Андрій Немирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва під Стародубом

Андрій Немирович гербу Ястребець (рідше Андрій Немирич, пол. Andrzej Niemirowicz, лит. Andrius Nemirovičius; близько 1462 — липень 1541[1]) — державний діяч Великого князівства Литовського, польний гетьман литовський в 1536–1541 роках, воєвода київський в 1514–1541 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Варіант гербу Ястребець
Герб Київського воєводства

За даними польського дослідника Станіслава Алєксандровіча, походив з роду Немировичів, які перейшли на католицтво. Одним з його предків був Іван Немиря — полоцький староста, якого 1413 року прийняли до шляхти гербу Ястребець на Городельській унії. Його сином був Микола Іванович (†перед 1489) — староста вітебський, маршалок господарський. Батько — Яків Іванович Немирович (†перед 1494), мати — Святохна, вдова Андрушка Довгірдовича, невістка Івана Довгерда. Шлюб батьків відбувся після 1459 року.[2] Мав сестру Ядвіґу, яка в заповіті, підтвердженому королем 1 травня 1525 року в Кракові, записала маєток Коркожиська (Віленський повіт).[1]

Разом з братом Юрієм брав участь, відзначився в битві проти татар під Клецьком 6 серпня 1506 року. Намісник: 1509 року — в Мозирі, 16 липня 1511 — в Черкасах. 1511 року розбив татар (мали загинути бл. 8000) в урочищі Рутка (20 миль від Києва).

Брав участь у численних битвах з татарами, добре знав тактику супротивника, методи боротьби з раптовими рейдами їх кінних загонів. У 1514 році, враховуючи його досвід воєначальника і в зв'язку з необхідністю захисту південних кордонів Великого князівства Литовського від татарських нападів, Андрій Немирович був призначений воєводою київським. Того ж року, спільно із слуцьким князем Юрієм Олельковичем, розбив кримських татар у битві в урочищі Рутна коло Києва. Перед 26 травня[1] 1514 року став воєводою київським. 1521 року на вимогу короля залишився в Києві для його оборони. 1522 року отримав державлення Свіслоцької волості. Сприяв відновленню Київського замку.

Жорстоко пригноблював місцеве населення. Згідно з історичними документами, в 1523 році київські селяни скаржилися на нього королю польському і великому князю литовському Сигізмунду I Старому. У 1529 році А. Немирович через свого намісника Федька Андрійовича Киселя був державцем чорнобильського замку.[3]

Під керівництвом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького спільно зі старостою черкаським Остафієм Дашкевичем в ході битви під Ольшаницею близько Києва 27 січня 1527 року здобув перемогу над військом Кримського ханства.

Після поховання князя Костянтина Острозького в Києві хан Іслам Солтан вислав на прикордонні землі відділ з 650-ти вершників для грабунку. А. Немирович та Остафій Дашкевич очолили 1500-кінну погоню, розбили ворогів біля урочища Півозеро на межі вересня — жовтня 1530 року.[4] Після закінчення в 1534 році перемир'я і початку нової московсько-литовської війни Андрій Немирович з багаточисленною раттю вступив у межі підконтрольної Московщині Чернігово-Сіверщини, обложив Стародуб і Чернігів, але змушений був відступити.

У 1536 році:

  • отримав посаду овруцького старости[5]
  • король Сигізмунд послав Немировича з військом до Себежу — нещодавно збудованої московитами на литовських землях дерев'яно-земляної фортеці. Облога також виявилася невдалою.

Точна дата смерті невідома; можна вважати, помер на початку липня 1541.[1]

Сім'я[ред.ред. код]

За Пшездзєцьким, дружина — Богдана. За Бонєцьким, дружина — Мілохна, сестра Остафія Дашкевича; це — правдоподібніше через багаторічні співпрацю, війни. Мали мати доньку Богдану — дружину Олізара Вовчковича. Щоправда, королівський вирок від 25 лютого 1536 року назвав сестру О. Дашкевича Мілохну Немирину київською земянкою, не вказавши імені, статусу чоловіка, який тоді вже мав «вагу». Діти: Бутрим — тіун віленський, Іван — намісник чечерський, Вацлав, Ядвіґа. Всі померли раніше за батька.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541)… S. 807
  2. Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541)… S. 803
  3. Czarnobyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.)— S. 750. (пол.)
  4. Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541)… S. 805
  5. Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541)… S. 806

Джерела[ред.ред. код]

  • Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — t. XXІІ/4, zeszyt 95. — S. 803–808. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.