Андрій Сорока
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2021) |
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2021) |
| Андрій Сорока | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 червня 1961 (63 роки) Члухув, Члуховський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | священник |
Андрій Сорока (нар. 9 червня 1961, Члухув) — український греко-католицький священник, митрат, настоятель української греко-католицької парафії у Пасленку, Ельблонгу та Годково, Вармінсько-Мазурське воєводство Польщі. Діяч української громади в Ельблонгу та навколишніх місцевостях. У період служіння був ельблонзьким деканом, а також генеральним вікарієм Перемисько-Врашавської архієпархії.
Отець Андрій Сорока народився 9 червня 1961 р. у Члухові у селянській родині.
Батько Еміліян (справжне ім'я Мирослав) Сорока (22.05.1932-31.08.2013 р.) походжить з с. Добрянка в околицях Бірчі в Бещадах, був депортований в 1947 р. в рамках акції «Вісла» до с. Лончно коло Моронга. Похований біля церкви в Пасленку.
Мати Юлія Гбур з с. Добрянка у околицях Бирчі в Бещадах. Депортована 1947 р. в рамках акції «Вісла» до с. Дембниця коло Члухова. Брат Юлії — греко-католицький єпископ Юліян Ґбур.
Андрій Сорока навчався в українських ліцеях у Гурові-Ілавецькому та Легниці[1][2].
У 1982 р. вступив до Вищої духовної семінарії у Любліні. Висвячений на диякона у березні 1987 р. єпископом Іваном Срутвою, натомість на священника висвячений 9.06.1987 р. в Любліні папою Іоанном-Павлом ІІ у римсько-католицькій парафії св. Родини на Чубах [Архівовано 5 серпня 2021 у Wayback Machine.], де папа відправив богослужіння для мешканців Любліна.
13 грудня 1987 р. розпочав душпастерську роботу як сотрудник в парафіях Слупськ, Славно, Мястко, Битів та Лемборк. Після цього у 18.09.1988 р. був направлений до душпастерської роботи сотрудником в Пасленку та Ельблонгу. В 1991 р. став настоятелем парафій в Пасленку, Ельблонгу та Моронгу, а також виконував обов'язки настоятеля в парафії в Дзежгоню[3].
Отець Андрій Сорока має великі заслуги в розбудові духовного та національно-культурного життя українців на північно-західних землях Польщі. З самого початку служіння обслуговує одразу кулька парафій, а також послідовно реалізує ремонт та адаптацію чи зведення з нуля греко-католицьких храмів в місцевостях населених депортованими в рамках акції «Вісла» українцями.
Зокрема, він відремонтував церкву в Дзежгоні, створював з нуля парафію у Моронгу, де збудував церкву з дзвіницею та парафіяльний дім, а в 1991-2007 рр. був її настоятелем[1].
Отець Андрій разом з проф. Ромой Целонтковською з Гданської політехніки вперше здійснив на землях, куди переселено українців акт перенесення греко-католицького храму вслід за вірними. В рамках цього акту на новому місці реконструйовано церкву в Годкові. При зведенні церкви використано фрагменти якої походять зі знищеної греко-католицької церкви в місцевості Купна у Підкарпацькому воєводстві. Церква Годкова стала першим на польських землях наочним прикладом реалізації окресленого о. Сорокою та проф. Целантковською підходу перевезення традиційного храму в місце поселення депортованої громади[4][5][6].
Наразі отець Сорока продовжує будівництво нової церкви Різдва Іоанна Хрестителя в Ельблонгу. В січні 2021 р., в цій церкві розпочато богослужіння[2]. Натомість стару церкву в Ельблонгу безкоштовно передано лютеранській громаді, що не мала свого храму в Ельблонгу[7].
22 червня 2024 р. відбулося урочисте освячення храму та святкування 50-річчя греко-католицької парафії Різдва святого Івана Хрестителя в Ельблонзі[8][3].
Отець Андрій Сорока є активним діячем ланки Об'єднання українців в Польщі в Ельблонгу, а також духовним пастирем без якого не обходяться заходи організації. Виступає за єдність української громади. Проживає в Пасленку[9][10].
Отець Андрій є ініціатором та редактором історичних праць про історію греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Пасленку:
- Monografia Parafii Greckokatolickiej p.w. Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Pasłęku 1959—2009, pod red. ks. A. Sroki i in., Pasłęk 2009, s. 15-17.
- Історія греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Пасленку 1959—2019 рр. Ред. О. Андрій Сорока, о. Ігор Губач, Оксана Кравчишин-Семків, Ольга Кушка, Іванна Гнатюк-Казановська. Пасленк, 2019 — 66 с.
- ↑ а б Історія греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Пасленку 1959—2019 рр. Ред. О. Андрій Сорока, о. Ігор Губач, Оксана Кравчишин-Семків, Ольга Кушка, Іванна Гнатюк-Казановська. Пасленк, 2019 — 66 с.
- ↑ а б Jubileusz Księdza Andrzeja Sroki. 10.2021 р. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
- ↑ а б Prytuła M. Jubileusz 50-lecia. 1974-2024. Parafia Grekokatolicka p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela w Elblągu, Elbląg: Departament Promocji i turystyki, Urząd Miejski w Elblągu. – 2024 - 16 s.
- ↑ У Годкові коло Ельблонга триває реконструкція церкви / https://dzieje.pl/dziedzictwo-kulturowe 2016 р. (польська мова). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
- ↑ Cerkiew z Podkarpacia stanęła pod Elblągiem (http://mojezulawy.pl/) 2015 р. (польська мова). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- ↑ Сорока А. Духовний вимір церкви та проблема перенесення святинь // Поляки і українці. Історія яка поєднує та роз'єднує. Під науковою редакцією Joanny Karbasz Wilińskej та ін. Слупськ-Гданськ. — 2015 — С. 133.
- ↑ Свята повні надії (2021 р.). Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Урочисте освячення церкви в Ельблонгу. Наше слово.
- ↑ Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958—2019 рр.
- ↑ Парнікоза, Іван. УСКТ-ОУП та греко-католицька парафія в Ельблонгу: події, персоналії та локалізації. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30.07.2021.