Альґіз

Альґіз (нім. Elhaz, англ. Algiz) — п'ятнадцята руна германського Старшого (першого) Футарка. Передавала звук [z] (припускається також фонетичне значення [ks]). Традиційно називається альґізом, бо згідно класифікації Гвідо фон Ліста йде під назвою нім. Mann; Mond (людина, чоловік; Місяць, мати; порожній — мертвий)^[1].

Ця руна відома у двох формах — прямій та перевернутій. У загальнонімецькому та англосаксонському футарках вона вживається лише у прямому становищі. Однак у більшості скандинавських футарків вона фігурує в обох різновидах, причому у прямій має фонетичну відповідність «М» і називається «Маннар» (MannaR), тобто виявляється тотожною руні Манназ. У перевернутій формі в скандинавських рунічних рядах вона позначає звук, середній між r і z, надаючи слову відтінок магічного звучання. Наприклад, ісландське слово AsgardR записувалося поруч рун Ансуз, Совуло, Гебо, Ансуз, Дагаз і Альгіз, причому Альгіз зображувалася перевернутою і трохи більшою, ніж інші руни. Можливо, це робилося для того, щоб відрізнити звичайну «літерну» руну від руни магічного звуку.

Значення[ред. | ред. код]

Значення руни невідоме. Однак існує припущення, що вона означає «лось»^[2], очерет (осока)^[3]. Умовна назва заснована на прочитанні рунічного імені в англо-саксонській поемі^[en]. Вільгельм Грімм уперше запропонував прочитати її як eolh або eolug, тобто «лось».^[4]

Найдавніше значення цієї «примордиальної категорії» — руна «захисту»^[3], «лосина осока»^[5]. Бо лось вважався могутнім оберегом. Руна, що, як вважалось, може створювати енергетичні канали навколо себе.

Пряме примордиальне значення: захист, щит. Захищена схованка, можливість захищати себе або інших. Відбиття зла, опікун, оберігання. Зв'язок з богами: (Аси і Вани), схід нового дня, вищі цілі. Правдивість власних інстинктів. Досягнення успіху або його закріплення, виграного чи набутого.

Слідування за іншим. Гострота уваги, глибина розуміння та швидкість реакцій будь-якого діяча обмежені, але завжди є хтось спостережливіший, досвідченіший, швидший, за ким можна слідувати собі на користь.

Протилежне до нього примордиальне значення: прихована загроза, використання вищими силами, втрата божественного зв'язку. Табу, заборона, попередження.

Часто використовувалася для нанесення на зброю та в геральдиці.

Див. також[ред. | ред. код]

Слов'янські руни
Руни Одіна
{{Script}} — шаблон для відображення рунічної писемності.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Гвидо фон Лист, «Тайна рун [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]» — г. Москва, изд. «Гелиос»-«София», 2001 г. — С.54-56
↑ Ральф Х. Блюм, «Книга рун» (Руны викингов), изд. София, г. Москва, — С.131
↑ ^а ^б Ральф Х. Блюм, «Книга рун» (Руны викингов), изд. София, г. Москва, — С.187
↑ Wilhelm Karl Grimm. Über deutsche Runen, 1821
↑ Эдред Торссон, «Источник судьбы», изд. «Гелиос», изд. «София», г. Москва, 2002 г. — С.72-73

Джерела[ред. | ред. код]

Ральф Х. Блюм, «Книга рун» (Руны викингов), под общ. ред. Платова Антона, пер. с англ. Ласточкин С. Е., Фаминская Т. В., изд. «София», г. Москва, 2000 г. — 192 с. ISBN 5-220-00334-8 (рос.)
Гвидо фон Лист, «Тайна рун [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]», общая редакция Антона Платова, перевод с англ. Л. Колотушкиной, — г. Москва, изд. «Гелиос»-«София», 2001 г. — 144 с. ISBN 5-220-00439-5, ISBN 5-344-00095-2. (рос.)
Эдред Торссон, «Источник судьбы» (научно-популярное издание), под общ. ред. Платова Антона, пер. с англ. Емельяновой М., Коровина М., изд. «Гелиос», изд. «София», г. Москва, 2002 г. — 176 с. ISBN 5-344-00079-0 (рос.)
Эдред Торссон. Северная магия. — Киев : «София», 1997. — С. 256. — (Мистерии германских народов) — ISBN 966-7319-01-6. (рос.)
Stephen Edred Flowers (pen-name «Edred Thorsson»), «Runecaster's Handbook (At the Well of Wyrd)», Samuel Weiser Inc., York Beach, 1988 (англ.)
Stephen Edred Flowers (pen-name «Edred Thorsson»), «The Secret of the Runes», Destiny Books. 1988. ISBN 0-89281-207-9. (англ.)
Guido von List, «Das Geheimnis der Runen». [Vienne. 1908. (нім.)