Андрій Вишневецький
| Андрій Вишневецький | |
|---|---|
| Псевдо | Корибут |
| Народився |
1528 Вишневець |
| Помер | 1584 |
| Підданство |
Велике князівство Литовське .svg){kind=small} |
| Діяльність | політик, військовик |
| Титул | князь |
| Посада | Волинські воєводи[1], луцький староста, брацлавський каштелян, Брацлавський воєвода[2] і волинський каштелян[d][3] |
| Конфесія | православний |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Іван Вишневецький |
| Мати | Анастасія Олізарович |
| Брати, сестри | Дмитро Вишневецький, Сигізмунд Вишневецький і Вишневецький Костянтин Іванович |
| У шлюбі з | Еуфимія Вержбицька |
| Діти | Сапєга Ганна Андріївна[4], Єлизавета Еуфімія Радзивілл, Софія Анна Вишневецька[5] і Ізабела Олександра Вишневецька |
 | |
Андрій Вишневецький (1528 — 1584) — руський магнат, князь гербу Корибут, політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського й Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з князівського та магнатського роду Вишневецьких. Син Івана Вишневецького та Анастасії Олізарович.
Про молоді роки мало відомостей. Уперше князь Андрій згадується у документі, датованому 1554 роком: спільно з молодшим братом Костянтином зобов'язався дати пану Ходкевичу на викуп з татарського полону своєї тітки княгині Марини 600 кіп грошей, на ту суму уступає йому маєток Сейни[6].
10 травня 1561 р. Сигізмунд Август наказує князям Андрію, Костянтину та Максиму Вишневецьким з'явитися до замка Зелборк 15 травня до війська гетьмана Миколи Радзивілла в зв'язку з війною з Лівонією.
1562 р., 15 квітня Сигізмунд Август наказує князям Андрію, Костянтину і Максиму Вишневецьким з'явитися до замку Речиця до війська луцького і брацлавського старости кн. Богуша Корецького у зв'язку з війною з Московською державою[7]. Того ж року оженився з удовою Яна Завіши, взявши під опіку пасинка Андрія Яна.
1564 рік: успадкував родинні землі після смерті брата Дмитра «Байди»; був серед магнатів ВКЛ, хто відмовився від своїх виняткових привілеїв у судовій сфері. Будучи власником значних маєтностей, згідно з описом війська литовського за 1564 рік, князь Андрій Вишневецький зі своїх волинських і литовських маєтків зобов'язувався виставляти до армії власним коштом 71 кіннотника, з них 57 важкоозброєних (гусарів) і 14 легкоозброєних (козаків).
1568 рік стає каштеляном волинським. 1569 року обирається разом з князями Костянтином Василем Острозьким, Романом Санґушком, Олександром Чорторийським, Костянтином Вишневецьким, Андрієм Капустою послом від магнатів та шляхти українських земель на з'їзд у Любліні. Разом з іншими зміг домогтися рівності прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого Литовського Статуту на українських землях, гарантії цілісності воєводств, непорушності місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої.
1570 року починається конфлікт за землі з Андрієм Курбським, тривав з перемінним успіхом, відбувались збройні сутички, судові засідання. У 1572 році став воєводою брацлавським (турбота — захист українських земель від татар).
Брав участь в обранні Генріха Валуа королем, розробці так званих «Генріхових артикулів». 1574 року А.Вишневецький начебто здолав Курбського — король Генріх I видав універсал на користь Андрія Вишневецького; незабаром Генріх втік з Польщі, тому Андрій Курбський не став виконувати королівське рішення. Новий король Стефан Баторій 1575 року ухвалив компромісне рішення.
1576 р. призначений воєводою волинським. Наступного — 1577 — р. не зміг відбити напад значного загону татар на Вишневець, який був суттєво зруйнований. 1582 р. за його сприяння було відбудовано родинний замок.
Брав участь у Лівонській війні 1558—1583 років проти Московського царства. У 1581 році під час походу короля Стефана Баторія відзначився під час облоги Пскова.
1580 р. отримав у керування староства луцьке, любецьке, лоївське. 16 листопада 1580 р. отримав у довічне володіння землі останніх двох староств, що разом з посадою воєводи волинського перетворило його на найвпливовішу людину Волині.
Помер у 1584 році.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Еуфимія Вербицька (Вержбіцка, 1539—1589), донька Єжи Вербицького і небога Вацлава Вербицького, єпископа Жмудського
Діти:
- Ганна (1569—1595) — дружина Миколи Сапіги, воєводи вітебського.
- Софія (1568—1619) — дружина Яна Паца, воєводи мінського (1), Кшиштофа Вацлава Шемета, старости росенського (2).
- Ізабела (д/н—після 1612) — дружина Юрія (Єжи) Чарторийського (1), каштеляна волинського Івана Лагодовського
- Гальшка Евфимія (1569—1596) — дружина Миколи Христофора Радзивілла (Сирітки)
- Дмитро
- Костянтин
Власність[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 8.
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 73. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 86. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 51. — 377 с.
- ↑ Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. — S. 567.
- ↑ Я. Р. Д а ш к е в и ч , Л. А. П р о ц е н к о , 3. С. Х о м у т е ц ь к а (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 549. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Андрій Вишневецький нар. з 1580 до 1584 пом. 1584 [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Książęta Wisniowieccy (пол.)