[13]
Magnum opus Насіння соняшнка
Батько Ай Цін
У шлюбі з Лу Цінd[14]
Нагороди
IMDb ID 2675885
Сайт aiweiwei.com

Ай Вейвей (англ. Ai Weiwei; кит. 艾未未; * 28 серпня 1957, Пекін) — китайський представник сучасного мистецтва, художник, скульптор, фотограф та громадський активіст. Відомий, зокрема, своєю відкритою критикою китайського уряду стосовно дотримання прав людини, за що зазнавав переслідувань. Провадив дослідження корупції в уряді, зокрема розслідував шкоду, завдану корупцією при будівництві шкіл у Сичуані[en], коли під час землетрусу 12 травня 2008 року зруйнувалися так звані tofu-dreg[en] школи, збудовані для простих людей, що викликало хвилю протестів згорьованих батьків, чиї діти загинули. В 2011 році Ай Вейвей був заарештований в Столичному аеропорту Пекіна і був затриманий на 81 день без жодних висунутих офіційних звинувачень.[15]

Біографія[ред. | ред. код]

Ай Вейвей народився в Пекіні як син китайського опозиційного поета Ай Цін (англ. Ai Qing, в оригіналі Jiang (蔣)). У 1958 році його сім'ю за критику комуністичного режиму з однорічним на той час Ай було заслано до трудового табору в провінцію в Північному Китаї (Beidahuang, Хейлунцзян). Згодом, у 1961 році, вони були заслані в Шихезі в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, Маньчжурія, де жили 16 років.

Життя в Америці[ред. | ред. код]

Від 1978 року навчався в Пекінській кіноакадемії[en] разом з режисерами Чень Кайге та Чжан Їмоу. В тому ж 1978 році був одним з засновників мистецької групи «Зірки», разом з Ma Desheng, Wang Keping, Huang Rui[en]Li Shuang[en]Ah Cheng[en] та Qu Leilei[en]. Група розпалася в 1983, але Ай Вевей продовжував брати участь в регулярних шоу групи Зірки,[16] а також в ретроспективній виставці в Пекіні у 2007 році «Походження бачення»[17]. Між 1981 та 1993 проживав в США, перші декілька років жив у Філадельфії й Сан Франциско. Вивчав англійську мову в університеті Пенсильванії і в Каліфорнійському університеті Берклі. Потім переїхав в Нью-Йорк, де недовго навчався в Школі дизайну Парсонс[en]. Ай прослухав курси Ліги студентів-художників у Нью-Йорку в 1993—1996 рр., де вчився разом з Брюсом Дофманом, Кноксом Мартіном і Річардом Поусет-Дартом. Він пізніше кинув школу, і жив, малюючи портрети на вулиці й за випадкові підробітки. В цей період часу Ай Вейвей під впливом Марселя Дюшана, Андрія Ворхоли та Джаспера Джонса[en] почав створювати концептуальне мистецтво видозмінюючи «готові об'єкти».

Під час проживання в Нью-Йорку, відвідуючи поетичні зустрічі, Ай Вейвей подружився з поетом-бітником Аланом Гінзбергом, який прочитав на одній з них декілька поем про Китай. Гінзберг поїхав до Китаю, де зустрівся з батьком Ай, поетом Ай Ціном і став його другом.

10 років живучи в Іст-Віледжі, Манхеттен, Нью-Йорк, Ай Вейвей не розставався з фотоапаратом, в результаті вибрана колекція стала відомою як Нью-Йоркські фотографії[18].

В той самий час Ай Вейвей пристрасно захоплюється грою в карти блекджек і є частим відвідувачем казино в Атлантік-сіті.

Він все ще розглядається в азартних іграх як найвищий професійний блекджек-гравець відповідно до статті, опублікованої на сайті blackjackchamp.com.

Повернення до Китаю[ред. | ред. код]

1993 року повернувся до Пекіна через хворобу батька.

У Пекіні він допомагає встановитися авангардній мистецькій комуні Beijing East Village[en], а також видає трилогію книг з китайським куратором Фенг Бої[en] (Feng Boyi): Книга з чорною обкладинкою (1994 р.), Книга з білою обкладинкою(1995 р.), Книга з сірою обкладинкою(1997 р.).

В 1999 році Ай Вейвей переїхав на північний схід Пекіна в район Caochangdi[en], який має дуже драматичну історію і постраждав під час створення колгоспів після Культурної революції (Великої пролетарської революції) і побудував будинок — мистецьку студію, його перший сільськогосподарський проєкт. Згідно зі своїм інтересом до архітектури у 2003 році він заснував студію FAKE Design. У 2000 році він один з кураторів мистецької виставки «Fuck off» разом з Фенг Бої, Шанхай.

Ай пошлюбив акторку Лі Квінг і має сина з позашлюбних відносин.

Політична активність і контраверсії[ред. | ред. код]

Інтернет діяльність[ред. | ред. код]

У 2005 році Ай Вейвей був запрошений до блогерської діяльності на найбільшій платформі в Китаї Sina Weibo. Він запостив свій перший блог 19 листопада. За 4 роки він запустив «стійкий потік крихітних соціальних коментарів, критики державної політики, думок про мистецтво та архітектуру, автобіографічні твори».[19] Блог був закритий 28 травня 2009 року. Після цього Ай Вейвей щодня 8 годин постить на Twitter платформі. Переважно він писав китайською, використовуючи акаунт @aiww. 31 грудня 2013 року Ай оголосив, що він більше не буде твітити, але акаунт нагадував про себе ретвітами й інстаграмними постами.

Ай Вейвей підтримував міжнародну петицію про амністію іранського кінорежисера Хосейна Райябйана[en] (Hossein Rajabian) і його брата, музиканта Мехді Раджабяна (Mehdi Rajabian) і постив новини на Твіттері.

Творчість[ред. | ред. код]

У своїх роботах Ай Вейвей коментує значні зміни в китайському суспільстві через економічний підйом. Ай Вейвей консультував швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron Architekten для створення Пекінського національного стадіону для Олімпійських ігор 2008 року.

Премії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #129428205 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Ai Weiwei — 2013. — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B2230827
  3. Encyclopædia UniversalisEncyclopædia Britannica.
  4. а б в г http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=weiwei&role=&nation=&prev_page=1&subjectid=500125586
  5. Artnet — 1998.
  6. Museum of Modern Art online collection
  7. Зведений список імен діячів мистецтва
  8. а б в г д е Czech National Authority Database
  9. Ai Weiwei // Interview / N. HaramisNYC: 2013. — ISSN 0149-8932
  10. https://www.newschool.edu/parsons/notable-alumni/
  11. CONOR.Sl
  12. http://vocab.getty.edu/page/ulan/500125586
  13. а б https://art21.org/artist/ai-weiwei/
  14. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  15. China Baffled by Support for Imprisoned Activist Ai Weiwei. VOA (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  16. The Stars: Ten Years [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]. 1989 (Hanart Gallery, Hong Kong and Taipei)
  17. Ai Weiwei. Widewalls. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  18. Tancock, John. «Prelude: Ai Weiwei in New York», in Ai Weiwei: New York Photographs 1983—1993. Three Shadows Photography Art Center, Beijing and Chambers Fine Art, Beijing/New York, 2010.
  19. Ai Weiwei's Blog: Writings, Interviews, and Digital Rants 2006—2009. Cambridge, MA: MIT Press.

Посилання[ред. | ред. код]