Ангеліна Парасковія Микитівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангеліна Парасковія Микитівна
Народилася 30 грудня 1912 (12 січня 1913)
Старобешеве, Богатирська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла 21 січня 1959(1959-01-21) (46 років)
Москва, СРСР
·цироз печінки
Поховання Старобешеве
Країна  Російська імперія
 УНР
 Українська Держава
 СРСР[1]
Діяльність трактористка, бригадир, письменниця
Галузь творче та професійне письмоd[2], проза[2] і сільське господарство[2]
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1940)
Знання мов російська[2]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія ВКП(б)
Автограф
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 3-го ступеня Сталінська премія

Параско́вія Мики́тівна Анге́ліна (30 грудня 1912 (12 січня 1913), Старобешеве, Богатирська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 21 січня 1959(1959-01-21), Москва) — українська радянська діячка, механізаторка сільського господарства, бригадирка тракторної бригади Старобешівської МТС (колгоспу імені Сталіна) Старобешівського району Сталінської області, державна і громадська діячка. Двічі Герой Соціалістичної Праці (19.03.1947, 26.02.1958). Член ЦК КПУ (в 1938—1940 і 1949—1959 роках). Обиралася членом ЦК ВЛКСМ. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась в селі Старобешеве (Донеччина) в родині селянина-батрака — понтійського грека — Микити Ангеліна. З 1920 по 1921 рік наймитувала в заможних селян. З 1921 по 1922 рік працювала розносницею вугілля на шахті Олексієво-Роснянська. З 1923 по 1927 рік знову наймитувала в заможних селян.

У 1927—1929 роках — доярка, конюх в товаристві спільної обробки землі (потім — у колгоспі) Старобешівського району Донеччини.

У грудні 1930 року, на початку колективізації Паша Ангеліна, як називали її в народі, однією з перших серед жінок вступила на курси трактористів та опанувала нову техніку. З березня 1931 року — трактористка в колгоспі. Кандидат у члени ВКП(б) з 1931 року. Працювала також викладачем на курсах трактористів.

У 1933—1959 роках (протягом 26 років) — бригадирка жіночої тракторної бригади Старобешівської машинно-тракторної станції (МТС) Старобешівського району Донецької (Сталінської) області.

Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1939—1940 роках навчалася в Московській сільськогосподарській академії імені Тімірязєва.

Під час німецько-радянської війни разом із тракторною бригадою була евакуйована до Казахської РСР, де працювала на полях колгоспу імені Будьонного аулу Теректи Західно-Казахстанської області. У 1943 році повернулася до Старобешівського району. Бригада Ангеліної була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.

Делегат XVIII, XIX і XX з'їздів КПРС; делегат XIV, XVI, XVII, XVIII і XIX з'їздів КП України.

Автор книги «Люди колгоспних ланів» (1950).

Померла в кремлівській лікарні міста Москви. Похована в селищі Старобешеве на Донеччині.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. російська Вікіпедія — 2001.
  2. а б в г Czech National Authority Database

Джерела[ред. | ред. код]