Американці німецького походження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Американці німецького походження дуже часті в США; блакитним кольором позначені округи, в яких за результатами перепису 2000 року переважає населення німецького походження

Американці німецького походження або Американські німці (англ. German American, нім. Deutschamerikaner) — громадяни Сполучених Штатів Америки, які мають повне або часткове німецьке походження. За оцінками демографів та даними національних переписів, 50 мільйонів американців (17 % від загального їх числа) мають повне або часткове німецьке походження (друга за чисельністю етнічна група США після латиноамериканців)[1][2][3][4][5][6][7].

Історія[ред. | ред. код]

Незважаючи на спочатку британську колонізацію регіону і абсолютне переважання англійських іммігрантів на початковому етапі історії США, саме німецька імміграція стала переважаючою в 1840—1900 роках. Незважаючи на поступову втрату рідної мови, німецькі іммігранти були настільки впливовими і численними, що істотно вплинули на формування всіх аспектів сучасного життя. Ключ до розуміння культури США тоді і зараз багато в чому лежить у розумінні традицій, звичаїв і причин німецької імміграції. З часом американці німецького походження становили найчисленнішу групу населення США. Німці включали в себе досить багато різних підгруп з різними релігійними і культурними цінностями[8].

XVII століття[ред. | ред. код]

Перші німці з'явилися на території США ще в 1607 році, в Джеймстауні штат Вірджинія, разом з першими англійськими колоністами[9][10][11][12]. Перше постійне німецьке поселення Германтаун було засновано 6 жовтня 1683 недалеко від Філадельфії[13]. Велика кількість німців мігрували в період з 1680-х до 1760-х років, в основному в Пенсільванію. Вони мігрували в Америку з цілого ряду причин[13]. Більшість з них були лютерани або німецькі реформатори; багато належали до невеликих релігійних сект, таких як меноніти. Німецькі католики не прибували у великій кількості до війни 1812 року[14].

XVIII століття[ред. | ред. код]

Кількість німецьких переселенців значно зросла в 1680-1760-х роках, коли малоземелля, релігійні та військові конфлікти змушували німецьких переселенців (в основному, звичайно, фермерів і дрібних міських ремісників) переїжджати в США, де їх приваблювала велика кількість вільної землі. До 1790 року, за даними першого перепису населення незалежних США, люди німецького походження становили 9 % білого населення, хоча деякі американські діячі скептично ставилися до їх масового приїзду і компактного проживання, оскільки вважали, що вони погано асимілюються. Тим не менш, через свою генетичну та мовну спорідненість з англосаксами німці (а також голландці і скандинави) вважалися єдиною більш-менш прийнятною категорією іншомовних мігрантів в США, так як офіційно визнавалися білими.

XX століття[ред. | ред. код]

У квітні 1917 року Конгрес проголосував за оголошення війни Німеччині[15]. Частина американців німецького походження покинула країну і повернулася до Німеччини. Близько 1 % з 480 тисяч іноземців німецького походження було кинуто у в'язниці за підозрою в шпигунстві на користь Німеччини[16]. Тисячі іноземців були змушені купувати облігації військових позик, щоб продемонструвати свою лояльність США[17]. Відомі також випадки лінчування етнічних німців[18]. У громадській думці панувала фобія всього німецького[19].

Чисельність і розселення[ред. | ред. код]

За оцінками демографів та даними національних переписів, приблизно від 42 до 58 мільйонів американців (17-20 % загального їх числа) мають повне або часткове німецьке походження (для порівняння, число німців у Німеччині — близько 75 мільйонів чоловік). Німецькі прізвища зустрічаються серед сучасних, в тому числі відомих американців дуже широко. Для порівняння, близько 28-35 мільйонів американців мають англійське походження. Звичайно, процеси асиміляції в середовищі німців США вже прийняли необоротний характер, хоча культура і традиції німців у їх дещо архаїчній формі зберігаються в США.

Мова[ред. | ред. код]

У 1860—1917 роках німецька мова була вельми поширеною на теренах проживання німецької громади. Але після вступу США в Першу світову війну на боці британців (1917), майже все навчання німецькою закінчилось, як і більшість церковних служб цією мовою[20]. До Першої світової війни німецька мова уживалася в системі освіти США ба й претендувала на статус регіональної в ряді штатів та округів.

У XX столітті число американських німців, які говорять німецькою і вважають її рідною, неухильно падало. Лише в період з 1980 по 2007 рік зниження склало 30 % — з 1,6 до 1,1 млн осіб[21]. Унаслідок того, що імміграція німців до США носила масовий характер і тривала кілька століть, розподіл німецькомовних набув високого ступеню розсіювання країною, тож на райони з найбільш високою концентрацією нащадків вихідців з Німеччини до 2010 року припадало лише 15 % усіх американців німецького походження, які продовжували користуватися рідною мовою[22].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Census 2009 ACS Ancestry estimates. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 19 травня 2016.
  2. Sharing the Dream: White Males in a Multicultural America [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.] By Dominic J. Pulera.
  3. Reynolds Farley, 'The New Census Question about Ancestry: What Did It Tell Us?', Demography, Vol. 28, No. 3 (August 1991), pp. 414, 421.
  4. Stanley Lieberson and Lawrence Santi, 'The Use of Nativity Data to Estimate Ethnic Characteristics and Patterns', Social Science Research, Vol. 14, No. 1 (1985), pp. 44-6.
  5. Stanley Lieberson and Mary C. Waters, 'Ethnic Groups in Flux: The Changing Ethnic Responses of American Whites', Annals of the American Academy of Political and Social Science, Vol. 487, No. 79 (September 1986), pp. 82-86.
  6. Mary C. Waters, Ethnic Options: Choosing Identities in America (Berkeley: University of California Press, 1990), p. 36.
  7. From Census Bureau, "S0201. [Архівовано 13 лютого 2020 у Archive.is]
  8. Paul Kleppner, The Third Electoral System, 1853—1892: Parties, Voters, and Political Cultures (1979) pp 147-58 maps out the political beliefs of key subgroups.
  9. Grassl, Gary Carl (June–July 2008), Tour of German-American Sites at James Fort, Historic Jamestown (PDF), German-American Journal, 56 (3): 10, About 1% of the more than 700,000 objects catalogued by archaeologists at Jamestown so far bear words. More than 90% of these words are in German[недоступне посилання з лютого 2019]
  10. Where it All Began - Celebrating 400 Years of Germans in America, German Information Center, архів оригіналу за 16 листопада 2008, процитовано 26 травня 2009
  11. Celebration of the 400th Anniversary of the First Germans in America, April 18, Reuters, 25 березня 2008, архів оригіналу за 21 січня 2010, процитовано 26 травня 2009
  12. Jabs, Albert E. (June–July 2008), 400 Years of Germans In Jamestown (PDF), German-American Journal, 56 (3): 1, 11[недоступне посилання з лютого 2019]
  13. а б First German-Americans, архів оригіналу за 9 травня 2020, процитовано 5 жовтня 2006
  14. Conzen, Kathleen (1980), Germans, у Stephan Thernstrom (ред.), Harvard Encyclopedia of American Ethnic Groups, Belknap Press, с. 407
  15. John M. Cooper.
  16. The War Department: Keeper of Our Nation's Enemy Aliens During World War I [Архівовано 12 вересня 2006 у Wayback Machine.] by Mitchel Yockelson.
  17. Get the Rope! Anti-German Violence in World War I-era Wisconsin, History Matters, George Mason University, архів оригіналу за 11 червня 2016, процитовано 1 серпня 2008
  18. Hickey, Donald R. (Summer 1969), The Prager Affair: A Study in Wartime Hysteria, Journal of the Illinois State Historical Society: 126—127
  19. Frederick C. Luebke, Bonds of Loyalty: German Americans During World War I (1974)
  20. Hawgood, John (1970, 1940), The Tragedy of German-America, New York: Arno Press
  21. Бюро перепису США, 2010, с. 6.
  22. Бюро перепису США, 2010, с. 11.

Посилання[ред. | ред. код]