Антанаклаза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антанакла́за, антанакласис[1] (дав.-гр. ἀντανάκλασις ‘відбиття, луна; використання слова у зміненому значенні’[2]) — стилістична фігура, яка полягає в повторенні того самого слова у різних значеннях,[3] або вживанні омонімів чи омонімічних форм різних слів, наприклад:

На гору вилізши, звелів собі: Гори!
І злізти вже не міг до ближніх із гори.

Б. Кравців

Повторюватися може не лише слово, а й фраза, але кожного разу з іншим значенням.

Синоніми: дистинкція (лат. distinctio ‘розрізнення, відмітна ознака’), діафора (дав.-гр. διαφορά ‘різниця, відмінність’).

Особливості[ред.ред. код]

Антанаклазу можна також визначити як каламбур, виражений синтагматично[4], на відміну від власне каламбура, що є парадигматично вираженою структурою.

Антанаклаза має спільни риси з метафорою: метафора базується на двозначності, порушенні мовної норми, правил коду та ізотопії (недвозначності); в антанаклазі має місце половинчатий процес — правила лексичного коду дотримуються, але ізотопія відсутня.[5]

Використання[ред.ред. код]

Антанаклаза вживається для створення каламбуру, двозначних висловів, омонімічних — так званих каламбурних чи тавтологічнихрим[1]. В антанаклазі може використовуватися повторення того самого слова в тій самій граматичній формі, але при цьому вживатися різні смислові відтінки і лексичні значення цього слова,[6][7] так само можуть використовуватися омоніми, омоформи чи омофони (але не омографи).

Приклади в українській мові[ред.ред. код]

У народній творчості[ред.ред. код]

Прислів’я і приказки:

Ах ті діти, де ж іх діти?
Три разів три — дірка буде.
Погана та мати, що не хоче дитя мати.

Скоромовки:

Семен сіно віз — не довіз: лишив сани — узяв віз.
По́ля поле поливає, поле й переполює.

У літературі[ред.ред. код]

Омоніми:

Грицю вже не до коси:
Виплив човен з-за коси,
В нім русявих дві коси.
Батько сердиться: «Коси!
В човна очі не коси[8]

О. Різників

Омоформи:

Думи мої, думи мої, квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?

Т. Шевченко

Як зустріну Лізу —
Цілуватись лізу.

О. Різників

У селі Суха Ліщина
Баба є Капітоліна.
Звуть її тут просто Капа,
Самогон у баби капа.

—М. Карпов[9]

Лукаш (простягаючи руки до неї)
Ой скажи, дай пораду,
як прожити без долі!
Доля (показує на землю в нього під ногами)
Як одрізана гілка,
що валяється долі!

Леся Українка «Лісова пісня»

Звірят за списком став звіряти
Немає одного звіряти.

О. Різників

Омонім разом з омоформою:

Повз хату, повз тин і повз клуб
Чорнющого диму повз клуб.[10]

О. Різників

Омофони:

У стоніжок
По сто
Ніжок.
Всі сто
Милися,
Всі стомилися.

Г. Бойко

Приклади в інших мовах[ред.ред. код]

Через те, що полісемія та омонімія є мовними універсаліями[11][12], антанаклаза поширена в багатьох мовах. Наприклад, до антанаклази можна віднести відомий латинський вислів:

лат. Arbor mala, māla mala ‘Погане дерево — погані плоди’ (букв. яблука)[13]

Відомий парадокс Паскаля побудовано на антанаклазі (французькі омофони raison-raisons)[4]:

фр. Le coeur a ses raisons que la raison ne connait pas. ‘Серце має свої резони, не підвладні розуму’.
Блез Паскаль

Використання прямого і переносного значень слова «вовк» («воўк» білоруською):

Што ў змроку нас чакае?
Ваўкоў галодных зграя?
Варожая засада —
ваўкоў двуногіх раць?
Переклад: «Що в мороці нас чекає? Вовків голодних зграя? Ворожа засада — вовків двоногих рать?»

Анатолій Вертинський(біл.)укр.

Нагромадження омонімів[ред.ред. код]

Іноді велика кількість омонімів чи різних значень сло́ва навмисно використовується в одній фразі, це може утруднити розуміння смислу висловлювання, але поряд з цим може:

  1. створювати комічний ефект,
  2. являти собою демонстрацію лексико-семантичних можливостей мови,
  3. використовуватися у навчальних цілях.

Наприклад:

Я всячину маю, лиш маю не маю
І з маю не маю зеленого маю,
Хоч в маю я маю усього без маю.

Романенчук Б.[14]

В цьому прикладі «маю» це омоформи наступних слів: 1) дієслова мати; 2) іменника май — діалектне «клечання, зелень»[15]; 3) іменника май — розмовне рідко «те саме, що травень»[16]; 4) без маю ‘безліч’.

Косий з косою косою косою косою косив.

Значення: «Косоокий з навскісною чуприною кривою косою косив».

Відомим прикладом цього явища є вірш китайського лінгвіста Чжао Юаньженя «Ші Ші ші ші ші», усі 92 склади якого читаються як ші з різним тоном, або англійське речення «James while John had had had had had had had had had had had a better effect on the teacher», яке демонструє лексичну неоднозначність та необхідність використання розділових знаків.

Інші значення терміну[ред.ред. код]

Іноді антаноклазою також називають композиційний прийом повернення з розділенням — поєднання понять, які «розгортаються у паралельних конструкціях»[17], наприклад:

Вихований на ліберально-естетичній літературі 40-х років (особливо на Ж. Санд, Бєлінському, Тургенєві), я в першій юності був у той самий час і романтик, і майже нігіліст. Романтику подобалася війна; нігілісту було гидко від військових.
Леонтьєв К. Н.(рос.)укр.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка та ін. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — 752 с. — ISBN 978-966-580-244-0 — С. 45.
  2. ἀντανάκλασις // Ancient Greek to English Dictionary
  3. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ, Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2.
  4. а б Смущинська І.В. Суб’єктивна модальність риторико-стилістичного рівня художнього тексту // Вісник ЗНУ, 2000 рік, Вип. №1, Філологічні науки.
  5. Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. Общая риторика. – М.: Прогресс, 1986. — 392 с. 73.
  6. (рос.) Жеребило Т.В. Словарь лингвистических терминов: Изд. 5-е, испр-е и дополн. — Назрань: Пилигрим, 2010.
  7. (біл.) В. М. Губко, А. В. Солахаў Лексічныя паўторы ў мове паэзіі Анатоля Вярцінскага // Текст. Язык. Человек: сборник научных трудов. В 2 ч. Ч. 2 / УО МГПУ им. И. П. Шамякина. – Мозырь, 2013. – 264 с. — ISBN 978-985-477-312-4 (ч. 2) — C. 38.
  8. Окрім трьох омонімів-іменників «коса» вжито два омоніми-дієслова «косити», форма наказового способу яких є омоформою з родовим відмінком однини та називним множини іменників.
  9. Сучасна українська літературна мова. Стилістика // За заг. ред. ак. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1973. — 587 с.
  10. Скарбниця чекає всіх, хто спраглий знань // «Чорноморські новини», № 092 (21356) від 22 листопада 2012.
  11. Кошелев А. Д. Почему полисемия является языковой универсалией? (Когнитивная природа и языковая функция многозначных слов) (рос.) // Слово и язык. Сборник статей к восьмидесятилетию академика Ю. Д. Апресяна. — М.: «Языки славянских культур», 2011.
  12. Малаховский Л.В. Омонимия слов как абсолютная лингвистическая универсалия // Иностранные языки в высшей школе. — М.: 1977. Вып. 12. — С.94-98. (рос.)
  13. У класичній латині довгота голосних мала смислорозрізнювальне значення, але у середньовічній, а згодом і сучасній розрізнення голосних за довготою зникло, отже усі латинські слова, розрізнювані раніше лише за довготою-краткістю голосних, перетворилися на омоніми.
  14. Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Т. 1. — Філадельфія: «Київ», 1969. — 472 с.
  15. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2. — С. 637.
  16. Словник української мови / гол. ред. колегії І. К. Білодід. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 1973. — С. 597.
  17. (рос.) Волков А.А. Курс русской риторики