Мозир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Мозир
біл. Мазы́р
Coat of Arms of Mazyr, Belarus.svg
Герб Мозира
Панорама Мозиря
Панорама Мозиря
Основні дані
52°02′ пн. ш. 29°15′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 29.250° сх. д. / 52.033; 29.250Координати: 52°02′ пн. ш. 29°15′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 29.250° сх. д. / 52.033; 29.250
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Район Мозирський район
Перша згадка 1155
Магдебурзьке право 1577
Статус з 1795 року
Населення 112 003 (2016)
Площа 49,46 км²
Поштовий індекс 247760
Телефонний код +375-2351
Висота 160 м.н.р.м.
Водойма Прип'ять
Міста-побратими Сєверодвінськ, Росія; Єгор'євськ, Росія; Коростень, Україна; Харцизьк, Україна; Страконице, Чехія
Відстань
До Мінська
 - фізична 320 км
До обласного центру
 - фізична 133 км
Місцева влада
Веб-сторінка mozyr.adstd.com
Мозир is located in Білорусь
Мозир
Мозир
Мозир is located in Гомельська область
Мозир
Мозир

CMNS: Мозир на Вікісховищі

Мозир (біл. Мазы́р, Мо́зыр) — місто в Мозирському районі Гомельської області, центр району. Розташований у горбистій місцевості у межах Мозирського пасма. Місто знаходиться на відстані 133 км на захід від Гомеля і на 320 км південніше Мінську. На території населеного пункту розміщується найбільший у Білорусі порт Пхів на річці Прип'ять. Населення Мозирь становить 112 тис. чоловік. Площа Мозир — 3674 га. Також поруч із Мозирем пролягає нафтогін «Дружба». Через Мозир проходить залізниця Калінковичі — Коростень.

Архітектурно-планувальна система міста обумовлена складним рельєфом Прип'яті. Культурний і історичний центр Мозира — площа Леніна — географічно знаходиться на околиці міста, на березі Прип'яті. Вздовж річки проходить вулиця Радянська, перпендикулярно якої по руслу і схилах ярів в глиб міста піднімаються інші вулиці.

Історія[ред.ред. код]

В письмових джерелах Мозир вперше згадується в 1155 році, коли київський князь Юрій Довгорукий передав його Чернігівському князю Святославу Ольговичу. Входив до складу Київського, Чернігівського і Туровського князівств. З середини 14 століття у складі Великого князівства Литовського, з 1569 року — Речі Посполитої. У 1577 році Мозир отримав Магдебурзьке право. Документ про надання цього привілею знаходиться в Національному історичному архіві Білорусі.

В результаті пожежі на початку XVII століття мозирський замок і частина міста згоріли. У зв'язку з цим в 16091613 рр.. були прийняті накази, згідно з якими жителям наказано відбудувати заново замок та міські площі. У XVII столітті тут сталося антифеодальне повстання.

Після другого поділу Речі Посполитої (1793 рік) Мозир увійшов до складу Російської імперії. У грудні 1917 року в Мозирі було встановлено Радянську владу. З лютого 1918 року місто був окупований військами кайзерівської Німеччини. З грудня 1918 належить до УНР. З 5 березня по 29 червня 1920 року Мозир потрапив під окупацію військами поляків. З 1924 року Мозир — центр району, в 1926–1930, 1935–1938 роках — центр Мозирського округу, з 1938 — центр Поліської області. У Другу світову війну Мозир під гітлерівською окупацію з 22 серпня 1941 року по 14 січня 1944 року, входячи з 20 жовтня 1941 року до складу генеральної округи Житомир. Окупанти створили табір смерті, також понад 1 тис. осіб було вивезено на каторжні роботи до Німеччини. У 1954 році Мозир і Мозирський район увійшли до складу Гомельської області.

Православний собор св. Михайла
Площа Леніна
Київська вулиця в Мозирі, поч. ХХ ст.
Церква Святої Параскеви П'ятниці у Мозирі. Фото 1912 р.

Єврейська громада[ред.ред. код]

На межі XIX іс ХХ століть Мозир це єврейське містечко, яке знищено в роки Другої світової війни і залишки емігрували до Ізраїлю і США

Рік Єврейське населення Усе населення % Євреів Примітки
1897 5631 8076 69.73% перепис 1897 року
1927 ~6000 14300 42% перепис 1927 року[1]
1939 6307 17500 36.04% приблизно[2]
1970 4300 48000 8.96% перепис 1970 року[3]
1979 3600 105882 3.40% перепис 1979 року[3]
1989 3200 128000 2.50% перепис 1989 року[3]
1999 565 114000 0.50% приблизно[3]
2004 <500 111500 0.45% приблизно

Промисловість[ред.ред. код]

  • Нафтопереробна — ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод»
  • Хімічна
  • Нафтохімічна
  • Машинобудівна
  • Металообробна
  • Деревообробна
  • Легка — ВАТ "Мозирському швейна фабрика"Надекс"
  • Харчова — ВАТ «Мозирьсоль», Етанол
  • Послуги — ПІКП Полесьепроект — філія-проектні роботи, ОДО Террастройпроект-плюс — проектні роботи, будівельні роботи, поліграфія

Транспорт[ред.ред. код]

Трамвай в Мозирі

У місті, крім автобусів, є трамвай. Довжина лінії — понад 20 кілометрів. Діє один маршрут. Річковий транспорт нерозвинений, хоча порт «Пхов» є найбільшим в країні.

Освіта[ред.ред. код]

У місті знаходяться 15 середніх шкіл, 4 музичні школи, 35 дитячих садів, будівельний технікум, училища — геології, будівельні, олімпійського резерву, медичне училище, Мозирський державний педагогічний університет. У Мозирі працює курси освітнього центру «Лідер», в якому можна пройти курси за 13-ма програмами навчання.

Культура[ред.ред. код]

Скульптура

У Мозирі є кінотеатр «Мір», драматичний театр імені Івана Мележа. У 1990 році було відкрито Палац культури МНПЗ, приймає в своїх стінах великих зірок. Мешканців міста обслуговують понад 50 бібліотек. У Мозирі є краєзнавчий музей, музей прикладної творчості, міський виставковий зал.

Спорт[ред.ред. код]

Основні спортивні об'єкти: басейн, 3 стадіону, гірськолижний комплекс, школа олімпійського резерву РБ.

Уродженці і жителі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]