Аксіоми Ейленберга — Стінрода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У [математика|математиці]], зокрема в алгебричній топології, аксіоми Ейленберга — Стінрода є властивостями, яким задовольняють деякі теорії гомологій топологічних просторів. Найвідомішим таким прикладом є сингулярні гомології.

Теорію гомології можна визначити як послідовність функторів, що задовольняють аксіоми Ейленберга — Стінрода. Аксіоматичний підхід, розроблений у 1945 році, дозволяє довести важливі результати, такі як послідовність Маєра — Вієторіса, що є загальними для всіх теорій гомологій, що задовольняють аксіоми.

Якщо опустити аксіому розмірності (описану нижче), то решта аксіом визначають те, що називається надзвичайною теорією гомології. Надзвичайні теорії когомології вперше виникли в K-теорії та кобордизмі .

Аксіоми

[ред. | ред. код]

Аксіоми Ейленберга — Стінрода застосовуються до послідовності фукторів з категорії пар топологічних просторів до категорії абелевих груп разом із натуральним перетворенням що називається граничним відображенням (тут позначає . Аксіоми:

  1. Гомотопія: гомотопні відображення породжують те саме відображення в гомології. Тобто, якщо є гомотопним до то їх індуковані гомоморфізми є однаковими.
  2. Точність: Якщо є парою топологічних просторів і U — підмножина A така, що замикання U міститься у внутрішності A, то відображення включення породжує ізоморфізм на групах гомології.
  3. Розмірність: Нехай P — одноточковий простір; тоді для усіх
  4. Адитивність: Якщо диз'юнктне об'єднання множини топологічних просторів тоді
  5. Точність: Кожна пара індукує довгу точну послідовність у гомології через включення  :

Якщо P — простір з однією точкою, то називається групою коефіцієнтів. Наприклад, сингулярна гомологія (взята з цілими коефіцієнтами, як це найчастіше) має як коефіцієнти цілі числа.

Наслідки

[ред. | ред. код]

Деякі факти про групи гомології можуть бути виведені безпосередньо з аксіом, наприклад, той факт, що гомотопічно еквівалентні простори мають ізоморфні групи гомології.

Гомологію деяких відносно простих просторів, таких як n-сфери , можна обчислити безпосередньо з аксіом. Також можна легко показати, що (n - 1)-сфера не є ретрактом n-кулі. Це використовується в доведенні теореми Брауера про нерухому точку.

Аксіома розмірності

[ред. | ред. код]

"Гомологічна" теорія, що задовольняє всі аксіоми Ейленберга-Стінрода, крім аксіоми розмірності, називається надзвичайною теорією гомології (двоїсто є також надзвичайна теорія когомологій). Важливі приклади таких гомологій і когомологій були знайдені в 1950-х роках, такі як топологічна К-теорія та теорія кобордизму, які є надзвичайними когомологічними теоріями, і двоїсті для них теорії гомологій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Eilenberg, Samuel; Steenrod, Norman E. (1945). Axiomatic approach to homology theory. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 31: 117—120. doi:10.1073/pnas.31.4.117. MR 0012228. PMC 1078770. PMID 16578143.
  • Eilenberg, Samuel; Steenrod, Norman E. (1952). Foundations of algebraic topology. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. MR 0050886.
  • Bredon, Glen (1993). Topology and Geometry. Graduate Texts in Mathematics. Т. 139. New York: Springer-Verlag. doi:10.1007/978-1-4757-6848-0. ISBN 0-387-97926-3. MR 1224675.