Андрієнко Олег Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрієнко.
Олег Андрієнко
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 26 серпня 1983(1983-08-26)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Смерть 11 січня 2021(2021-01-11) (37 років)
Піски, Очеретинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна
(вогнепальне поранення)
Поховання Запоріжжя
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2015—2021
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 56 ОМПБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Віта́лійович Андріє́нко (нар. 26 серпня 1983(19830826) року, м. Запоріжжя — пом. 11 січня 2021 року, сел. Піски, Покровський район, Донецька область) — старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису[ред. | ред. код]

Учасник Антитерористичної операції на сході України та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей.

Мешканець м. Запоріжжя. До ЗС України був призваний в 2015 році за мобілізацією, службу розпочав в 36 ОБрМП. В серпні 2019 року підписав контракт, спочатку у розвідувальний підрозділ 56 ОМПБр, а згодом був переведений до іншої роти на посаду стрільця[1].

Характеризувався лише з позитивної сторони: був стриманим, розумним, спеціалістом з військової справи. Мав неабиякий авторитет у колективі, завжди з позитивним настроєм та презирством до страху. Дуже багато читав літературу з військової тематики (про розвідку, снайперську справу), займався спортом для себе, навіть прямо на позиціях, цікавився зброєю, гарно у ній тямив, вмів добре стріляти.

У складі розвідувального взводу 56 ОМПБр виконував бойові завдання в районі Донецького аеропорту: у 2019 році він разом із побратимами підірвали вхід та вихід у першому колекторі під злітною смугою, це була дуже ризикована операція, проте вона відбулася успішно та надала нашим силам повний контроль над підступами до однієї з передових наших позицій[2].

Загинув під час виконання бойового завдання, близько 15:30 11 січня 2021 року, внаслідок смертельного кульового поранення під час снайперського обстрілу, здійсненого окупаційно-терористичними силами найманців Російської Федерації[3]. За словами волонтерів фонду «Повернись живим», перед обстрілом окупанти розстріляли камери відеоспостереження[4].

Похований 14 січня 2021 року у м. Запоріжжя. Публічна церемонія прощання відбулась на майдані Героїв Революції[1]. У військового залишився син, котрий не досяг однорічного віку, дружина, мати та брат — військовослужбовець того ж підрозділу[5].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (18.08.2021, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].
  • Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно)[7].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 11 січня[8][9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б На колінах і з військовими почестями: у Запоріжжі попрощалися із загиблим на Донбасі бійцем. https://www.radiosvoboda.org/. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  2. ↑ Загиблі Герої січня-2021. 01.02.2021, 00:01. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  3. ↑ Сьогодні на Майдані Героїв у Запоріжжі попрощалися з вбитим на сході України воїном Олегом Андрієнко. https://uagolos.com/. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  4. ↑ Стало відомо ім'я військового, який вчора загинув від кулі снайпера. https://twnews.es/. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  5. ↑ Запоріжці прощаються з захисником Олегом Андрієнком, який загинув на Донбасі від кулі снайпера. https://www.zoda.gov.ua/. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  6. ↑ Указ Президента України №371/2021 від 18 серпня 2021 року "Про відзначення державними нагородами України". Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  7. ↑ Список осіб, яких нагороджено орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм». zor.gov.ua. Офіційний сайт Запорізької обласної ради. Архів оригіналу за 23 листопада 2021.
  8. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  9. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 11 січня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрієнко_Олег_Віталійович&oldid=35886203