Анадиплозис
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Анади́плозис[1] (з грец. ἀναδίπλωσις — «повторення, подвоєння»), зіткнення — це стилістичний засіб повторення останнього слова або групи слів одного речення на початку наступного речення.
|
Наприклад: Ха! Як як ж тебе висміюю! / Висміюєш? Боже збав! (Шиллер). | 
|
|
|
Наприклад: Кораблем грається вітер і хвиля, / Вітер і хвиля граються безсердечно. (Ґете). |
|
Ця стилістична фігура — сполука епіфори з анафорою «ланцюговим зв'язком» чи конкатенацією (від лат. catena — ланцюг).
Серед інших назв цього засобу — «акромонограма» (грец. akros — зверхній, зовнішній; mono — один; gramma — риска, знак, напис)[2]. Також вживається термін «епістрофа».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Термін запропонував О. Квятковський
Література[ред. | ред. код]
- Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КДЛУ, 1998. — 12 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- 393/mode/1up?view=theater Епістрофа; Зіткнення, або Анадиплосис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 341; 393.
- Включення або Епістрофа // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 108. — 634 с.
| ||||||||