Ангеліна Яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анжеліка Комарова
Анджела Комарова
Ім'я при народженні Анджела Євгенівна Ярмолюк
Псевдонім Ангеліна Яр
Народилася 18 лютого 1963(1963-02-18) (61 рік)
Гришківці
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, письменниця, природоохоронна активістка, публіцист, перекладач
Alma mater Київський педагогічний інститут іноземних мов
Мова творів українська російська
Роки активності з 1995
Напрямок анімалістика
Жанр анімалістика, екзистенціалізм
Magnum opus «Кошка хвойной, колючей породы» (2012)
«Священний сад бабусі Анастасії» (2013)
Сайт: nature-first.info
CMNS: Ангеліна Яр у Вікісховищі

Анжеліка Євгенівна Комарова (нар. 18 лютого 1963, Гришківці, Бердичівський район, Українська РСР) — українська письменниця, поетеса, журналістка і природоохоронна активістка, співзасновниця ГО «Спілка вільних журналістів «Природа над усе».

Життєпис[ред. | ред. код]

Дід Анжеліки, художник Мартин Ярмолюк, став жертвою сталінських репресій, його розстріляли за кілька днів після арешту. Батько, журналіст Євген Ярмолюк, був одним із видатних постатей національно-визвольного руху проти більшовицької та фашистської окупації часів Другої світової війни на Житомирщині[1].

З 1984 року Анжеліка проживає на Лісовому масиві міста Києва.

У юнацькому віці мріяла стати журналістом, щоб захищати тих, хто не може за себе постояти. Однак вступити на факультет журналістики виявилося нереальним з огляду на «антирадянську» діяльність батька і діда[2]

У 1989 році Анжеліка закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов, спеціальність — філологія.

На початку 1990-х журналістика стає для Анжеліки способом захисту найслабших членів міського соціуму — безпритульних тварин. Перші публікації Анжеліки відбулися у 1995 р. на шпальтах газети «Домашні улюбленці».

У 1999—2007 рр. Анжеліка працювала на посаді редактора програми про тварин «Хто в домі хазяїн?» на Першому національному телеканалі. У той же час вона співпрацювала з газетами «Киевлянин», «Свобода», «Обзор», «День» та ін. У 2002 г. була готова до друку її перша книга оповідань і віршів російською мовою «Кошка хвойной, колючей породы», видана зі змінами у 2013 р. та у 2020 р.

З 2004 році Анжеліка приєднується до руху проти варварської забудови зелених зон Києва, публікується на сайті громадської кампанії «Форум порятунку Києва»[3][4].

Пізніше цей природозахисний рух було відображено в художній книзі «Територія Духу» (в співавторстві з Олегом Андросом, 2008)[5].

Авторка документальних фільмів «Штучний інтелект», «Фотографи-вбивці», «Діти міста» на замовлення Першого національного телеканалу.

Має художні публікації у жанрах «анімалістика», «публіцистика»: міжнародний журнал «Крещатик»[6], літературний альманах «Хіппі у Львові» (Україна) та ін.

З 2010 по 2014 рік працювала керівником прес-служби Київського зоопарку, залишаючись активісткою руху на захист добробуту тварин у цій комунальній організації.[7][8][9][10] Була звільнена[11] після циклу протестних публікацій проти політики тодішнього керівництва зоопарку[12],[13].

Членкиня Національної спілки письменників з 2016 року.[14][15]

Ангеліна Яр читає лекцію в НПП «Гомільшанські ліси», Харківська область.

Погляди та вподобання[ред. | ред. код]

Популяризатор жанру «анімалістична проза»[16]. Однією з перших в українській літературі письменниця задекларувала, що нищення природи і знущання над тваринами є злочином проти людяності[17].

На думку Анжеліки, в сучасній Україні «багато показового патріотизму. Багатьом важко осягнути те, що пережили люди з клеймом „ворог народу“, що давало сили не зламатись і не відступити з обраного шляху».[18]

Про період боротьби із корупцією в Київському зоопарку в 2009-2014 рр. Анжеліка розповіла в інтерв'ю проекту USAID. Вона, зокрема, зазначила, що «ніколи не була байдужою до страждань істот, які слабкіші за тебе». [19]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Дипломант П'ятого берлінського міжнародного літературного конкурсу «Краща книга року 2014» від України в жанрі «поезія» за книгу «Кошка хвойной, колючей породы»[20].

Досягнення[ред. | ред. код]

Є співзасновницею проекту «Котомістечко» (ініціатори — СВЖ «Природа над усе»), в рамках якого з 2010 р. врятовані 80 безпритульних котів на території Київського зоопарку і з 2017 р. створюється арт-майданчик і центр фелінотерапії[21].[22]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Ангеліна Яр на презентації книги «Територія Духу», Київ, 15.12.2008.

У 1995—1996 рр. була співорганізаторкою закриття живодерні у с. Пирогово біля Києва.[23]

З 2005 р. — учасниця громадянських кампаній на захист зелених зон Києва.

У 2007 р. — одна з авторів статей для сайту Громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» .

Учасниця наступних громадянських кампаній:

Інсталяція — презентація книги «Територія Духу» на фестивалі «Трипільське коло 2011»

Публікації[ред. | ред. код]

Художні книги[ред. | ред. код]

  • Яр Ангеліна. «Священний сад бабусі Анастасії». — К.: Бізнесполіграф, 2013. — 151 с. ISBN 978-966-139-014-9[32]. (Друге видання: Яр Ангеліна. «Священний сад бабусі Анастасії». Під ред. Леоніда Кононовича. — К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2024. — 162 с. ISBN 978-617-8252-99-1 [33]).

Участь у літературних альманахах, журналах, збірках[ред. | ред. код]

Міжнародний літературний журнал «Крещатик». № 2012, 3.[34]

Хіппі у Львові. Літературно-художній альманах. Випуск 3. — Львів, Апріорі, 2015. — 544 с. — ISBN 978-617-629-265-4

Ностальгия: Антология / Составитель Т. Ивлева ; Вступит. статья Е. Мордовиной. — СПб.: Алетейя, 2017[35].

Дежавю: Антология: художественная литература — СПб.: Алетейя, 2018. — 389 с. — ISBN 978-5-907030-32-9[36]

Міжнародний літературний журнал «Крещатик». № 96, 2022. [37]

Переклади[ред. | ред. код]

Цесіс, В. Нотатки сільського лікаря, або Лікуватися задарма — дарма лікуватися [Текст]: повість / В. Цесіс; пер. з рос. А. Яр. — Київ: Каяла, 2016. — 279 с. — (Сучасна література. Поезія, проза, публіцистика). — ISBN 978-617-7390-03-8[38].

Овсій Цейтлін. Тривалі бесіди в очікуванні щасливої смерті. Переклад з російської: Ангеліна Яр. К.: Каяла, 2017. 240 стор. ISBN 978-1544177410 [39]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Комарова Анжеліка Євгенівна - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (uk-UA) . 14 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. ↑ Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  3. ↑ Комарова, Анжелика (1 червня 2011). Полечили деревья, закусили лосятиной... Форум спасения Киева (російська) . Форум спасения Киева. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  4. ↑ Комарова, Анжеліка (2011). Сказ – це хвороба чиновників, неспроможних вирішити питання безпритульних тварин гуманним шляхом. Форум спасение Киева (українська) . Форум спасение Киева. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  5. ↑ Анжеліка Комарова, Олег Андрос. Територія Духу (2008, 2012) - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  6. ↑ Ангелина ЯР. www.kreschatik.kiev.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. ↑ UA, Голос. Пресс-секретарь Киевского зоопарка обвинила журналистов в некрофилии (ВИДЕО). golos.ua (рос.). Процитовано 3 грудня 2020.
  8. ↑ Киевский зоопарк завел страницу в "Фейсбуке". kiev.vgorode.ua (рос.). Процитовано 3 грудня 2020.
  9. ↑ В Киевском зоопарке ждут результатов проверки КРУ. LIGA (рос.). 12 листопада 2010. Процитовано 3 грудня 2020.
  10. ↑ Обезьяны Киевского зоопарка скучают без телевизора (На днях медведи успокоились и уснули, рассказала пресс-секретарь Киевского зоопарка Анжелика Комарова). for-ua.com. Процитовано 3 грудня 2020.
  11. ↑ Київський зоопарк виживає зоозахисників - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 25 червня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  12. ↑ Керівники Київського зоопарку водять за ніс журналістів, чиновників КМДА і самих себе - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 8 січня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  13. ↑ Київський зоопарк, ситуація накаляєтся. Звернення Анжеліки Комарової до голови Київської міської державної адміністрації Владимира Бондаренка - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 20 квітня 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  14. ↑ Alla. Нові члени НСПУ (список) | НСПУ (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  15. ↑ Київська організація Національної спілки письменників України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
  16. ↑ Виходить у світ анімалістична книга письменниці Ангеліни Яр / Буквоїд. bukvoid.com.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  17. ↑ Яр Ангеліна. Священний сад бабусі Анастасії - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (uk-UA) . 31 січня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  18. ↑ Горобчук, Анатолій (9 січня 2020). 9 січня 2020 року. Зустріч із Анжелікою Комаровою. "Мій Бердичів" (uk-UA) . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  19. ↑ Інші правила: Анжеліка Комарова (англ.), процитовано 17 червня 2021
  20. ↑ belletrist_ru (May. 10th, 2014). «Лучшая книга года 2014». Итоги. Писательский клуб. Процитовано 8 жовтня 2018.
  21. ↑ КотоМістечко і проект "АртКіт" - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 16 травня 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  22. ↑ ЛУНЬО, НАТА (23 жовтня 2020). Місто котів: чому одні тварини рівніші за інших?. politkrytyka.org (українська) . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  23. ↑ Приют "SOS" в Пирогово: история на крови - статья. www.prostozoo.com.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  24. ↑ Інформаційно-аналітична газета "Контраст". www.kontrast.org.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
  25. ↑ Лиховид, Інна (8 грудня 2016). Спецохорона для тварин. day.kyiv.ua (українська) . День. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  26. ↑ Захист тварин у США та Україні: в чому різниця?. Природа України (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 3 грудня 2020.
  27. ↑ Акція світової солідарності в захист хутряних тварин у Києві. Національний екологічний центр України (укр.). 19 березня 2009. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  28. ↑ Акция мировой солидарности в защиту меховых животных в Киеве. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 3 грудня 2020.
  29. ↑ Комарова, Анжеліка. Відмовлюсь від букетика пролісків!. www.kontrast.org.ua (українська) . Інформаційно-аналітична газета "Контраст". Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 3 грудня 2020.
  30. ↑ www.environment.org.ua, Михайло Петях -. Блог Степана Жабки » Анонс: Танці довкола столичної ялинки. pryroda.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  31. ↑ Яр, Ангелина (2012). Кошка хвойной, колючей породы (Російська) . СПб., Ки]в: Алетейя, Бизнесполиграф. с. 111. ISBN 978-5-91419-742-8. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  32. ↑ Яр, Ангеліна (2013). Священний сад бабусі Анастасії (Українська) . Київ: Бізнесполіграф. с. 151. ISBN 978–966–139–014–9. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  33. ↑ Ангеліна Яр. Священний сад бабусі Анастасії (Київ, 2024). vtoraya-literatura.com (рос.). Процитовано 18 лютого 2024.
  34. ↑ ЯР, Ангелина (2012). La nosee, La nosee. Крещатик. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 8 жовтня 2018.
  35. ↑ Елена Мордовина: Ностальгия по высшим смыслам. «45-я параллель» (ru-RU) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  36. ↑ Дежавю : антология: художественная литература (Російська) . Санкт-Петербург: Алетейя. 2018. с. 389. ISBN 978-5-907030-32-9.
  37. ↑ «Крещатик» у новому форматі. uamodna.com. Процитовано 18 лютого 2024.
  38. ↑ Сучасна література. Издательство Каяла (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  39. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 18 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ангеліна_Яр&oldid=41792971